Ухвала

від 12.03.2024 по справі 534/1576/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/1576/23

Провадження №1-кп/534/180/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170520000424 від 01.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області на стадії судового розгляду знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.01.2024 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 24.03.2024.

У судовому засіданні постановлено на обговорення клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор надав пояснення суду, відповідно до яких підтримав своє клопотання та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 поклав вирішення клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_5 звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до ч. 4 ст. 176, ст. 177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від суду;

2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст.194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.

Клопотання про застосування стосовно обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано можливістю ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, за які може бути призначено судом покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, міцні соціальні зв`язки у останнього відсутні. На думку прокурора вказані ризики продовжують існувати.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб їм запобігти, можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Судом оцінено тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд дійшов переконання про наявність наголошених стороною обвинувачення ризиків, які продовжують існувати.

Суд, заслухавши вищенаведені пояснення прокурора, обвинуваченого, захисника дійшов наступник висновків.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, на якій наголошував і прокурор, а також те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати, як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

Проте, встановлені в судовому засіданні обставини та характеристики особи обвинуваченого, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків.

Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу. Вік обвинуваченого, його стан здоров`я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Порядок вручення клопотання прокурора обвинуваченому суд вважає не порушеним.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки:

- ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , а саме ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду та прокурора, вплив на свідків та потерпілого залишаються реальними і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який;

- продовження ОСОБА_5 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів є таким, що відповідає розумному строку розгляду судової справи.

Керуючись ст.ст. 115, 176-178, 194, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170520000424 від 01.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику.

Строк дії ухвали закінчується10 травня 2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Повний текст ухвали проголошено 18.03.2024 о 09 год. 00 хв.