Рішення

від 19.03.2024 по справі 120/17381/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 березня 2024 р. Справа № 120/17381/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити і виплачувати пільгову пенсію з дня звернення з відповідною заявою, зарахувавши до стажу роботи періоди, які дають право на пільгову пенсію, як трактористу-машиністу в сільському господарстві:

з 08.09.1985 по 27.02.1990 колгосп імені ХХІ з`їзду КПРС села Чернятин Калинівського району Вінницької області механізатором;

з 04.04.1991 по 02.02.1996 колгосп "Більшовик" м. Калинівка Вінницька область трактористом 3 класу;

з 01.03.1996 по 11.03.2002 КСП "Поділля" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області механізатором;

з 11.03.2002 по 15.04.2004 СФГ "Агростар" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області механізатором;

з 01.03.2004 по 16.12.2019 ТОВ "Моноліт" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області механізатором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 09.05.2023 у зв`язку з наявністю необхідного стажу роботи трактористом-машиністом він звернувся пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ № 1058.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 07.07.2023 № 025650007611 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (20 років).

Не погоджуючись з такими діями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

15.12.2023 ГУ ПФУ в Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечили щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказали про таке.

Для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 обов`язково необхідно наявність трьох складових, а саме: досягнення віку 55 років, страхового стажу 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі (п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058).

Всебічно розглянувши надані позивачем документи, Головне управління встановило, що вік позивача на час звернення ( з необхідних 55 років) становить 55 років. Страховий стаж заявника (з необхідних 30 років) становить - 33 роки 0 місяців 26 днів. Пільговий стаж (з необхідних 20 років) становить 4 роки 2 місяці 11 днів.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано періоди з 04.04.1991 по 02.02.1996 згідно довідки № 27 від 24.02.2023, оскільки надана довідка не відповідає додатку 5 Порядку № 637, а саме, у довідці не вказано про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, в акті зустрічної перевірки не зазначена сфера зайнятості. Зустрічною перевіркою не підтверджена робота трактористом-машиністом в 2004-2018, в даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5 відсутні відомості про спеціальний стаж.

Всі вище зазначені періоди не зараховані Головним управлінням до пільгового стажу, проте зараховані до страхового стажу.

Зважаючи на наведене вище, рішення Головного управління від 07.07.2023 № 025650007611 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є правомірним, законним та ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

У строк встановлений судом, відповідач 2 відзиву на адресу суду не направив, хоча в матеріалах справи наявні докази своєчасного отримання ухвали та позовної заяви з додатками.

В силу частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.04.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява позивача про призначення пенсії, за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення від 07.07.2023 № 025650007611 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказали, що страховий стаж заявника (з необхідних 30 років) становить - 33 роки 0 місяців 26 днів. Пільговий стаж (з необхідних 20 років) становить 4 роки 2 місяці 11 днів.

До пільгового стажу не зараховано періоди з 04.04.1991 по 02.02.1996 згідно довідки № 27 від 24.02.2023, оскільки надана довідка не відповідає додатку 5 Порядку № 637, а саме, у довідці не вказано про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, в акті зустрічної перевірки не зазначена сфера зайнятості. Зустрічною перевіркою не підтверджена робота трактористом-машиністом в 2004-2018, в даних індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5 відсутні відомості про спеціальний стаж.

Не погоджуючись з такими діями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, частиною 1 статті 24 Закон України Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Судом встановлено, що позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058. Наявність необхідного страхового стажу у позивача відповідачами не заперечується.

Поряд з цим визначальним у цьому спорі є встановлення наявності у ОСОБА_1 пільгового стажу тривалістю не менше 20 років, при цьому як вказує відповідач пільговий стаж заявника складає лише 4 роки 02 місяці 11 днів.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Приписами пункту 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 3 цього за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

За приписами п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, які узгоджуються з нормами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 року № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі - Основні положення), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п. 13 Основних положень).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 310 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тобто, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Отже, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

При цьому, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Разом з тим, пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 №7.

Зокрема, відповідно з роз`ясненнями, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.

Як встановлено судом, позивач просить зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 08.09.1985 по 27.02.1990; з 04.04.1991 по 02.02.1996; з 01.03.1996 по 11.03.2002; з 11.03.2002 по 15.04.2004; з 01.03.2004 по 16.12.2019.

Разом з тим, згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з:

08.09.1985 по 27.02.1990 був членом колгоспу імені ХХІ з`їзду КПРС села Чернятин Калинівського району Вінницької області, працював на посаді механізатора;

04.04.1991 по 02.02.1996 колгосп "Більшовик" м. Калинівка Вінницька область тракторист 3 класу;

01.03.1996 по 11.03.2002 КСП "Поділля" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області працював на посаді механізатора;

11.03.2002 по 15.04.2004 СФГ "Агростар" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області працював на посаді механізатора.

Відомості трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 містять записи про виконання річного мінімуму трудової участі в народному господарстві за 1985- 2002 роки.

Згідно записів трудової книжки від 01.03.20004 ОСОБА_1 у період з 01.03.2004 по 31.05.2018 працював у ТОВ "Моноліт" с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області на посаді механізатора.

В той же час матеріали справи містять архівну довідку Комунальної установи "Калинівський трудовий архів" Калинівської міської ради від 15.12.2022 № 954 про заробітну плату ОСОБА_1 за 1985-1990 роки, довідку від 15.12.2022 № 955 про одержану позивачем заробітну плату на посаді механізатора та тракториста у 1996-2000 роках, довідку від 15.12.2022 № 956 про заробітну плату позивача у 1996-1999 роках.

Згідно з довідкою ДП "Дослідне господарство "Артеміда" інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" від 09.05.2023 № 50 позивач у період з 04.04.1991 по 02.02.1996 працював на посаді тракториста-машиніста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Крім того, довідка ДП "Дослідне господарство "Артеміда" інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" від 24.02.2023 № 27 містить відомості про виконання позивачем річного мінімуму трудового внеску на посаді тракториста у 1991-1995 році, а довідка від 15.01.2020 № 7 посвідчує факт роботи позивача у ДП "ДГ "Артеміда" трактористом з 04.04.1991 по 02.02.1996.

Так, відповідно до довідки ТОВ "Моноліт" (код ЄДРПОУ 32598051) від 18.01.2023 № 25 ОСОБА_1 у період з 01.03.2004 по 30.05.2018 працював трактористом-механізатором і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Дослідивши матеріали справи та положення п.п. 3 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що періоди роботи позивача з 08.09.1985 по 27.02.1990; з 04.04.1991 по 02.02.1996; з 01.03.1996 по 11.03.2002; з 11.03.2002 по 15.04.2004; з 01.03.2004 по 31.05.2018, мають бути зараховані як такі, що дають позивачу право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, оскільки в трудовій книжці позивача містяться відомості щодо роботи позивача у вказані періоди на посадах "тракториста" та "механізатора".

Відповідачем на спростування вказаних обставин не надано належних доказів.

Суд також враховує, що у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та 20 лютого 2020 року по справі №182/6635/16-а зазначено, що термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність інформації про факт роботи позивача трактористом та безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції є безпідставними.

Відповідачем на спростування вказаних обставин не надано належних доказів.

В той же час суд не вбачає підстав для зарахування до пільгового стажу періоду з 01.06.2018 по 16.12.2019 у ТОВ "Моноліт", як про то просить позивач у зв`язку з необґрунтованістю таких вимог. Так, суд приймає до уваги, що згідно з наявними матеріалами справи позивач працював у ТОВ "Моноліт" на посаді механізатора лише у період часу 01.03.2004 по 31.05.2018.

Крім того, суд зазначає, що за положенням частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Згідно з пунктом 1.9 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на веб-порталі.

За пунктом 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно до пункту 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

В контексті встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач 1 формально підійшов до вирішення питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , не надав належної оцінки поданим документам, тому з урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що незважаючи на заявлене позивачем формулювання заявлених вимог, доцільним є вихід за межі позовних вимог та визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 07.07.2023 № 025650007611.

Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

ЄСПЛ у п.п.52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (як суб`єкта владних повноважень який здійснював розгляд заяви позивача) зарахувати до пільгового стажу позивача періоди з 08.09.1985 по 27.02.1990; з 04.04.1991 по 02.02.1996; з 01.03.1996 по 11.03.2002; з 11.03.2002 по 15.04.2004; з 01.03.2004 по 31.05.2018 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення з завою про призначення пенсії.

Водночас не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати призначену пенсію, адже такі є передчасними, оскільки пенсія позивачу буде призначена лише після набрання цим рішенням законної сили.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.07.2023 № 025650007611.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди: з 08.09.1985 по 27.02.1990; з 04.04.1991 по 02.02.1996; з 01.03.1996 по 11.03.2002; з 11.03.2002 по 15.04.2004; з 01.03.2004 по 31.05.2018 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення з завою про призначення пенсії.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 715,70 грн (сімсот п`ятнадцять грн 70 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.03.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович