Постанова

від 19.03.2024 по справі 761/12760/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5875/2024 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/12760/23

19 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Кирилюк Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Покотинського Максима Анатолійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Інфо Транс Сервіс» про стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

В обгрунтування позову зазначала, що 21 грудня 2021 року між нею, як фізичною особою-підприємцем, та відповідачем було укладено договір № 1517 прокату легкового автотранспортного засобу. Згідно умов даного договору вона передала та відповідач прийняв у строкове оплатне користування легковий транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Toyota, модель-Corolla, рік випуску -2013, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .

28 січня 2022 року відповідачем повернуто їй автомобіль у неналежному стані із пошкодженнями.

28 січня 2022 року між нею та відповідачем було укладено додаток №3 до договору. Відповідно до п.4 додатку№3 передбачено, що наймач зобов`язується у строк до 28 лютого 2022 року відшкодувати наймодавцю матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження транспортного засобу у сумі, визначеній в п.3 даного додатку.

Відповідно до п.3 додатку №3 наймач погоджується відшкодувати матеріальні збитки згідно звіту незалежної експертизи, що буде наданий йому після проведення огляду та експертизи.

Зазначає, що з метою встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля нею були проведені та оплачені послуги суб`єкта оціночної діяльності в розмірі 1 500 грн, відповідно до звіту № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року.

Відповідно до звіту № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, здійснену суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ, а саме: автомобіля марки Toyota, модель-Corolla, рік випуску -2013, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , становить 82 672, 46 грн.

Зазначає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у зв`язку із пошкодженням ним автомобіля складає ( 82672,46 грн.(вартість відновлювальних робіт згідно звіту) + 1 500 грн.(вартість оплачених послуг експерта)- 2 200грн.(гарантійний платіж) = 81 972,46 грн.

Вказувала на те, що 05 грудня 2022 року вона направила відповідачу - ОСОБА_1 претензію №1-1517/2021 з вимогою відшкодувати суму коштів у розмірі 81 972, 46 у зв`язку із пошкодженням ним автомобіля та проведенням оцінки вартості матеріального збитку внаслідок такого пошкодження. Однак, дана претензія відповідачем була проігнорована.

Враховуючи викладене, просила суд стягнути з ОСОБА_1 та її (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ) користь відшкодування завданої шкоди у розмірі 81 972, 46 грн.

08 вересня 2023 року від представника позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 адвоката Антохова Ярослава Станіславовича на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивачки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС», яке є власником транспортного засобу: автомобіля марки Toyota, модель-Corolla, рік випуску -2013, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданого ФОП ОСОБА_2 в прокат відповідачу.

12 вересня 2023 року суд першої інстанції протокольною ухвалою задовольнив заяву представника та залучив до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо Транс Сервіс».

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Інфо Транс Сервіс» про стягнення матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 82672, 46 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, 13 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Покотинський Максим Анатолійович подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає що, аналізуючи надані позивачем документи-докази, суд першої інстанції не мав можливості встановити факт вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на завдання пошкоджень колісному транспортному засобу Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вказує на те, що дані висновки суду першої інстанції були зроблені на підставі доказів, які були отримані з порушенням процесуальних норм, а саме: в порушення вимог ст.175 ЦПК України , у судовому засіданні, уже після подачі позовної заяви позивачем було подано докази, які підтверджують факт, що саме ОСОБА_1 вчинив дії, що спричинили шкоду позивачу. Однак, позивачем було надано лише копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі № 761/5589/22.У вказаній копії постанови жодних ідентифікуючих ознак транспортного засобу не наведено.

Зазначає, що поданий позивачем на підтвердження завданої шкоди звіт про оцінку суперечить вимогам «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, зокрема, щодо положень абзаців 6 та 14 пункту 4.12 Інструкції.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно вимог ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Зазначає, що у наданих звітах не зазначена інформація про осіб, які були присутні при проведенні експертизи, відсутній перелік питань, що був поставлений експерту, відсутній перелік матеріалів, які використовувалися експертом, відсутня інформація про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та що його підготовлено для подання до суду.

Апелянт вважає, що звіт був складений з порушеннями Інструкції та вимог ЦПК України, а тому є недопустимим доказом у даній справи. При цьому, судом було безпідставно відхилено заперечення сторони апелянта щодо підтвердження матеріальної шкоди вказаним звітом.

