Постанова

від 20.03.2024 по справі 750/15121/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/15121/21

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/563/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова»

Відповідач: ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя Логвіна Т.В.), ухвалене у м.Чернігів, повний текст рішення складено 22 березня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ТОВ Фірма «Технова» звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01 квітня 2017 року по 01 листопада 2021 року за послуги з централізованого опалення в сумі 18 277,74 грн, 3% річних у розмірі 1615,18 грн та інфляційні в розмірі 4571,19 грн. Позов мотивовано тим, що ТОВ Фірма «Технова» через відокремлений підрозділ Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська електроцентраль» надає населенню м.Чернігова послуги з теплопостачання у вигляді централізованого гарячого водопостачання і централізованого опалення. У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 . За доводами позивача, у період з 01 січня 2017 року по 01 листопада 2021 року до вказаного багатоквартирного будинку централізовано надавались послуги з опалення будинку, але відповідач такі послуги своєчасно не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка з урахуванням проведеної звірки розрахунків, заяви про застосування позовної давності, поданої ОСОБА_1 , а також фактичних сум, сплачених за рахунок пільги, становить 18 277,74 грн. Також ТОВ Фірма «Технова» нарахувало на суму заборгованості 3% річних та інфляційні.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 березня 2023 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фірма «ТехНова» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 18 277 грн 74 коп. з урахуванням трьох відсотків річних в сумі 1615 грн 18 коп. та втрат від інфляції в сумі 4571 грн 19 коп., а всього 24 464 грн 11 коп; судові витрати, понесені ТОВ Фірма «ТехНова», а саме сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн, компенсовано за рахунок держави. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання щодо обов`язкової оплати в установлені строки наданих позивачем послуг, а станом на 12 березня 2017 року строк позовної давності не сплив. Також суд дійшов висновку, що на правовідносини сторін поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову і розподіл судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з судовим розглядом справи в першій інстанції, у відповідності до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України. Апеляційна скарга мотивована тим, що 27 вересня 2022 року представник відповідача просила залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради як юридичну особу, яка компенсує 75% пільг ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, проте суд в жодному судовому рішенні не прописав результат вирішення такого клопотання. Також залишилося нез`ясованим, чи це пільга, виплачена відповідачу безпосередньо на картку, чи це суми пільги, виплачені на карту і позивачу через Ощадбанк. За доводами відповідача, заява про уточнення позовних вимог мала бути подана до початку першого судового засідання, тому таку заяву можна вважати за змістом та метою подання заявою про визнання позову в частині, у зв`язку з чим необхідно правильно перерозподілити судові витрати відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ТОВ Фірма «Технова» є постачальником теплової енергії на території м.Чернігова.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_1 з 05 листопада 2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25), де отримує послуги з централізованого опалення (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 має посвідчення учасника бойових дій, перебуває на персоніфікованому обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема право на пільги по сплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 75% (а.с.102, 141).

Протягом 2017-2021 року Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль» (як відокремлений підрозділ ТОВ Фірми «Технова») надавав послуги з теплопостачання, в тому числі до будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідними розпорядженнями Чернігівської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів (а.с.16-19).

Судовим наказом Деснянського районного суду м.Чернігова від 19 липня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фірма «Технова» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 грудня 2014 року по 01 червня 2017 року в сумі 7587 грн 73 коп. і 800 грн у відшкодування судових витрат.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 23 вересня 2019 року вказаний судовий наказ скасовано (а.с.14).

Судовим наказом Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фірма «Технова» заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання за період з 01 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2019 року в сумі 10 874 грн 53 коп., 3% річних у сумі 397 грн 14 коп., інфляційні в сумі 749 грн 42 коп. та судовий збір в розмірі 192 грн. 10 коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 січня 2020 року вказаний судовий наказ скасовано (а.с.15).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають порядок оплати, регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830, а також Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання теплової енергії належить до комунальних послуг.

Обов`язок споживача здійснювати щомісячну оплату фактично отриманих послуг (спожиту теплову енергію) встановлений статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 19 Закону України «Про теплопостачання».

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Виходячи зі змісту наведених норм та проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 18 277 грн 74 коп., трьох відсотків річних у розмірі 1615 грн 18 коп. та втрат від інфляції в розмірі 4571 грн 19 коп.

У постанові від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що строк позовної давності по вимогам щодо стягнення заборгованості станом на 12 березня 2017 року не сплив, і відповідно правильно визначив період нарахування заборгованості з 01 квітня 2017 року по 01 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 як учасник бойових дій користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема 75-процентною знижкою плати за користування комунальними послугами.

Відповідно до пункту 49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, відшкодування пільг здійснюється в межах соціальних нормативів, визначених законодавством.

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Деснянського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради №13-05/149 від 10 січня 2023 року відповідно до п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117, та пункту 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенційз Державного бюджету України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року, нарахування пільг на житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року здійснювалось організаціями-надавачами послуг та до компетенції управління не відносилось.

Відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», ОСОБА_1 було нараховано 75% пільгу на послугу з постачання теплової енергії на 2 особи на 52,5 кв.м у грошовій безготівковій формі з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

З 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року пільга на послугу з постачання теплової енергії нараховувалась у грошовій готівковій формі (а.с.102).

Згідно з уточненим листом-розрахунком за особовим рахунком 9923 (за адресою: АДРЕСА_2 ) загальна сума нарахувань за опалення за період з 01 квітня 2017 року по 01 листопада 2021 року становить 36 031,02 грн (а.с.106). При цьому вказана у розрахунку загальна сума нарахувань за опалення узгоджується з попередньо наданим позивачем розрахунком вартості опалення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.72). З квітня 2017 року по травень 2019 року нараховувалась пільга 75% на 52,5 кв.м (за вирахуванням неопалювальних періодів). З жовтня 2019 року по листопад 2021 року оплата пільг надходила з Ощадбанку, розмір яких відповідає даним з витягу з електронних реєстрів (передбачені п.8 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №373 в редакції постанови КМУ №842 від 11 серпня 2021 року; з інформацією про фактичні суми, сплачені за рахунок пільги за даною послугою) (а.с.112-127). Сума пільг, які надійшли з Ощадбанку, становить 17 753,28 грн. Отже, загальний розмір заборгованості позивачем визначено правильно, він становить 18 277,74 грн (36 031,02 грн - 17 753,28 грн). ОСОБА_1 вказаний розрахунок не спростував, доказів внесення ним коштів на оплату решти вартості наданих послуг з централізованого опалення, які не покривала пільга, не надав. Також ним не спростовано проведений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на суму заборгованості.

27 вересня 2022 року представник відповідача подала до суду заяву про залучення третьої особи Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (а.с.79).

У судовому засіданні Деснянського районного суду м.Чернігова 27 вересня 2022 року протокольною ухвалою суду було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради і відкладено розгляд справи (а.с.82).

Супровідним листом від 09 листопада 2022 року суд першої інстанції витребував від Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради довідку про розмір отриманої ОСОБА_1 пільги на оплату послуг централізованого опалення за період з 01 квітня 2017 року по 01 листопада 2021 року (а.с.90).

На виконання вказаних вимог таку довідку третьою особою було надано суду (а.с.101-102).

Таким чином, є безпідставними доводи апеляційної скарги, що результат вирішення клопотання про залучення третьої особи залишився невідомим.

При цьому представник відповідача і сам відповідач не були позбавлені можливості ознайомитися з матеріалами справи і дізнатися, чи було вирішено заявлене клопотання.

У витязі з електронних реєстрів, передбачених п.8 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, зазначено, зокрема: назву послуги послуга з постачання теплової енергії (послуга з централізованого опалення); номер облікового запису одержувача житлової пільги в АТ «Ощадбанк»; ПІБ одержувача пільг - ОСОБА_1 ; загальна нарахована сума за спожиті послуги у звітному місяці; сума, сплачена за рахунок пільги. У листі-розрахунку також містяться суми пільг, які надійшли з Ощадбанку. У довідці №13-05/149 зазначено і пільги у грошовій безготівковій формі, і у грошовій готівковій формі. Відповідно не можуть бути прийняті до уваги твердження ОСОБА_1 , що залишилось нез`ясованим питання, чи це пільга, виплачена безпосередньо на карту, чи це суми, виплачені відповідачу і надавачу послуг через Ощадбанк.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

ТОВ Фірма «Технова» 09 лютого 2023 року подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій фактично зменшило розмір заборгованості за послуги з централізованого опалення, розмір 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму заборгованості. Тобто фактично позивач змінив позовні вимоги на користь відповідача. При цьому позивач обґрунтовував необхідність подання такої заяви проведенням звірки розрахунків, заявою про застосування строку позовної давності, поданої відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, а також фактичних сум, сплачених за рахунок пільги.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що подання заяви про зменшення позовних вимог поза межами встановлених процесуальних строків не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

Виходячи з аналізу положень п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, правом на визнання позову в повному обсязі або в його частині наділено лише відповідача, в той час як позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог). Отже, у даному випадку заяву про уточнення позовних вимог не можна вважати за змістом та метою заявою про визнання позову в частині, як про то вказує в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

Згідно п/п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ціна первісно заявленого позову становила 31 702,76 грн, 1,5% від якої було меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то при зверненні до суду з позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2270 грн.

ТОВ Фірма «Технова» сплатило за подання позову 2077,90 грн судового збору, а згодом (на виконання ухвали Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 січня 2022 року про залишення позовної заяви без руху) повідомило про необхідність зарахування сплаченого за заявою про видачу судового наказу судового збору у розмірі 192,10 грн до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Отже, загальний розмір сплаченого позивачем за подання позовної заяви у даній справі судового збору становить 2270 грн.

Після уточнення позовних вимог розмір судового збору не змінився і становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2270 грн, оскільки 1,5 відсотка ціни позову менше зазначеного розміру.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, а ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд першої інстанції обґрунтовано сплачений позивачем судовий збір компенсував за рахунок держави.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позовні вимоги ТОВ Фірма «Технова» задоволено, відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

З урахуванням того, що в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про стягнення на його користь витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: