Рішення

від 20.03.2024 по справі 140/35112/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35112/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевіан Драйв" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кевіан Драйв» (далі - ТОВ «Кевіан Драйв», позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0098790408 від 07 серпня 2023 року, складеного ГУ ДПС у Волинській області в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27 833,32 грн по податковій накладній (далі ПН) №15 від 26 жовтня 2022 року, ПН №17 від 31 жовтня 2022 року, ПН №18 від 28 жовтня 2022 року, ПН №21 від 28 жовтня 2022 року.

Позов обґрунтовано тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації ПН та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ "Кевін Двайн". За висновками акта перевірки Товариством порушено вимогипункту 201.10 Податкового кодексу України(даліПК - України) в частині строків реєстрації ПН.

Не погодившись з висновками акту 04 липня 2023 року №10698/03-20-04-08/43953942, подано заперечення №18/07-23 від 18 липня 2023 року до ГУ ДПС у Волинській області, на яке відповідач листом про розгляд заперечення до акту камеральної перевірки № 11961/6/03-20-04-02-06 від 03 серпня 2023 року залишено в силі висновки акту перевірки.

Контролюючим органом 07 серпня 2023 року винесено податкове повідомлення-рішення №0098790408, яким до ТОВ «Кевіан Драйв» застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації ПН/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН в сумі 29 893,65 грн.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Кевіан Драйв» подано скаргу до Державної податкової служби України (далі ДПС України) на податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року № 0098790408 та рішенням про результати розгляду скарги №32575/6/99-00-06-03-01-06 від 31 жовтня 2023 року, позивачу відмовлено у задоволенні первинної скарги та залишено податкове повідомлення-рішення в силі.

Зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства граничним терміном реєстрації податкових накладних №15 від 26 жовтня 2022 року, №17 від 31 жовтня 2022 року, №21 від 28 жовтня 2022 року, №18 від 28 жовтня 2022 року є 15 листопада 2022 року.

ТОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» за допомогою програми «Арт-Звіт плюс» було подано на реєстрацію дані податкові накладні з дотриманням граничних строків, а саме 15 листопада 2022 року 15:50 год.

Повідомляє, що у електронній базі даних ДПС України, із незрозумілих для позивача причин, було відображено часом подання на реєстрацію податкових накладних, 16 листопада 2022 року о 08:05 год.

Зазначає, що 15 листопада 2022 року відбувся масований ракетний обстріл ударами по об`єктах критичної інфраструктури на всій території України, та, як наслідок, здійснені масові відключення електроенергії.

Наведене призвело до обмеження доступу до електронних сервісів ДПС України, і сервісів бухгалтерської програми «Арт-Звіт плюс» що в свою чергу, могло спричинити несвоєчасне отримання ПН у системі ДПС України.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити (арк. спр. 1-8).

Представником відповідача 28 грудня 2023 року подано відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнає та зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Кевіан Драйв» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі ПН/РК) до ПН в ЄРПН за період жовтень 2022 року, березень 2023, квітень 2023 року, травень 2023 року за висновками якої складено акт №10698/03-20-04-08/43953942 від 14 липня 2023 року (далі акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно проведеного аналізу даних ЄРПН встановлено порушення ТОВ «Кевіан Драйв» термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК в кількості 7 штук.

Вказує, що якщо платнику протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом, у зв`язку із чим ПН №15 від 26 жовтня 2022 року, №17 від 31 жовтня 2022 року, №21 від 28 жовтня 2022 року, №18 від 28 жовтня 2022 року мають статус «дата направлення на реєстрацію 16 листопада 2022 року».

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, (далі - Порядок №1246), підтвердженням реєстрації податкових накладних є інформація, яка наявна в ІС «Архів Електронної Звітності» підсистеми «Журналу прийому», а надані ТОВ «Кевіан Драйв» копії з системи електронного документообігу не є підтвердженням надходження на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН 15 листопада 2022 року до центрального рівня ДПС України.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0098790408 від 07 серпня 2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29893,65 грн законним та обґрунтованим, а позовні вимоги ТОВ «Кевіан Драйв» безпідставними.

У зв`язку із наведеним представник ГУ ДПС у Волинській області просив у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. спр. 73-76).

Представником позивача 03 січня 2024 року подано відповідь на відзив, в якому додав, що позивач виконав всі можливі дії для виконання свого обов`язку, а невчасність доставки даних до сервісів податкового органу відбулась не з вини платника і незалежно від волі позивача, тому він не може бути притягнутий до відповідальності (арк. спр. 81-82).

Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, у строк визначенийстаттею 258 КАС України (арк. спр. 70).

Щодо клопотання представника податкового органу, викладеного у відзиві на позовну заяву про розгляд справи за участі сторін суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 12 Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Нормами частини четвертої статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Враховуючи, що справа є незначної складності та для її вирішення є всі письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання та розгляд даного спору проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Кевіан Драйв» з питань своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН за період жовтень 2022 року, березень 2023, квітень 2023 року, травень 2023 року, за висновками якої складено акт перевірки, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації ПН в ЄРПН:

№15 від 26 жовтня 2022 року (дата направлення на реєстрацію 16 листопада 2022 року, граничний термін реєстрації 15 листопада 2023 року);

№17 від 31 жовтня 2022 року (дата направлення на реєстрацію 16 листопада 2022 року, граничний термін реєстрації 15 листопада 2023 року);

№21 від 28 жовтня 2023 року (дата направлення на реєстрацію 16 листопада 2022 року, граничний термін реєстрації 15 листопада 2023 року);

№18 від 28 жовтня 2023 року (дата направлення на реєстрацію 16 листопада 2022 року, граничний термін реєстрації 15 листопада 2023 року);

№361 від 15 березня 2023 року (дата направлення на реєстрацію 06 квітня 2023 року, граничний термін реєстрації 05 квітня 2023 року);

№389 від 14 квітня 2023 року (дата направлення на реєстрацію 10 травня 2023 року, граничний термін реєстрації 05 травня 2023 року);

№373 від 02 травня 2023 року (дата направлення на реєстрацію 14 червня 2023 року, граничний термін реєстрації 05 червня 2023 року) (арк. спр. 27-32).

Не погодившись із порушенням, встановленим контролюючим органом, ТОВ «Кевіан Драйв» 18 листопада 2023 року подано заперечення №18/07-23 на акт перевірки (арк. спр. 35-37).

ГУ ДПС у Волинській області листом від 03 серпня 2023 року №11961/6/03-20-04-02-06 «Про розгляд заперечення до акту камеральної перевірки» повідомлено, що комісією прийнято рішення про залишення в силі висновки акту перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН (арк. спр. 39-42).

На підставі порушень, викладених у акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №0098790408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29893,65 грн.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, ТОВ «Кевіан Драйв» подано до ДПС України скаргу на повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №0098790408 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27 833,32 грн. по ПН №15 від 26 жовтня 2022 року, ПН №17 від 31 жовтня 2022 року, ПН №18 від 28 жовтня 2022 року, ПН №21 від 28 жовтня 2022 року (арк. спр. 49-53).

Рішенням від 31 жовтня 2023 року №32575/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 07 серпня 2023 року №0098790408, а скаргу без задоволення (арк. спр. 56-60).

ТОВ «Кевіан Драйв», не погоджуючись із прийнятими рішеннями контролюючого органу, звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах ПК, РК, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок №1246.

Згідно з пункту 2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (пункт 3 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку №1246).

В пункті 12 Порядку №1246 видно, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведено у даному пункті.

Аналізуючи вказаний пункт, суд зазначає, що прийняття та перевірка ПН здійснюється в автоматизованому режимі, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН. Тобто, ПН реєструється автоматично без участі у цьому працівників ДПС.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 19 січня 2019 року у справі № 808/2275/16, від 04 червня 2020 року у справі № 802/1801/16-а.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) №1246 (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

Водночас, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.18 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав законної сили 17 березня 2022 року.

Згідно підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Саме в такій редакції діяв підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України станом на 15 листопада 2022 року, тобто на граничний день реєстрації податкової накладної позивача.

Так, зі змісту акта перевірки суд встановив, що за наслідками камеральної перевірки позивача, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині граничного терміну реєстрації ЄРПН наступних ПН №15 від 26 жовтня 2022 року, №17 від 31 жовтня 2022 року, №21 від 28 жовтня 2022 року та №18 від 28 жовтня 2022 року, дата реєстрації 16 листопада 2022 року 8:05, кількість днів затримки 1.

Таким чином, спірним у цій справі є встановлення порушення строків реєстрації наведених вище ПН, гранична дата реєстрації якої була 15 листопада 2022 року.

Як встановлено судом із скріншоту програми «Арт-Звіт Pro» до контролюючого органу ПН №15 від 26 жовтня 2022 року, №17 від 31 жовтня 2022 року, №21 від 28 жовтня 2022 року та №18 від 28 жовтня 2022 року направлялись в електронному вигляді 15 листопада 2022 року о 15:50 год (арк. спр. 22), що також підтверджується наявними в матеріалах справи інформаційними звітами (арк. спр. 23-26).

Тобто, зі змісту вказаного документа чітко прослідковується, що ПН подані позивачем в межах граничного терміну реєстрації та протягом операційного дня. Проте, згідно з квитанціями про реєстрацію таких ПН, вони прийняті лише 16 листопада 2022 о 08:05 год (арк. спр. 11, 14, 17, 20).

Як стверджує позивач, причиною запізнілого отримання контролюючим органом вказаної податкової накладної став масований ракетний обстріл по енергетичній інфраструктурі України 15 листопада 2022 року, в результаті якого виник збій у роботі серверів ДПС України. При цьому, суд зауважує, що факт того, що 15 листопада 2022 року територія України зазнала масового ракетного обстрілу з боку країни агресора - російської федерації, є загальновідомим, про що міститься інформація в мережні інтернет.

Водночас, представником відповідача не наведено жодних аргументів, щодо підстав запізнілої реєстрації спірних ПН, в матеріалах справи також відсутні й докази несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію ПН.

Суд зазначає, що програмне забезпечення «Арт-Звіт Pro» є свого роду аналогом програми «M.E.Doc», у зв`язку із чим, враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19, де суд дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми M.E.Doc є належним засобом доказування.

Позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС України за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

В порушення ж вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України контролюючий орган не надіслав позивачу протягом операційного дня направлення податкової накладної квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначеної податкової накладної або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної, з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, у зв`язку з недотриманням контролюючим органом обов`язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття розрахунків коригування або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації розрахунків коригування, із врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а та від 24 листопада 2021 року у справі №200/12604/19-а).

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем вжито всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації спірної податкової накладної, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов переконання, що вказане виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі.

За таких обставин податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення, склад якого визначений статтею 120-1 ПК України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0098790408 від 07 серпня 2023 року, складеного ГУ ДПС у Волинській області в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27 833,32 грн.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок), який сплачений згідно із платіжною інструкцією №1118 від 29 листопада 2023 року (арк. спр. 9) та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 85).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 23 серпня 2023 року №23/08-23, Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних АО «БОНА ФІДЕ», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА №1186 та ордер на надання правничої (правової) допомоги (арк. спр. 63-67).

Представник відповідача у відзиві заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн з підстав їх неспіврозмірності із складністю справи.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що визначення суми гонорару за консультування, підготовку позовної заяви та подачу її до суду в розмірі 2500 грн, не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, та приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 2500 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Так, послуги щодо підписання договору правової допомоги; аналіз судової практики; належне оформлення позовної заяви та додатків до неї; пред`явлення позову; підготовка детального опису робіт охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, написання та належне оформлення адміністративної скарги та додатків до неї не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні, спірні правовідносини регулюється нормами Податкового кодексу України та великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню до даної справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевіан Драйв" (43023, Волинська області, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 43953942) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07 серпня 2023 року №0098790408 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 27 833,32 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кевіан Драйв" судовий збір в сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2024 року.