Суд першої інстанції, посилаючись на постанову від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц, ігнорує положення що в ній передбачені, а саме: «Для усунення розбіжностей при визначенні матеріального збитку, суд повинен був у порядку, визначеному процесуальним законом, роз'яснити сторонам про необхідність призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, а також наслідки не призначення відповідної експертизи та положення щодо неналежності та допустимості доказів.»

Окрім того, судом першої інстанції було вирішено стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 82 672, 46 грн., однак, згідно з висновком, що міститься у звіті, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає - 52 540, 51 грн.

30 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва та пояснення третьої особи від представника позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та третьої особи ТОВ «Інфо Транс Сервіс» адвоката Антохова Ярослава Станіславовича.

Відповідно до яких вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року є законним, справедливим, обгрунтованим та таким, що винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та не погоджується з доводами апеляційної скарги.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що суд не мав змоги встановити факт вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на завдання технічних пошкоджень колісному транспортного засобуToyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , дані висновки суду першої інстанції були зроблені на підставі доказів, які були отримані з порушенням процесуальних норм, є помилковими.

Подана першочергово копія постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі № 761/5589/22 отримана із загальнодоступного ресурсу Судової влади, який, відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до судових рішень», містить певні обмеження щодо розголошення відомостей, що не можуть бути розголошенні в тексті судових рішень, відкритих для загального доступу, однак відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішенням забезпечується відповідно до Закону України « Про державну таємницю».

Окрім того, позивачка звернулася до ТОВ «Інфо Транс Сервіс» з проханням отримати в Шевченківському районному суді міста Києва копію постанови від 17 травня 2022 року у справі № 761/5589/22. 23 серпня 2022 року ТОВ «Інфо Транс Сервіс» отримало засвідчену копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі № 761/5589/22, яка і була в подальшому передана позивачці для надання такої копії постанови до суду у даній справі.

Вказує на те, що не погоджується із твердження апелянта, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку, є неналежним доказом у справі.

Звіт N?67/52.02.22 від 04.02.2022 про оцінку вартості матеріального збитку складений оцінювачем ОСОБА_3 , який має досвід роботи з 2007 року та кваліфікацію оцінювача за спеціалізацією "Оцінка дорожніх транспортних засобів". Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ N? 210 від 15.12.2018 року та який оцінку проводив відповідно до вимог: Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001року N?2658-II, Національного стандарту N?1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 року N?1440, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N? 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за N? 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року N? 1335/5/1159).

Окрім того, відповідно до письмової заяви оцінювача, що міститься у звіті N?67/52.02.22 від 04.02.2022 року по оцінку вартості матеріального збитку зазначено, що: «Оцінка виконана відповідно до статті 102 ЦПК України, експерт-оцінювач обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків».

Зазначає, що відповідач був запрошений на огляд пошкодженого автомобіля, про що свідчить копія електронного повідомлення АТ «Укрпошта» N?000413, що міститься у звіті.

Щодо стягнення з відповідача суми матеріального збитку у розмірі 82 672, 46 грн., то відповідно до звіту «№ 67/52.02.22 від 04.02.2022 року про оцінку матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту КТЗ становить-82 672,46 грн.

Відповідно до п.1 ч.2.ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З огляду на це, вважає що для відновлення порушеного права позивача є необхідним проведення відновлювального ремонту.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, автомобіль «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «Інфо Транс Сервіс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфо транс сервіс» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір зберігання № 01102021/1.

Відповідно до п.1.1 договору зберігання, зберігач зобов'язується зберігати та повернути майно, а саме: транспортний засіб, зазначений п. 2 цього договору, який переданий поклажодавцем, із правом користування транспортним засобом переданим йому на зберігання, а також із правом передавати його у користування третім особам, в тому числі, на підставі договору прокату (а.с.126-129).

26 грудня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір прокату легкового автотранспортного засобу №1517.(а.с.12-17).

Відповідно до п.1.1.вказаного договору, наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зобов'язується своєчасно вносити плату за прокат та повернути автомобіль після закінчення строку дії договору або в інших випадках, передбачених договором.

В пункті 1.2. договору встановлено відомості про автомобіль: марка- Toyota, модель- Corolla, рік випуску-2013, колір-сірий, номер шасі (кузова, рами)- НОМЕР_2 , реєстраційний номер- НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію- НОМЕР_3 .

Відповідно до п.1.3 договору сторони визначили, що вартість автомобіля становить грошовий еквівалент 10 000 доларів США, що становить 274 000 грн.

