Ухвала

від 19.03.2024 по справі 914/682/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.03.2024 р. Справа № 914/682/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за позовом:Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 ;до відповідача:Підприємства «Граніт» Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м.Львів;про:стягнення 53 875,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Львів звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Підприємства «Граніт» Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м.Львів про стягнення 53 875,73 грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

В силу приписів п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями), із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, при поданні позовної заяви позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 3 028 грн. за позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 53 875,73 грн.

Однак позивачем при поданні позову не долучено до матеріалів позову належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або нормативне обґрунтування та документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, суд зауважує, що серед додатків до позовної заяви позивачем зазначено копію договору підряду №103/1/329 від 25.07.2018, однак така позивачем до матеріалів позову не додана.

Додатково суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Також це регламентується ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України.

Принцип презумпції невинуватості закріплений в п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та становить один з найважливіших елементів справедливого кримінального процесу. Якщо судове рішення щодо обвинуваченого відображає думку, що він є винним, але ця думка сформована перед тим, як було доведено його винуватість відповідно до закону, це рішення порушує вимогу п. 2 ст. 6 Конвенції. Таке порушення наявне навіть за умови відсутності формальних заяв щодо винуватості обвинуваченого, але коли є підстави говорити, що національний суд ще до винесення судового рішення вважає обвинуваченого винним.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції забезпечує право вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено в законному порядку. Презумпція невинуватості є однією із засад кримінального провадження (ст. 7 КПК України), яка містить вимоги щодо того, що тягар доведення вини покладається на державу.

У рішення ЄСПЛ у справі «Криволапов проти України» суд констатував, що необережні публічні заяви представників держави щодо вини особи на етапі розслідування порушують принцип презумпції невинуватості та впливають на неупередженість суду. ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеної прецедентної практики, ст. 6 §2 Конвенції забороняє посадовим особам проголошувати особу винною до моменту її засудження судом.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Підприємства «Граніт» Львівської обласної організації Українського товариства глухих про стягнення 53 875,73 грн. залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення ухвали для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Увалу підписано 19.03.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.