Рішення

від 19.03.2024 по справі 545/275/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/275/24

Провадження № 2/545/838/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого суддіПотетія А.Г.

з участю секретаряМамишевої А.Е.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно та просив суд визнати за ним право власності на гараж в АДРЕСА_1 .

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що у 1987 році він збудував на окремій земельній ділянці гараж для автомобіля в АДРЕСА_1 . Гараж має площу 24,2 м. кв. під ним збудований погріб для господарських потреб.

Останнім часом позивач віддав гараж своєму сину для користування оскільки позивач за станом здоров`я не керує автомобілем і фактично не займається господарством. Син позивача, ОСОБА_2 , за згодою батька вирішив оформити право власності на гараж. У свою чергу він звернувся до територіальної громади за приватизацією земельної ділянки для обслуговування гаражу. 28 травня 2021 року Терешківською сільською радою Полтавського району прийняте рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів в с. Копили Полтавського району за кадастровим номером 5324085908:08:001:0740 площею 0,0060 га.

21 грудня 2021 року було виготовлено технічний паспорт на будівлю гаражу. Оскільки гараж було збудовано у 1987 році, то виключається можливість реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2 , оскільки він не є забудовником гаражу на час будівництва він був малолітнім ( ОСОБА_2 1981 року народження). Для можливості в подальшому оформити право на ОСОБА_2 вирішив передати земельну ділянку батькові. 25 грудня 2023 року між ними було укладено договір дарування згідно якого позивач отримав у дар земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів в с. Копили Полтавського району Полтавської області. Договір належним чином посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, а право власності на земельну ділянку зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Маючи у власності земельну ділянку відповідного цільового призначення та технічний паспорт на гараж позивач звернувся з декларацією про готовність до експлуатації гаражу до Державної інспекції архітектури та містобудування України. У відповідь прийшла відмова з підстав що цільове призначення земельної діялянки для будівництва індивідуальних гаражів суперечить вимогам абзацу 1 п. 9 розділу 5 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. А також, указаний у Декларації рік завершення будівництва суперечить вимогам вище названого закону. Згідно абзацу 1 п. 9 розділу 5 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів. В даному випадку підставою для відмови у прийнятті в експлуатацію побудованого гаражу господарським способом на окремій земельній ділянці є рік його спорудження 1987 р., а законом дозволено прийняття в експлуатацію побудовані будівлі в період з 5.08.1992 р. по 9.04.2015 р.

Зазначив, що він не має іншої можливості оформити у власність гараж ніж в судовому порядку визнавши право власності на нерухоме майно.

Таким чином, позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на гараж в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього та дозвільних документів на будівництво гаражу, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судове засіданняпредставник позивача та позивач не з`явилися, попередньо надавши заяву, у якій просять суд розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Третя особа до суду не з`явилися, прохали розглянути справу у їх відсутність, також надали пояснення у яких зазначили, що позивач не був позбавлений права на звернення до суб`єктів державної реєстрації прав, у зв`язку з чим суд має право відмовити в задоволенні позову лише через те, що позивачем було обрано не належний спосіб захисту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач у 1987 році збудував на окремій земельній ділянці гараж для автомобіля в АДРЕСА_1 . Гараж має площу 24,2 м. кв. під ним збудований погріб для господарських потреб.

Останнім часом позивач віддав гараж своєму сину для користування оскільки позивач за станом здоров`я не керує автомобілем і фактично не займається господарством. Син позивача, ОСОБА_2 , за згодою батька вирішив оформити право власності на гараж. У свою чергу він звернувся до територіальної громади за приватизацією земельної ділянки для обслуговування гаражу. 28 травня 2021 року Терешківською сільською радою Полтавського району прийняте рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів в с. Копили Полтавського району за кадастровим номером 5324085908:08:001:0740 площею 0,0060 га.

21 грудня 2021 року було виготовлено технічний паспорт на будівлю гаражу. Оскільки гараж було збудовано у 1987 році, то виключається можливість реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2 , оскільки він не є забудовником гаражу на час будівництва він був малолітнім ( ОСОБА_2 1981 року народження). Для можливості в подальшому оформити право на ОСОБА_2 вирішив передати земельну ділянку батькові. 25 грудня 2023 року між ними було укладено договір дарування згідно якого позивач отримав у дар земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів в с. Копили Полтавського району Полтавської області. Договір належним чином посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, а право власності на земельну ділянку зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Маючи у власності земельну ділянку відповідного цільового призначення та технічний паспорт на гараж позивач звернувся з декларацією про готовність до експлуатації гаражу до Державної інспекції архітектури та містобудування України. У відповідь прийшла відмова з підстав що цільове призначення земельної діялнки для будівництва індивідуальних гаражів суперечить вимогам абзаца 1 п. 9 розділу 5 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. А також, указаний у Декларації рік завершення будівництва суперечить вимогам вище названого закону. Згідно абзацу 1 п. 9 розділу 5 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів. В даному випадку підставою для відмови у прийнятті в експлуатацію побудованого гаражу господарським способом на окремій земельній ділянці є рік його спорудження 1987 р., а законом дозволено прийняття в експлуатацію побудовані будівлі в період з 5.08.1992 р. по 9.04.2015 р.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Стаття 41 Конституції України декларує, що кожен має право володіти,користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

На підставі вищевикладеного, позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на гараж в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього та дозвільних документів на будівництво гаражу, у зв`язку з чим позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту порушеного, оспорюваного цивільного права може бути визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Відповідно дост. 321 ЦК Українивласник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ізст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідност. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12,13,81,258-260 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на гараж в АДРЕСА_1 .

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: А. Г. Потетій