Рішення

від 11.03.2024 по справі 924/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2024 р. Справа № 924/14/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С., розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "ЛІС" Улашанівської сільської ради, с. Жуків, Шепетівський район, Хмельницька область

до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка, Шепетівський район, Хмельницька область

про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов`язання повернути на користь держави земельні ділянки лісогосподарського призначення

Представники сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Самчук О.Л. за довіреністю від 07.03.2024;

третьої особи - не з`явився;

за участю - Рибачук О.Г. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 08.01.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 29.01.2024. Ухвалою від 29.01.2024 підготовче засідання відкладено на 12.02.2024. У підготовчому засіданні 12.02.2024 оголошено перерву до 26.02.2024. У підготовчому засіданні 26.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11год. 11.03.2024.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 585,3 га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001, а також зобов`язати повернути на користь держави в особі позивача зазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Вимоги мотивує тим, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 року за відповідачем зареєстровано право комунальної власності на вище зазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення. Проте, за положеннями підпункту в) пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України до земель комунальної власності переходять всі землі державної власності, крім земель лісогосподарського призначення. Таким чином прокурор вважає, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності неправомірно, тому просить повернути їх розпоряднику - Хмельницькій обласній державній адміністрації.

18.01.2024 на електронну адресу суду (22.01.2024 повторно поштою, 07.02.2024 повторно на електронну адресу) надійшов відзив на позовну заяву відповідача, де останній зазначив, що заперечує проти задоволення позовної заяви прокуратури. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що 28 квітня 2021 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 1423-ІХ "Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин". Цим Законом доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24, відповідно до якого, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених у підпунктах а) -є).

Зазначає, що згідно роз`яснення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо передачі в комунальну власність земель сільськогосподарського призначення відповідно до пункту 24 розділу X ЗКУ (в редакції Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ), з днянабрання чинності цим пунктом, землями територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім встановлених цим пунктом винятків. Вказані винятки включають, зокрема вказівку на землі "природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення (підпункт "в"). Отже, вважає відповідач, системне тлумачення підпункту "в" пункту 24 розділу X Закону України вказує, що вказівка на землі лісогосподарського призначений стосується лише тих земель, які знаходяться "в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення". Інші землі лісогосподарського призначення переходять у комунальну власність.

Відповідач пояснює, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене Улашанівська сільська рада вважає правомірною реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 585,3 га із кадастровими номерами: 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокуратури.

26.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив прокуратури, де прокурор зауважив, що відповідно до підпункту в) пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.

Зазначив, що набуття права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Улашанівською сільською радою відбулось із порушенням ст.ст. 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України, ст.ст. 3, 12, 19, 20, 55, 84, 122 п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому вважає, що спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення підлягають поверненню у державну власність в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, у власності якої вони перебували до реєстрації відповідачем комунальної власності на них.

12.02.2024 на електронну пошту суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Спеціалізованого лісогосподарського підприємство "ЛІС" по справі, де представник останнього вказав, що КП "СЛП "ЛІС" здійснює свою діяльність виключно на підставі права постійного користування земельними ділянками за цільовим призначенням для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг. Підприємство забезпечує належну охорону і використання лісів не залежно від прав власності даних земель.

Одночасно повідомив, що КП "СЛП "ЛІС" схиляється до позиції Улашанівської сільської ради і вважає, що остання вірно трактувала Закон України № І423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", та на підставі розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24, відповідно до якого, землями комунальної власності територіальних громад вважаються усі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених у підпунктах а) - є), а так, як зазначені у позовній заяві земельні ділянки не знаходяться "в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення" тому перереєстрація, з переведенням у комунальну власність земель, здійснювалась у законному порядку.

Прокурор в судовому засіданні 11.03.2024 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача під час судового розгляду спору просить відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2024 не з`явився, пояснень по суті спору не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "ЛІС" Улашанівської сільської ради в судове засідання 11.03.2024 не з`явився. У поясненнях по справі, поданих до суду 12.02.2024 просив суд здійснювати розгляд справи без представника комунального підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2023 року земельні ділянки: площею 25,2453 га з кадастровим номером 6823987700:04:006:0002, площею 16,6921 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0003, площею 3,9632 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0002, площею 45,1813 га з кадастровим номером 6823981600:03:018:0001, площею 19,1 га з кадастровим номером 6823983000:03:014:0001, площею 113,183 га з кадастровим номером 6823982500:02:010:0003, площею 9,717 га з кадастровим номером 6823982500:02:011:0001, площею 66,192 га з кадастровим номером 6823988800:06:009:0001, площею 37,0598 га з кадастровим номером 6823988800:04:010:0001, площею 249,002 га з кадастровим номером 6823980700:02:022:0001, 23.03.2017 року були зареєстровані на праві державної власності, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

06.04.2017 року на вказані земельні ділянки зареєстровано право постійного користування земельними ділянками комунального підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліс" Улашанівської сільської ради.

Згідно з вищезазначеної інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.12.2023 року, земельні ділянки: площею 25,2453 га з кадастровим номером 6823987700:04:006:0002, площею 16,6921 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0003, площею 3,9632 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0002, площею 45,1813 га з кадастровим номером 6823981600:03:018:0001, площею 19,1 га з кадастровим номером 6823983000:03:014:0001, площею 113,183 га з кадастровим номером 6823982500:02:010:0003, площею 9,717 га з кадастровим номером 6823982500:02:011:0001, площею 66,192 га з кадастровим номером 6823988800:06:009:0001, площею 37,0598 га з кадастровим номером 6823988800:04:010:0001, площею 249,002 га з кадастровим номером 6823980700:02:022:0001 із цільовим призначенням "для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг" зареєстровані 26.10.2021, 13.11.2021 та 15.11.2021 року на праві власності територіальної громади в особі Улашанівської сільської ради на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 року.

12.01.2023 прокурор звернувся до Улашанівської сільської ради з листом №54-332вих.23 про надання інформації щодо земельних ділянок на які зареєстровано право комунальної власності селищної територіальної громади, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегулювання у сфері земельних відносин" від 28.04.2021.

17.01.2023 листом №06-20/88 Улашанівська сільська рада повідомила прокуратуру про зареєстроване право комунальної власності за Улашанівською сільською радою на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегулювання у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, в тому числі на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 загальною площею 585,3 гектари, які перебувають в постійному користуванні Комунального підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліс".

Листом №54-6398вих-23 від 19.01.2023 прокурор звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації (листом №54-2971-23 від 22.09.2023 повторно) та Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства з вимогою проінформувати прокуратуру, чи надані у постійне користування вищезазначені земельні ділянки та чи приймалось рішення щодо вилучення із державного лісового фонду вищезазначених земельних ділянок. Окрім цього, прокурор просить повідомити чи вживались/чи будуть вживатись запитуваними органами заходи для повернення зазначених земельних ділянок до земель державного лісового фонду, у тому числі в судовому порядку.

В свою чергу, Хмельницька обласна військова адміністрація листом №54-639вих23 від 19.01.2023 (листом №99/24-12-8537/2023 від 19.10.2023 повторно) повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що в обласній військовій адміністрації відсутні відомості стосовно прийняття адміністрацією рішень щодо вилучення із державного лісового фонду вищевказаних земельних ділянок, обласною військовою адміністрацією не вживались заходи, в тому числі судового характеру, щодо повернення зазначених у листі земельних ділянок до державного лісового фонду. Окрім того, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, обласна військова адміністрація не заперечує щодо представництва Шепетівською окружною прокуратурою захисту інтересів держави, у разі наявності підстав для цього, в тому числі подачі позовної заяви до суду для повернення до земель державного лісового фонду зазначених у листі земельних ділянок.

01.02.2023 листом №99/2023 Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства повідомило прокуратуру, що управління при відсутності коштів не вживатиме заходів правового характеру для встановлення правомірності зміни права власності вказаних ділянок.

06.11.2023 прокурор звернувся до РСЛП "Ліс" листом №54-10063вих23 з вимогою проінформувати прокуратуру: чи надавались комунальним підприємством заяви/погодження на вилучення із державного лісового фонду спірних земельних ділянок, вичерпний перелік земельних ділянок, зареєстрованих на праві власності Улашанівської сільської ради та переданих в постійне користування комунальному підприємству, про вжиті/заплановані заходи уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах органом, для повернення зазначених земельних ділянок до земель лісового фонду державної власності, факти повідомлення комунальним підприємством про оформлення права комунальної власності на спірні земельні ділянки Хмельницьку обласну державну адміністрацію та Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

Листом №101 від 08.11.2023 Комунальне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліс" Улашанівської сільської ради повідомило Шепетівську окружну прокуратуру, що на адресу КП "СЛП "ЛІС" жодних клопотань/заяв на вилучення із держаного лісового фонду будь-яких земельних ділянок, на які надано право постійного користування лісовими насадженнями та які знаходяться на території Улашанівської сільської територіальної громади не надходило.

Також прокуратурою додано до позовної заяви довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2023.

05.12.2023 прокуратура звернулася до Хмельницької обласної військової адміністрації з повідомленням №54-10903вих23 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

З вищевикладеного, прокурор з мотивів, вказаних у позовній заяві, звернувся до суду в інтересах позивача з даним позовом.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію листа Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру від 27.09.2021 №22-28-0.214-11977/2-21 щодо окремих питань застосування Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", де зазначено, що системне тлумачення підпункту "в" пункту 24 розділу Х ЗКУ вказує, що вказівка на землі лісогосподарського призначення стосується лише земель, які знаходяться "в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення". Інші землі лісогосподарського призначення переходять у комунальну власність.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Предметом позову у даній справі є вимоги Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка, Шепетівського району Хмельницької області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 585,3га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 та зобов`язання повернути на користь держави в особі позивача зазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

В обґрунтування підстав для представництва прокурор вказує на бездіяльність органу уповноваженого від імені держави здійснювати повноваження власника державного майна - Хмельницької обласної військової адміністрації.

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави під час використання майна, що належить до державної власності.

Так, Шепетівською окружною прокуратурою листами №54-6398вих-23 від 19.01.2023 та №54-2971-23 від 22.09.2023 повідомлено Хмельницьку ОВА про виявлені порушення та запропоновано вжити заходи реагування щодо повернення земельних ділянок у власність держави. Однак, Хмельницькою ОВА відповідні заходи не вжито, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду, прокурор звернувся з даним позовом.

Згідно ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 ЛК України).

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 ЗК України, ч. 1 ст. 17 ЛК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 2 ст. 1 ЛК України).

Статтею 5 ЛК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7 ЛК України).

У державній власності, відповідно до ст. 8 ЛК України, перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності (ст. 9 ЛК України). У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Законом України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 визначено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі лісового фонду за межами населених пунктів.

Таким чином, з дня набрання чинності вказаним законом 14.07.2004 усі землі лісового фонду за межами населених пунктів віднесено до земель державної форми власності.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пунктами 3, 4, 7 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

4. У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Як встановлено судом згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та також не заперечується сторонами, спірні земельні ділянки перебували у державній власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (реєстрація права державної власності здійснена 23.03.2017 року), постійним користувачем земель з 05.04.2017 та 06.04.2017 є Комунальне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "ЛІС" Улашанівської сільської ради.

27.05.2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", згідно якого внесено низку змін до Земельного кодексу України.

Так, розділ Х Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Отже, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.

На підставі зазначеного Закону відповідачем 26.10.2021, 13.11.2021 та 15.11.2021 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності в особі Улашанівської сільської ради на спірні земельні ділянки.

Проте, п. 24 Перехідних положень ЗК України містить виключення щодо земель лісогосподарського призначення, якими є спірні земельні ділянки згідно даних з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Тобто, право державної власності земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 585,3га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 не підлягало припиненню в силу дії Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Щодо доводів скаржника про правомірність реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки у зв`язку з їх перебуванням на праві постійного користування у комунального підприємства, засновником якого є Улашанівська сільська рада судом враховується, що згідно положень ст. 57 ЗК України, ч. 1 ст. 17 ЛК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 31 ЛК України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

На даний час Хмельницька обласна державна адміністрація є розпорядником спірних ділянок.

Доказів розпорядження позивачем земельними ділянками загальною площею 585,3га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 шляхом передачі її у комунальну власність матеріали справи не містять.

Таким чином, проведена зміна засновника підприємства - постійного користувача земельної ділянки не тягне за собою зміну форми власності на земельну ділянку.

З вищевикладеного вбачається, що відповідачем не наведено правових підстав вибуття земельних ділянок загальною площею 585,3га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 з державної власності та набуття Улашанівською сільською радою права комунальної власності на неї.

Судом також не приймаються твердження сільської ради, що за результатами аналізу п.п. "в" п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України землями територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім встановлених цим пунктом винятків які включають, зокрема вказівку на землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно - заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення (підпункт "в"), оскільки ЗК України у ст. 19 розмежовує категорії земель лісогосподарського та природно-заповідного призначення, а у п.п. "в" п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України законодавець не вказав, що землі лісогосподарського призначення повинні знаходитись в межах територій природно-заповідного фонду і вживає ці категорії земель через розділовий знак "кому". Також суд зважує на те, що лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.214-11977/2-21 від 27.09.2021, на який у своїх обґрунтуваннях посилається відповідач, був відкликаний Держгеокадастром згідно даних офіційного сайту Держгеокадастру (https://land.gov.ua/helpie_faq/shhodo-okremyh-pytan-zastosuvannya-zakonu-ukrayiny-vid-28-kvitnya-2021-roku-1423).

Прокурор у позовній заяві просить суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 585,3 га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001, а також зобов`язати повернути на користь держави в особі позивача зазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 по справі №921/591/20 зауважив, що додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати:

1) з яких саме правовідносин сторін виник спір;

2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;

4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

Так, у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень, тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Суд вважає, що природа правовідносин, які виникли у даній справі передбачає, що відповідно до положень норм цивільного законодавства, спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з віндикаційним позовом, а не визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію та зобов`язання повернути у власність нерухоме майно. Аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 по справі №910/17650/19.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника.

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Враховуючи вищевикладене суд погоджується з доводами прокурора викладеними у позовній заяві та заявах по суті спору та вважає позов обґрунтованим, однак приходить до висновку, що обраний прокурором у цій справі спосіб захисту не відповідає належному способу захисту та не призведе до відновлення прав держави, оскільки є неефективним.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, суд вважає за належне позов першого заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури у справі задовольнити частково та витребувати у власність держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації з незаконного володіння Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 585,3га із кадастровими номерами 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001.

У задоволенні позову, в чистині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати у власність держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації з незаконного володіння Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області земельні ділянки лісогосподарського призначення: площею 25,2453 га з кадастровим номером 6823987700:04:006:0002, площею 16,6921 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0003, площею 3,9632 га з кадастровим номером 6823987700:04:002:0002, площею 45,1813 га з кадастровим номером 6823981600:03:018:0001, площею 19,1 га з кадастровим номером 6823983000:03:014:0001, площею 113,183 га з кадастровим номером 6823982500:02:010:0003, площею 9,717 га з кадастровим номером 6823982500:02:011:0001, площею 66,192 га з кадастровим номером 6823988800:06:009:0001, площею 37,0598 га з кадастровим номером 6823988800:04:010:0001, площею 249,002 га з кадастровим номером 6823980700:02:022:0001.

Стягнути з Улашанівської сільської ради (30070, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги, 4, код 04405064) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В чистині позову про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6823987700:04:006:0002, 6823987700:04:002:0003, 6823987700:04:002:0002, 6823981600:03:018:0001, 6823983000:03:014:0001, 6823982500:02:010:0003, 6823982500:02:011:0001, 6823988800:06:009:0001, 6823988800:04:010:0001, 6823980700:02:022:0001 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.03.2024.

СуддяМ.Є. Муха

Виготовлено 1 примірник - до матеріалів справи.

Прокуратурі, позивачу, відповідачу та третій особі направлено до Електронного кабінету ЄСІТС.