Ухвала

від 19.03.2024 по справі 902/1240/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1240/21(902/386/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області

на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А.

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області,

про стягнення 900 656, 77 грн

в межах справи № 902/1240/21

за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21 (902/386/23) позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 900 656,77 грн.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 01.11.2023 у справі №902/1240/21 (902/386/23) Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Прийняти та розглянути клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 частини 1 ст. 231 ГПК України.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21 (902/386/23) залишено без змін.

До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати повністю із закриттям провадження у справі постанову Північно-західного господарського суду від 13.02.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21(902/386/23).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/1240/21(902/386/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення; у порядку самопредставництва юридичну особу можуть представляти також інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З матеріалів касаційної скарги, яка подана через систему "Електронний суд", вбачається що її сформовано представником скаржника - Лисцевою Ларисою Вікторівною. До касаційної скарги додано довіреність від 25.01.2024 (сформована в системі "Електронний суд") в порядку передоручення, згідно з якою Домерат Оксана Анатоліївна (В.о. начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області) уповноважує Лисцеву Л.В. представляти інтереси Головного управління ДПС у Вінницькій області в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Водночас довіреність від 25.01.2024, долучена до матеріалів касаційної скарги на підтвердження наявності у Лисцевої Л.В. представляти інтереси Головного управління ДПС у Вінницькій області в усіх судових установах України, не містить інформації про те, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до касаційної скарги, не містять доказів права цієї особи діяти від юридичної особи відповідача в порядку самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 ГПК.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання особи (Лисцевої Л.В.) такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах Головного управління ДПС у Вінницькій області, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Оскільки до касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області не додано доказів у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують повноваження на здійснення представництва інтересів Головного управління ДПС у Вінницькій області Лисцевою Л.В., тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання скаржником (його представником) доказів, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Головного управління ДПС у Вінницькій області Лисцевою Л.В. станом на час звернення з цією касаційної скаргою або документів на підтвердження повноважень Лисцевої Л.В. на підписання та подання касаційної скарги як адвокатом (ордер, договір про надання правової допомоги).

Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, за подання касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області у справі №902/1240/21(902/386/23), сума судового збору становить 27 019,70 грн (900 656,77 грн х 1,5% х 200%).

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 21 615,76 грн (27 019,70 грн х 0,8).

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір в сумі 21 615,76 грн.

Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі.

Також, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Судом встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять доказів надсилання копії касаційної скарги учасникам справи №902/1240/21(902/386/23).

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- подання документів на підтвердження повноважень Лисцевої Л.В. на підписання та подання касаційної скарги (1) як адвокатом (ордер, договір про надання правової допомоги скаржнику) або (2) у порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до статті 56 ГПК.

- надати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку на суму 21 615,76 грн;

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи №902/1240/21(902/386/23).

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №902/1240/21(902/386/23) залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Вінницькій області строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Головному управлінню ДПС у Вінницькій області усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- подання документів на підтвердження повноважень Лисцевої Л.В. на підписання та подання касаційної скарги (1) як адвокатом (ордер, договір про надання правової допомоги скаржнику) або (2) у порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до статті 56 ГПК.

- надати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку на суму 21 615,76 грн;

- надати суду докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи №902/1240/21(902/386/23).

4. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Вінницькій області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков