Постанова

від 11.03.2024 по справі 759/21139/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/2628/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/21139/23

11 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Дмитра Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Ключник А.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», в якому просив визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» щодо скасування задовільних (позитивних) результатів перевірки знань з питань охорони праці у ОСОБА_1 ; скасувати витяг з протоколу № 81-12-21 від 15.01.2021року засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» оформити протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці про задовільні (позитивні) результати перевірки знань з питань охорони праці у ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

01 грудня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача Золотіна С.О. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд даного спору повинен відбуватись в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із постановлено ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Дмитро Миколайовича подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана справа із визначеним позивачем предметом позову повністю регулюється, зокрема ЦПК України, оскільки є приватно-правовим спором між фізичною особою та юридичною особою. Відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека», яке не є органом державної влади, а тому справа за участі цього відповідача підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

До того ж, відповідач, як суб`єкт господарювання, є навчальним центром, який проводить навчання з питань охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання, а тому саме відповідач здійснює оформлення результатів з перевірки знань, в тому числі, видає посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, а оскільки відповідачем вчинені дії, що порушують права позивача, то саме до відповідача пред`явлено позов, який підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже, на думку сторони позивача, суд першої інстанції неправильно застосував у даній справі положення ст. 255 ЦПК України.

Крім того, звертає увагу на те, що позовна заява містить три окремі самостійні вимоги до відповідача, а тому закриття провадження у справі судом першої інстанції у зв`язку із тим, що спір щодо оскарження витягу з протоколу № 81-12-21 від 15.01.2021 року є публічно- правовим, на переконання сторони позивача, не є підставою для закриття провадження у справі в цілому по всім позовним вимогам.

У письмових запереченнях представник третьої особи Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» - Похвалітов Олександр Юрійович просить в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року залишити без змін.

Зазначає, що суд саме на стадії підготовчого провадження остаточно визначає предмет спору та, у разі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, закриває провадження у справі. Відтак, суд першої інстанції при винесенні ухвали про закриття провадження у справі, що оскаржується, діяв в межах встановлених чинним процесуальним законодавством.

Звертає увагу суду на те, що публічно-правова природа спору не заперечується ОСОБА_1 , про що вказують його доводи в апеляційній скарзі.

Крім того, публічно-правовий характер спірних відносин був встановлений раніше постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 №761/25581/21, що набрала законної сили та не була оскаржена в касаційній інстанції, яка була постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Вважає, що позивачем ОСОБА_1 використовується суто формальна підстава, не підкріплена конкретними положеннями процесуального законодавства, ціллю якої є зловживання своїми процесуальними права та введення суду в оману.

У визначений ухвалою апеляційного суду строк відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека»не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кравець Дмитро Миколайовича підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», участь своїх представників в судовому засіданні апеляційного суду не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представників Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді начальника Управління міської станції захисту зелених насаджень Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд».

Наказом генерального директора Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» № 1058-п від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» на навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Згідно витягу з протоколу № 81-12-21 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 15 січня 2021 року ОСОБА_1 , начальник управління міської станції захисту зелених насаджень Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», правила охорони праці не знає.

Звертаючись до суду у порядку цивільного судочинстваз цим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», позивач ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» щодо скасування задовільних (позитивних) результатів перевірки знань з питань охорони у ОСОБА_1 ; скасувати Витяг з протоколу № 81-12-21 від 15.01.2021 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» оформити протокол засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці про задовільні (позитивні) результати перевірки знань з питань охорони праці у ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, посилаючись на те, що з фотографій, зроблених ОСОБА_1 під час складання іспитів, які зберігаються на його телефоні, та з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» вбачається, що 14 січня 2021 року ОСОБА_1 отримав позитивні результати перевірки знань з питань охорони праці та відповідних правил безпечної експлуатації обладнання і виконання робіт підвищеної небезпеки, однак такі результати були скасовані на підставі абзацу 4 п. 5.3. розділу 5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12- 05).

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем оскаржується витяг з протоколу засідання Комісії з перевірки знань з охорони праці №81-12-21 від 15.01.2021 року. Вказаний протокол було складено Комісією з перевірки знань з охорони праці, сформованої наказом ГУ Держпраці у Київській області №2635.

Пунктом 5.3. розділу 5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці визначено, що перевірка посадових осіб, що пройшли навчання в навчальних центрах, проводиться комісією, сформованою територіальним органом Держпраці. Комісія, що здійснювала перевірку знань ОСОБА_1 з питань охорони праці та склала протокол, витяг з якого оскаржується, у відповідності до норм, передбачених положеннями, складалась з службових осіб органу державної влади.

Таким чином, протокол, витяг з якого оскаржується, є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 4 КАС України.

Оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень чинним законодавством передбачається в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, судпершої інстанції дійшов висновку про наявність публічно-правової природи даного спору та про неможливість розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто,передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції).

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

До справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як встановлено колегією суддів та вбачається із змісту позовних вимог ОСОБА_1 , спірні правовідносини виникли між учасниками справи у сфері діяльністі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» та стосуються вимог щодо законності рішень, дій, прийнятих/вчинених товариством за результатом перевірки знань з питань охорони праці та відповідних правил безпечної експлуатації обладнання і виконання робіт підвищеної небезпеки у ОСОБА_1 .

Визначений у позові відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» є суб?єктом господарювання, основним видом діяльності якого є професійно-технічна освіта. Товариство здійснює діяльність з навчання посадових осіб, фахівців та спеціалістів з питань охорони праці, електробезпеки, професійної підготовки.

Отже, за суб`єктним складом учасників даної справи та предметом позову відносини між учасниками справи є цивільно-правовими, оскільки не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових або службових осіб.

А заявлені позивачем вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» щодо скасування Витягу з протоколу № 81-12-21 від 15.01.2021 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці є похідними від спору щодо прийнятих/вчинених товариством рішень, дій при оформленні, обліку протоколу перевірки знаньз питань охорони праці, що покладається на суб`єкта господарювання, яким проводилось навчання з питань охорони праці - пункт 3.17. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05).

З урахуванням наведених норм права, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що між позивачем та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна безпека» немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», наведені у запереченнях на апеляційну скаргу позивача, про те, що публічно-правовий характер спірних відносин був встановлений раніше постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 №761/25581/21, що набрала законної сили, є безпідставними,оскільки відповідно до частини другої статті 82 ЦПК України преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.Тоді як у постанові Київського апеляційного суду від 26.04.2023 №761/25581/21в описовій частині судового рішення викладено позицію сторони відповідача у даній справі - Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» щодо поданого ним відзиву, в якому представник відповідача зазначав про те, що позивачем у даній справі ОСОБА_2 рішення щодо перевірки знань з охорони праці, яке стало підставою для винесення наказів про відсторонення і подальше його звільнення, прийнято суб`єктом владних повноважень, чиє рішення не скасоване і не оскаржене. Доказів оскарження і скасування даного рішення в адміністративному порядку позивач не надав.

Перевіряючи доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про те, що позивачем ОСОБА_1 у цій справі використовується суто формальна підставапозову, не підкріплена конкретними положеннями процесуального законодавства, ціллю якої є зловживання своїми процесуальними права, колегія суддів виходить з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчитьпро те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Отже, вимоги позову не можуть бути використані для захисту будь-якого права чи інтересу за наявності іншого передбаченого законом належного способу захисту прав позивача.

Тому питанння, чи відповідають вказані позивачем ОСОБА_1 вимоги у позові завданню цивільного судочинства, підлягає перевірці судом в рамках розгляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддівапеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином не визначився зі змістом, підставами вимог позивача та характером спору, що призвело до постановлення помилкової ухвали про закриття провадження у справі за пред`явленим позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Професійна Безпека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Дмитра Миколайовича та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням висновку Київського апеляційного суду щодо суті апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Дмитра Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду ним справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Дмитра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: