Ухвала

від 20.03.2024 по справі 156/326/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/326/24

Провадження № 2/156/165/24

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

20 березня 2024 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівськогорайонного судуВолинської області Федечко М. О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Поромівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,

в с т а н о в и л а :

19 березня 2024 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Поромівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом.

В позовній заяві зазначено, що після смерті батька позивача відкрилась спадщина, яка складається з частки квартири АДРЕСА_1 , це й підтверджується заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини до Нововолинської ДНК ЗМУМЮ, інша частка даної квартири є власністю позивача після смерті матері.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа не може бути прийнята до розгляду Іваничівським районним судом Волинської області та підлягає направленню за підсудністю до належного суду, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст. 5 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в даному випадку частки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, даний позов пред`явлено з порушенням правил підсудності та має пред`являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З урахуванням наведеного, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Поромівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, підлягає передачі за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (відповідно до розпорядження Верховного суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 в редакції 18.05.2023 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей).

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Передати цивільну справу № 156/326/24, провадження 2/156/165/24 за позовом ОСОБА_1 ,представник позивача ОСОБА_2 доПоромівської сільськоїради провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщиниза законом для розгляду за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (49000, просп. Лесі Українки, 77-Б, 77-B, м. Дніпро, Дніпропетровська область).

Копію ухвали направити сторонам по справі.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя М. О. Федечко