Згідно п.3.1 договору розмір плати за прокат автомобіля визначається згідно з тарифами наймодавця, які діють на дату здійснення оплати, та становить 535 гривень -вартість прокату за 1 добу, 3210 гривень- розрахунок вартості прокату за 6 (шість) календарних днів.

Відповідно до п.3.5 договору до дати передачі автомобіля наймачу, але не пізніше доби з дати підписання договору, останній вносить на рахунок наймодавця гарантійний платіж, який дорівнює 2 200 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі легкового автотранспортного засобу від 21 грудня 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з однієї сторони та фізична особа ОСОБА_1 з іншого боку склали цей акт прийому-передачі про наступне: місце складання- АДРЕСА_1 , марка транспортного засобу-«Toyota Corolla», показання спідометра- 410 926, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу-НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1 , страховий поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності-206985300.

Сторони підтвердили, що переданий транспортний засіб перебуває в справному технічному стані та відповідає своїм якісним і технічним характеристикам, умовам договору. Наймач не має до наймодавця претензій до якості, зовнішньому виду, комплектації і технічного стану переданого легкового автотранспортного засобу.

Того ж дня Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було підписано додаток № 2 до договору прокату легкового автотранспортного засобу № 1517 від 21 грудня 2021 року, та акт огляду автомобіля.

28.01.2022 року між сторонами укладено додаток № 3 до договору щодо відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок використання автомобіля.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року, складеного ФОП « ОСОБА_3 », вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 82 672,46 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 67/52.02.22 від 04 лютого 2022 року, ФОП « ОСОБА_2 » було сплачено 1 500 грн. на користь ФОП « ОСОБА_3 » за послуги експерта, за складання звіту № 67/52.02.22 про оцінку КТЗ марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 .

З постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року встановлено, що 27.01.2022 року, о 17 год. 00 хв., в м. Києві, по вул. Дегтярівська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з ТЗ «HONDA», державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. ОСОБА_1 визнали винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП- закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

05 грудня 2022 року на адресу відповідача направлено претензію № 1-1517/2021, в якій позивач просив розрахуватися не пізніше 5 (п'яти )робочих днів з дня надіслання цієї претензії, сплатити позивачу 81 972, 46 грн. на виконання умов договору № 1517 прокату легкового автотранспортного засобу від 21 грудня 2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги ФОП « ОСОБА_2 » про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки транспортний засіб був переданий відповідачу на підставі нікчемного правочину, то відповідач, на підставі ч.1 ст.216 ЦК України повинен відшкодувати позивачу збитки, завдані пошкодженням автомобіля, а саме 82 672, 46 грн.

З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Однією із особливих рис договору прокату є те, що об`єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо яких ЦК України містить окремі положення. Як правило, об`єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Отже, найм (оренда) транспортного засобу виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи із особливостей його об`єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (частина перша статті 798 ЦК України).

У частині другій статті 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 грудня 2021 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір прокату легкового автотранспортного засобу №1517, який не був нотаріально посвідчений, а отже не дотримано форму договору, передбачену положеннями ч. 2 ст.799 ЦК України.

Частиною першою статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, встановивши, що сторонами не дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору прокату легкового автотранспортного засобу № 1517 від 21 грудня 2021 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей договір не створює для сторін договору прав і обов`язків та кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

З досліджених доказів достовірно встановлено, що автомобільмарки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 був переданий позивачем у прокат відповідачу у технічно справному стані. Під час керування відповідачем вказаним автомобілем сталася ДТП внаслідок якої автомобіль зазнав механічних пошкоджень. ПостановоюШевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року встановлено, що 27.01.2022 року, о 17 год. 00 хв., в м. Києві, по вул. Дегтярівська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з ТЗ «HONDA», державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. Отже, саме ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП та пошкодженні орендованого ним транспортного засобу.

Як вбачається зі звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року, складеного ФОП « ОСОБА_3 », вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 82 672,46 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 67/52.02.22 від 04 лютого 2022 року, ФОП « ОСОБА_2 » було сплачено 1 500 грн. на користь ФОП « ОСОБА_3 », за послуги експерта, за складання звіту № 67/52.02.22 про оцінку КТЗ марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Оскільки транспортний засіб був переданий відповідачу на підставі нікчемного правочину, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що він на підставі частини першої статті 216 ЦК України повинен відшкодувати позивачу збитки, завдані пошкодженням автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Однак, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо розміру матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не врахував, що відповідно до ст.216 ЦК України позивачка повинна була повернути сплачений відповідачем гарантійний платіж у розмірі 2 200 грн.

На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо суми задоволених позовних вимог, оскільки до відшкодування матеріального збитку позивачу підлягає сума у розмірі 80 472, 46 грн.(82 672, 46 грн.(вартість відновлювального ремонту) -2 200 грн.( страховий платіж) = 80 472, 46 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року, був складений ФОП ОСОБА_3 з порушеннями Інструкції та вимог ЦПК України, а тому є недопустимим доказом у процесі розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідачем не доведено необґрунтованості чи суперечності звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04.02.2022 року іншим матеріалам справи та не спростовано викладених у ньому обставин.

Посилання апелянта на невідповідність звіту про оцінку положенням ЦПК України, а саме, що у наданому звіті не зазначене інформація про осіб, які були присутні при проведенні експертизи, відсутній перелік питань, що був поставлений експерту, відсутній перелік матеріалів, які використовувалися експертом, відсутня інформація про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та що його підготовлено для подання до суду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається із звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04 лютого 2022 року, він складений оцінювачем ОСОБА_3 , який має досвід роботи з 2007 року та кваліфікацію оцінювача за спеціалізацією "Оцінка дорожніх транспортних засобів". Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ N? 210 від 15.12.2018 року. Оцінку проводив відповідно до вимог: Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001року N?2658-II, Національного стандарту N?1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 року N?1440, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N? 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N? 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонді державного майна України від 24.07.2009 року N? 1335/5/1159).

Метою даної оцінки було визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ.

Огляд об'єкту оцінки проводився 01 лютого 2022 року в присутності власника за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, в матеріалах справи міститься електронне повідомлення № 000413 (а.с. 53) відповідно до якого ОСОБА_3 запрошував ОСОБА_1 на огляд «Toyota Corolla» НОМЕР_1 01 лютого 2022 року о 12:00 м.Київ, вул. Семена Скляренка, 22.

Відповідно до письмової заяви оцінювача, що міститься у звіті N?67/52.02.22 від 04.02.2022 року по оцінку вартості матеріального збитку зазначено, що: «Оцінка виконана відповідно до статті 102 ЦІК України, експерт-оцінювач обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків» (а.с.28).

Апелянтом не було надано іншого звіту про оцінку вартості матеріального на спростування відомостей, зазначених у звіті № 67/52.02.22 та розміру відновлювального ремонту вказаного у звіті.

Окрім того, з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи апелянт не звертався ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували неможливість використання вказаного звіту як доказу на підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля .

При цьому, суд звертає увагу, що сама по собі відсутність згоди відповідача із розміром заявлених до відшкодування збитків (без спростування належними доказами та надання власних обґрунтованих розрахунків) не може слугувати підставою для звільнення його від обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було вирішено стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 82 672, 46 грн., однак згідно з висновком, що міститься у звіті, матеріальний збиток, завданий власникові ToyotaCorolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає-52 540, 51 грн., суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Позивачем надано докази на підтвердження завданих їй збитків (звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 67/52.02.22 від 04 лютого 2022 року), у вигляді витрат, які вона мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 82 672, 46 грн, а відповідачем вказаний розмір збитків належними та допустимими доказами не спростовано.

Разом з тим, визначаючи до стягнення матеріальну шкоду у розмірі 82 672,46 грн, суд першої інстанції у порушення частина 1 статті 13 ЦПК України вийшов за межі заявлених вимог позивача, розмір якого за пред`явленим позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в цій частині, з урахуванням зменшеної суми страхового платежу у розмірі 2 200,00 грн, становить - 80 472,46 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для зменшення суми матеріального збитку, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 82 672, 46 грн (вартість відновлювального ремонту)- 2 200 грн ( страховий платіж) до 80 472,46 грн.

Крім того, судом першої інстанції за результатом розгляду справи не вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру суми матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача та користь позивача.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в частині розміру матеріальної шкоди задоволено у повному обсязі (100%), а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн, а також витрат, пов`язаних із проведенням оцінки вартості матеріальної шкоди (звіту оцінки) у розмірі 1 500,00 грн, слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Понесені відповідачем та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн (1073,60 грн х 150%), у пропорційному розмірі до задоволених вимог скарги (2,66%), що складає розмір 42,87 грн, слід покласти на позивача ФОП ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 133, 141,367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Покотинського Максима Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_5 ) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_6 ), з 82 672, 46 грн до 80 472,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_5 ) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_6 ) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, - 1073,60 грн, у відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням оцінки вартості матеріальної шкоди, - 1 500,00 грн.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_5 ) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, - 42,87 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: