Рішення

від 13.03.2024 по справі 918/1313/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1313/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І. Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Березнівської міської ради Рівненської області до відповідача 1 Комунального некомерційне підприємства "Березнівська центральна міська лікарня" Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 337351,51 грн.

за участю представників : від прокуратури - Немкович І.І., відповідача 2 - Потраков О.І.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (Відповідач-2) в якому просить визнати недійсними додаткові угоди та стягнути кошти в сумі 337 351,51 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те що за наслідками опрацювання інформації веб порталу «Prozorro» встановлено, що за результатами проведення переговорної процедури закупівлі UA-2020-12- 21-006068-а, 29.12.2020 між Комунальне некомерційне підприємство «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» укладено договір №1110-ВЦ про постачання електричної енергії на загальну суму 1 256 102,40 грн., в тому числі ПДВ 209 350,40 грн.

Згідно Додатку №2 до Договору (комерційної пропозиції №«По Факту- ТЕНДЕР» ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1.75 грн./кВт*год без ПДВ.

Як встановлено, у подальшому сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару.

За період дії Договору про постачання електричної енергії з ініціативи постачальника між сторонами укладено 13 додаткових угод, якими збільшено ціну за електричну енергію з 1,75 грн, без ПДВ до 4,00488 грн. без ПДВ, тобто на 128,85 %. Крім того, встановлено, що ТОВ «РОЕК» на виконання Договору поставлено 436 070 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 253 098,51 гривень з ПДВ.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди №2 від 03.02.2021, TOB «РОЕК» посилається на Постанову НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік», якою змінено тариф на передачу електричної енергії.

Встановлено, що за умовами постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2668 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2020 рік» (зі змінами від 04.11.2020), тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи становив 312,76 грн/МВт тод., тобто був вищим на момент укладення Договору ніж станом на 01.01.2021.

26 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що з аналізу умов Договору та норми законодавства вбачається, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків не обмежується строками зміни ціни за одиницю товару. Тобто, законодавство дозволяє однією додатковою угодою збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, при цьому не обмежує кількість таких додаткових угод в часі.

Попри однозначно встановлену можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в Законі жодним чином не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни. Тобто логічним буде висновок, що сторони в договорі про закупівлю можуть щоразу збільшувати ціну за одиницю товару до 10%. Збільшення відбувається під час коливання ціни на товар (електроенергія) пропорційно збільшенню ціни на ринку. Підстави для підвищення ціни повинні бути документально підтверджені (довідка торгово-промислової палати, інформація про рівень цін із сайту «Оператор ринку» тощо).

Крім того, враховуючи специфіку ринку електричної енергії та його особливості, Закон не встановлює обмеження щодо строків зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів. Тобто підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу.

На момент звернення Прокурора до суду з вказаним позовом додаткові угоди укладені між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «РОЕК» виконані сторонами (як в частині поставки обумовленого договором товару, так і в частині оплати поставленого товару), що підтверджуються матеріалами справи.

Збільшення ціни додатковими угодами до 10 % за одиницю товару здійснено у відповідності до вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». За таких обставин, додаткові угоди №2,3,5,6,7,8,9,10,11,12,13 до Договору, були укладені між сторонами у відповідності до умов договору, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

14 лютого 2024 року на адресу суду від прокурора надійшли додаткові пояснення по справі де зазначив, що у поданій до суду позовній заяві детально викладені обставини, що свідчать про те, що падані ТОВ «РОЕК» порівняльні аналізи роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, висновки Рівненської торгово- промислової палати не містять інформації про коливання цін на електроенергію станом ні на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, а також на момент підписання спірних додаткових угод. Окрім цього, останні не містять інформації щодо зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку з моменту підписання договору до моменту підписання відповідних додаткових угод.

Постачальником TOB «РОЕК» жодним чином не обґрунтовано збільшення тарифу на електричну енергію та необхідність підписання додаткової угоди № 2 від 03.02.2021, а відтак остання суперечить вимогам ст. 41 Закону.

Заперечення, викладені ТОВ «РОЕК» у відзиві на позовну заяву, не спростовують твердження про безпідставність укладення додаткових угод.

Разом з тим, саме відповідачем було ініційовано підписання додаткових угод до Договору та збільшення вартості електричної енергії за одиницю кВт./год.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Спірними додатковими угодами врегульовано, що нова ціна на енергію поширювала свою дію на дати, що вже минули, відтак у всіх випадках ціна на поставлену електричну енергію була збільшена вже після її фактичної поставки.

Упродовж 2021 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

06.02.2024 року від відповідача 1 надійшли на адресу суду письмові пояснення , згідно яких останній просить суд позов задовольнити. Крім того, просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.

20 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що прокурор до позовної заяви не надає жодних документів (доказів), що витрати по даному Договору, Додаткових угодах №2,3,5,6,7,8,9,10,11,12,13 були сплачені саме бюджетними коштами.

Зазначено, що прокурором не вказано в позовній заяві та не підтверджено належними доказами, що саме в порушення вимог законодавства, КНП «Березнівська центральна лікарня» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області здійснено розрахунок по спірних додаткових угодах саме бюджетними коштами. Оскільки Прокурор при подачі позовної заяви не підтвердив відповідними доказами саме факт використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства, то підстави представництва інтересів держави в особі Березнівської міської ради в Прокурора відсутні, а позовні вимоги є необгрунтовані.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2023 року позовну заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 січня 2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" продовжено строк для подачі відзиву по 29.01.2024 року включно.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2024 року оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2024 року відкладено розгляд справи на 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року виправлено допущену описку в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 14.02.2024: "Вважати вірним дату наступного судового засідання 21 лютого 2024 року".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 березня 2024 року.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є визнання недійсними додаткових угод, укладених до Договору на постачання електричної енергії № 16373-ВЦ від 18.01.2021, укладеного між КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Частиною1ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У даному випадку, проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою спрямоване на зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Згідно з ч. 1 ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас, згідно з ч. 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 4 ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально - економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, Здолбунівською окружною прокуратурою, скеровано на адресу Березнівської міської ради відповідний лист №54/5-971ВИХ-23 від 31.10.2023, яким проінформовано останню про виявлені порушення та наявні підстави для захисту інтересів держави та просили повідомити чи вживались заходи претензійно-позовного характеру. (а.с.129-134).

У відповідь на вказаний лист Березнівська міська рада листом № 02-01-20/1715 від 02.11.2023 повідомила, що нею не вживалися заходи із порушеного у листі Здолбунівською окружною прокуратурою питання, в тому числі щодо проведення претензійно-позовної роботи та повідомила про те, що не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою до суду з позовом (а.с.128).

Відтак, судом встановлено, що маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган Березнівська міська рада надані їй повноваження не використала.

Таким чином, Березнівська міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи прокурора та заперечення відповідача 2, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

За наслідками опрацювання інформації веб порталу «Prozorro» встановлено, що за результатами проведення переговорної процедури закупівлі UA-2020-12- 21-006068-а, 29.12.2020 між Комунальне некомерційне підприємство «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» укладено договір №1110-ВЦ про постачання електричної енергії на загальну суму 1 256 102,40 грн., в тому числі ПДВ 209 350,40 грн.

За предметом Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію і за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2. Договору).

У відповідності до п. 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2021 включно (п. 13.1. Договору).

У відповідності до п.13.8 Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник зобов`язаний письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення - повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або * документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринкової ціни (діапазону, цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої до довідки/іформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

Невід`ємною частиною до договору є:- заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток № 1);- комерційна пропозиція (додаток № 2);- договірні величини споживання електричної енергії (додаток № 3).

Із заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживача (том 1, а.с. 31) вбачається, що початок постачання - з 01.01.2021.

Пунктом 1 додатку № 2 до Договору Комерційна пропозиція «По Факту-Тендер» встановлено ціну на електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) в розмірі 1,75 грн./кВт*год. без ПДВ. Вказана ціна визначається за наведеною в додатку формулою Ц (спож) = Цзак + ЦП + Тпередача (грн/кВт*год), де

- Цзак - закупівельна ціна електричної енергії Постачальником для Споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період грн./кВт*год.;

- Цп - ціна на послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу грн./кВт*год.;

- Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК" "Укренерго" (затверджується регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год.

Дане значення ціни не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії (том 1, а.с.32-33).

Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

У додатку № 3 до договору (том 1, а.с. 34) сторони визначили договірні величини споживання електричної енергії (обсяги постачання електроенергії на 2021 рік), всього 598,144 тис кВт.*год та зокрема: січень 2021 62,000 тис кВт.*год; лютий 2021 75,000 тис кВт.*год; березень 66,000 тис кВт.*год; квітень 60,144 тис кВт.*год; травень 34,000 тис кВт.*год; червень 33,000 тис кВт.*год; липень 33,000 тис кВт.*год; серпень 33,000 тис кВт.*год; вересень 34,000 тис кВт.*год; жовтень 45,000 тис кВт.*год; листопад 61,000 тис кВт.*год; грудень 62,000 тис кВт.*год.

На момент укладення та підписання договору № 1110-ВЦ на постачання електричної енергії від 29.12.2020 сторонами були узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом встановлено, що між постачальником та споживачем укладено ряд додаткових угод про збільшення ціни товару, а саме:

-додатковою угодою № 2 від 03.02.2021, у зв`язку із зміною регульованого тарифу послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго», який було затверджено постановою НКРЄКП від 09.12.2020 № 2353, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 1,8037 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з січня 2021;

-додатковою угодою № 3 від 04.02.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 1,90389 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з січня 2021;

-додатковою угодою № 5 від 09.03.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 2,1 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021;

-додатковою угодою № 6 від 19.08.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 2,28043 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 7 від 27.08.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 2,47888 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 8 від 27.09.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год, електричної енергії до 2,67530 грн,/кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2021;

-додатковою угодою № 9 від 28.09.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 2,85510 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.09.2021;

-додатковою угодою № 10 від 30.09.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год, електричної енергії до 3,08279 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 15.09.2021;

-додатковою угодою № 11 від 22.10.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,36139 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.10.2021;

-додатковою угодою № 12 від 25.10.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,66783 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.10.2021;

-додатковою угодою № 13 від 03.12.2021, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4.00488 грн./кВт*год без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 05.11.2021.

Кожна із додаткових угод містить умови, за яким сторони узгоджують збільшення ціни (вартості) електричної енергії, як товару, до попереднього періоду.

До кожної з додаткових угод сторони підписали додаток № 1 "Договірні величини споживання електричної енергії".

На момент оприлюднення оголошення, проведення торгів, визнання учасника переможцем та укладення з ним Договору, діяв Закон України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 114-IX від 19.09.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", який набув чинності 20.10.2019 та введений в дію 19.04.2020.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Як зазначає Прокурор за період дії Договору про постачання електричної енергії з ініціативи постачальника між сторонами укладено 13 додаткових угод, якими збільшено ціну за електричну енергію з 1,75 грн, без ПДВ до 4,00488 грн. без ПДВ, тобто на 128,85 %.

Судом встановлено що ТОВ «РОЕК» на виконання Договору поставлено 436 070 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 253 098,51 гривень з ПДВ., а саме:

-згідно акту приймання-передачі № А-6029246912 за січень 2021 року поставлено електроенергії обсягом 49 558 кВт/год на суму 117981,16 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 3 від 08.02.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6120600967 за лютий 2021 року - 72 358 кВт/год на суму 182 342,16 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 23 від 09.03.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6121129297 за березень 2021 року - 60 567 кВт/год на суму 152 628,84 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних доручень № 41 від 06.04.2021 та № 55 від 20.04.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6813393136 за квітень 2021 року - 42 839 кВт/год на суму 107 954,28 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 71 від 07.05.2021;

-згідно акту приймання-передачі від № А-61223 94692 за травень 2021 року - 42 543 кВт/год на суму 107 208,36 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжних доручень № 96 від 08.06.2021 та № 113 від 29.06.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6122973123 за червень 2021 року -22 121 кВт/год на суму 55 744,92 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 124 від 03.08.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6171665695 за липень 2021 року 23 345 кВт/год на суму 58 829,40 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 130 від 09.08.2021;

-згідно акту приймання-передачі № А-6124517571 за серпень 2021 року - 22 697 кВт/год на суму 67 515,77 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 142 від 10.09.2021;

-згідно акту приймання-передачі № 489004301/9/1 за вересень 2021 року - 32 374 кВт/год на суму 112 608,08 з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 32006 від 11.10.2021;

-згідно акту приймання-передачі № 489004301/10/1 за жовтень 2021 року- 53 605 кВт/год на суму 227 670,25 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 32018 від 08.11.2021;

-згідно акту приймання-передачі № 489004301/11/1 за листопад 2021 року - 14 083 кВт/год на суму 65 615,29 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення № 32034 від 06.12.2021.

Отже, факт виконання договору підтверджується матеріалами справи, зокрема постачальником поставлено електричну енергію, а споживачем оплачено отриманий товар, з урахуванням цін встановлених додатковими угодами.

ДП «Оператор ринку» публікувало на своєму сайті (http://oree.com.uа) ціни на електроенергію для різних розрахункових періодів (місяць, декаду, тощо), що могли використовуватися як орієнтир (індикатор) різними учасниками ринку в залежності від їх потреб та специфіки відносин.

Проте, саме у спірних правовідносинах для здійснення усіх обрахунків та розрахунків має значення розрахунковий період в 1 місяць, оскільки саме такий період визначений Договором між споживачем та постачальником (п.5.5. Договору).

Відтак, при визначенні коливання ціни має значення саме місяць, який є базисним показником для порівняння при визначенні коливання ціни.

Як наголошує прокуратура, додаткові угоди № 2-13 до Договору укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо вказаних тверджень прокуратури, суд вказує на наступне.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Ключовим у даній нормі Закону України "Про публічні закупівлі", є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон України "Про публічні закупівлі", не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 1,75 грн. без ПДВ, та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, що призвело до загального збільшення ціни на 128,85 % є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Також слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та «каскадного» підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то при укладенні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Аналізуючи вищевказану інформацію щодо підстав укладання додаткових угод та рівня середньозважених цін на ринку, а також ціну за одиницю товару, можна прийти до висновку, що укладені додаткові угоди не відповідають нормам законодавства, які наводилися вище.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підсумовуючи вищевикладене, оскаржувані додаткові угоди №№ 2-13 до Договору укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в' разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, оскільки вищевказані додаткові угоди визнані недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, визначеною у Договорі, а саме: 1,75 грн. без ПДВ.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за спожиту енергію за ціною, передбаченою за умовами первинного Договора, КНП «Березнівська центральна міська лікарня» Березнівської міської ради повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 436 070 кВт*год кошти у розмірі 915 747 грн. (436 070*1,75+20%).

Судом встановлено, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 337 351,51 грн.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 337 351,51 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 34584,27 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 03.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 04.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 09.03.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 19.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 27.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 27.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 28.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

9. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 30.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

10. Визнати недійсною Додаткову угоду № 11 від 22.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

11. Визнати недійсною Додаткову угоду № 12 від 25.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

12. Визнати недійсною Додаткову угоду № 13 від 03.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №1110-ВЦ від 29.12.2020, укладеного між КНП «Березнівська ЦМЛ» та ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42101003) на користь Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Київська, 5 м. Березне Рівненська область, 34600 код ЄДРПОУ 04387823) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 337 351, 51 гривень.

14. Стягнути з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 34 584,27 гривень

15. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2024 року.

Суддя Н. Церковна