Ухвала

від 19.03.2024 по справі 922/832/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

19.03.2024м. ХарківСправа № 922/832/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникДержавна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» (61068, м. Харків, вул. академіка Павлова, б. 46) боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "МРТ Медсервіс" (61145, м. Харків, вул. Мирна, б. 19)

ВСТАНОВИВ:

Державна установа "Інститут неврології, психіатрії, та наркології Національної академії медичних наук України» звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРТ Медсервіс" заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна згідно договору №7/20221/ІНПН про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.05.2021 за період з 01.02.2022 по 31.01.2024 включно в загальному розмірі 137525,88 грн., яка складається з 44203,26 грн. за надані послуги та 99322,62 грн. за відшкодування податку на землю. Також, у заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути 242,24 грн. судового збору.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у заяві повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Разом з тим, у даному разі вищезазначеної інформації у заяві про видачу судового наказу не вказано.

Також, згідно з вимогами п.4, ч.2, ст. 150 ГПК України - у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Так, у даному разі із прохальної частини заяви убачається, що заявником заявлено до стягнення: заборгованість в розмірі 137525,88 грн., яка складається з 44203,26 грн. за надані послуги та 99322,62 грн. за відшкодування податку на землю. Проте 44203,26 грн.+99322,62 грн. = 143525,88 грн.

Отже, прохальна частина не відповідає вимогам п.4, ч.2, ст. 150 ГПК України, оскільки визначена не чітко й безумовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У статті 150 ГПК України унормовано вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Водночас частиною другою статті 156 ГПК України передбачено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Суд встановив, що заявником до заяви про видачу судового наказу не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові.

Про надання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові у Додатках до заяви також не значиться.

З аналізу положення п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України в поєднанні з частиною другої статті 156 ГПК України убачається, що обов`язок долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.

При цьому у процесуальному законі не передбачено обов`язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику. За відсутності долучених до заяви про видачу судового наказу копій заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, суд не має можливості в порядку ч. 2 ст. 156 ГПК України надіслати боржникові ці документи разом з копією судового наказу.

У цьому контексті варто зауважити, що суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу документи не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями. Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Суд може засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали (ст. 92 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відтак, з огляду на те, що:

- заявником, без дотримання вимог п. 2, ч. 2 ст. 150 ГПК України не вказано відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;

- прохальна частина, без дотримання вимог п. 4, ч. 2, ст. 150 ГПК України викладена не чітко й безумовно;

- заява про видачу судового наказу не містить усіх документів, що додаються до заяви про видачу судового наказу.

Суд дійшов висновку про те, що заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, у зв`язку з чим у видачі судового наказу слід відмовити.

Відповідно до частини 2 ст. 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Водночас суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 12, 150, пунктом 1 частини 1 ст. 152, ст. ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "МРТ Медсервіс" заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна згідно договору №7/20221/ІНПН про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.05.2021 за період з 01.02.2022 по 31.01.2024 включно в загальному розмірі 137525,88 грн., яка складається з 44203,26 грн. за надані послуги та 99322,62 грн. за відшкодування податку на землю.

2. Відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України, заявник може звернутися повторно з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом II Господарського процесуального кодексу України, після усунення недоліків.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.03.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

СуддяЖиляєв Є.М.