Рішення

від 14.03.2024 по справі 916/4543/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4543/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства ОТП БАНК (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166)

до відповідача 1: Приватного підприємства Космополія (73000, м.Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-А, код ЄДРПОУ 32392245)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 8 993 121,84 грн.

Представники :

від позивача - не прибули

від відповідачів- не прибули

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ОТП БАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Космополія та ОСОБА_1 про стягнення 8 993 121, 84 грн. В обґрунтовані позовних вимог, заявник посилається на неналежне виконання відповідачами договору № CR20-484/H00-2 від 20.10.2020р.

Ухвалою від 23.10.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.02.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи по суті призначено в засіданні суду.

14.08.2023 за вх. ГСОО № 27572/23 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Приватному підприємству Космополія ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на їх юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу=1 рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

ОСОБА_1 по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 28.10.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч.1 ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористались, жодних заперечень проти позову не надали, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Позивач надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника та повідомив, що позовні вимоги повністю підтримує (вх. № 10854/24 від 14.03.2024р.)

Представник відповідача-2 надіслв клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 10791/24 від 14.03.2024р.), без повідомлення про причини відкладення. Суд вбачає, що представник відповідача-2 повністю обізнаний про час, дату розгляду справи.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд ї відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ухвали суду від 15.02.2024р. явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідачем та його представником у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов`язковою.

Судом надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема відповідачи не скористались своїм правом на подання відзиву. Можливе бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які не висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.

Судом враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Матеріали справи свідчать, що відповідачі обізнані про призначену дату судового засідання завчасно і не були позбавлені можливості вчинити дії з організації представництва інтересів у суді раніше. Натомість відповідне клопотання надійшло він представника безпосередньо в день судового засідання. Крім того, представником відповідача не надано доказів того, що адвокат є єдиним представником відповідача.

Таким чином, з огляду на наведене, суд вважає клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством ОТП БАНК та Приватним підприємством Космополія було укладено договір про надання банківських послуг № CR 20-484/H00-2.

Відповідно до п.2 «Предмет договору» Кредитного договору, Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов?язується належним чином виконувати зобов?язання, що встановлені в Договорі відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.

Банківською послугою є всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь Клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, а також Договору, до яких, зокрема, належить надання Банком банківського кредиту (Кредит, Кредитна лінія, Гарантія, Аваль), проте, якщо інше прямо не вказано в Договорі, до них не належить зобов?язання Банку перед Клієнтом згідно договором(ами) банківського рахунку та/або депозитним(и) договором(ами) (п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3 «Ціна (сума) договору», Ціна (сума) Договору дорівнює Генеральному ліміту у випадку визначення Генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту Генерального ліміту - у випадку визначення Генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням Валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату{и) визначення. Генеральний ліміт дорівнює UAH 8 500 000,00 (п. 1. Кредитного договору).

У відповідності до п. 9 Договору Банк зобов?язується надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Договору за умови відсутності підстав (обставин) для відмови в погодженні (не прийнятті до) виконання Заяви про надання Банківської послуги, та/або відмови в наданні Банківської послуги, та/або вимоги Банку щодо виконання Боргових зобов`язань.

Генеральний строк становить період з дати укладання договору до 25.08.2023 року, включно.

Відповідно до п. 5 договору встановлено, що банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі.

На виконання умов договору позивачем перераховано кошти в розмірі 7 500 000 грн. за меморіальним ордером № 5527257 від 05.01.2022 року та 300 000 грн. за меморіальним ордером №6539822 від 04.02.2022 року.

Згідно з п. 11 договору, клієнт зобов`язаний належним чином виконувати боргові зобов`язання у відповідності до положень цього договору.

Однак в супереч вимогам законодавства та договору відповідач 1 свої зобов`язання по сплаті заборгованості не виконав.

Позивач вказує, що станом на 12.04.2023 року Приватне підприємство Космополія має заборгованість за договором №CR 20-484/H00-2 від 20.10.2022 року в сумі 8 993 121, 84 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 7 800 000 грн. та заборгованості по процентам в сумі 1 193 121, 84 грн.

У відповідності до п. 8 договору, банк вимагав від відповідача 1 погасити зобргованість по кредиту у повному обсязі протягом 7 банківських днів з дня пред`явлення банком вимоги. На момент подання позову заборгованість не сплачена.

За посиланнями позивача виконання зобов`язань за Договором забезпечено порукою ОСОБА_1 (надалі Поручитель, Відповідач 2), згідно Договору поруки № SR 20-754/H00 від 20.10.2020 року.

Згідно п. 3 Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов?язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов?язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов?язань у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Договору поруки, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов?язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов?язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні Боргові зобов?язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель, залишаються зобов?язаними доти, доки Боргові зобов?язання не будуть виконані в повному обсязі.

Пунктом 14 Договору поруки закріплено, що Поручитель зобов?язаний забезпечити належне виконання Боргових зобов?язань, як шляхом впливу на Клієнта, так і шляхом виконання Боргових зобов?язань згідно Договору поруки.

Приймаючи до уваги, що Відповідачем 1 протиправно не виконано обов`язок з оплати за наданий кредит, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи та просить суд солідарно стягнути з відповідачів 8 993 121, 84 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.2 Закону України Про банки і банківську діяльність банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст.55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Як встановлено судом, 20 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством ОТП БАНК та Приватним підприємством Космополія було укладено договір про надання банківських послуг № CR 20-484/H00-2.

Відповідно до п.2 «Предмет договору» Кредитного договору, Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов?язується належним чином виконувати зобов?язання, що встановлені в Договорі відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.

Банківською послугою є всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь Клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, а також Договору, до яких, зокрема, належить надання Банком банківського кредиту (Кредит, Кредитна лінія, Гарантія, Аваль), проте, якщо інше прямо не вказано в Договорі, до них не належить зобов?язання Банку перед Клієнтом згідно договором(ами) банківського рахунку та/або депозитним(и) договором(ами) (п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем перераховано кошти в розмірі 7 500 000 грн. за меморіальним ордером № 5 527257 від 05.01.2022 року та 300 000 грн. за меморіальним ордером № 6539822 від 04.02.2022 року.

Згідно з п. 11 договору, клієнт зобов`язаний належним чином виконувати боргові зобов`язання у відповідності до положень цього договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач-1 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання не виконав.

Позивач вказує, що станом на 12.04.2023 року Приватне підприємство Космополія має заборгованість за договором № CR 20-484/H00-2 від 20.10.2022 року в сумі 8 993 121, 84 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 7 800 000 грн. та заборгованості по процентам в сумі 1 193 121, 84 грн.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норм ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

За посиланнями позивача виконання зобов`язань за Договором забезпечено порукою ОСОБА_1 (надалі Поручитель, Відповідач 2), згідно Договору поруки № SR 20-754/H00 від 20.10.2020 року.

Згідно п. 3 Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов?язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов?язань Клієнтом. Порукою забезпечуються виконання Боргових зобов?язань у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 Договору поруки, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов?язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов?язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні Боргові зобов?язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель, залишаються зобов?язаними доти, доки Боргові зобов?язання не будуть виконані в повному обсязі.

Пунктом 14 Договору поруки закріплено, що Поручитель зобов?язаний забезпечити належне виконання Боргових зобов?язань, як шляхом впливу на Клієнта, так і шляхом виконання Боргових зобов?язань згідно Договору поруки.В той же час суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК строк (термін) виконання основного зобов?язання не встановлений або встановлений моментом пред' явления вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позов до поручителя.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання позичальником взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд вважає обґрунтованими вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Отже враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства ОТП БАНК щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 8 993 121, 84 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 7 800 000 грн. та заборгованості по процентам в сумі 1 193 121, 84 грн. підлягають судом задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідачі борг не сплатили, документів спростовуючи позовні вимоги не надали.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства ОТП БАНК є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства ОТП БАНК до Приватного підприємства Космополія та ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства Космополія (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 131-А, код ЄДРПОУ 32392245) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ОТП БАНК (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором № CR20-484/H00-2 від 20.10.2020 р. у розмірі 8 993 121 ( Вісім мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`яносто три тисячі сто двадцять одна ) грн. 84 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 7 800 000 ( Сім мільйонів вісімсот тисяч) грн. та заборгованості по процентам в сумі 1 193 121 ( Один мільйон сто дев`яносто три тисячі сто двадцять одна) грн. 84 коп. та судовий збір в сумі 134 896 ( Сто тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн. 83 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено 20.03.2024р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна