Рішення

від 19.03.2024 по справі 140/35121/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35121/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (далі ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС», позивач, товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 від 12.07.2023; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було сформовано податкові накладні №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022, які подано для реєстрації в ЄРПН, проте згідно квитанцій реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено.

Позивачем отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі №9113082/40300090, №9113087/40300090, №9113092/40300090 від 04.07.2023, в яких причиною їх направлення зазначено: з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних суб`єкту господарювання було запропоновано надати додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / ІНВОЙСІВ, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, зберігання продукції, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Також зазначена додаткова інформація: відсутні документи щодо походження / придбання товару, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» подано повідомлення №29/1-10/23 від 29.06.2023 про надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022, до яких були надані пояснення та додаткові документи на підтвердження здійснення господарської операції, однак відповідачем-1 прийняті рішення від 12.07.2023 №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав: ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивач вказує, що при розгляді його пояснень та при прийнятті спірних рішень контролюючим органом не досліджено в сукупності всіх обставин спірних правовідносин, не надано оцінку тим документам, що надані разом із поясненнями. Крім того, у графі додаткова інформація, де Комісія зазначає, конкретні документи, яких не вистачило для прийняття рішення, у оскаржуваному рішенні не зазначено жодної інформації.

З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.103).

У відзиві на позовну заяву (а.с.108-112) представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що відповідно до пункту 5.9 Договору поставки №17/21-1 постачальник зобов`язаний в день поставки Товару надати Покупцю (його представнику) наступні документи:

- рахунок-фактура на Товар;

- видаткову накладну та/або акт приймання-передачі Товару;

- технічний паспорт на Товар;

- вантажно-митна декларація, номерний знак для разових поїздок, завірена копія сертифікату відповідності, якщо їх видача передбачена законодавством України, гарантійна сервісна книжка «Сервіс та гарантія» або «Гарантія та догляд», керівництво з експлуатації, комплект ключів.

Однак позивач не надав до контролюючого органу належний пакет документів, а саме встановлено відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору поставки №17/21-1 останній платіж має бути сплачений Покупцем на користь Постачальника не пізніше 5 (п`ятого) травня 2022 (дві тисячі двадцять другого) року. Однак, як ми бачимо із наданих позивачем платіжних доручень, остання сплата відбулась 24 червня 2022 року відповідно до платіжного доручення №4627, що є порушенням умов укладеного Договору та ставить під сумнів реальність господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку. В цьому розумінні цього Закону первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ч. 1 ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз викладених норм Закону свідчить про те, що виписана податкова накладна на здійсненні операції згідно договору, а саме продажу товару повинні бути підтверджені належим чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, зазначає, що позивачем не додано до повідомлення про надання пояснень, документів, перелік яких був зазначений у рішеннях про реєстрацію \відмову у реєстрації податкових накладних\розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перешкоджає платнику податків надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, однак такі обґрунтування недоречно застосовувати у спірній ситуації, коли платник не просто не надав окремих документів, які податковий орган уважав обов`язковими, а фактично не надав контролюючому органу належних документів для підтвердження господарських операціях. Подати контролюючому органу документи, достатні для реєстрації податкової накладної, є обов`язком платника податку.

Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Відповідно обов`язком для платника є надання повного, достатнього пакету первинних документів саме контролюючому органу для підтвердження реєстрації податкової накладної, надання останніх лише суду, взяття судом їх до уваги, свідчить про встановлення обставин, що мають істотне значення для справи на підставі недопустимих доказів, в силу наявності обов`язку в платника їх надання в першу чергу контролюючому органу.

Також зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У відповіді на відзив представник позивача заперечила проти доводів та обставин, викладених у відзиві в повному обсязі вважає їх необґрунтованими та такими що не мають жодного відношення до суті спору (а.с.117-119).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не відповідає вимогам статті 167 КАС України, а тому не підлягало вирішенню по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 18.01.2022 між ТзОВ «БЛС» (Продавець) та ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (Покупець) укладено договір №180122-1 купівлі-продажу/поставки автомобіля (а.с.69-71) з додатками №1 та №2 (а.с.44-53), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити (передати) Покупцю в строк на умовах, зазначених в цьому Договорі, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти у власність поставлений (переданий) Постачальником 1 (один) вживаний автомобіль 2021 року випуску, марки Volkswagen, моделі Touareg R-Line 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , далі за текстом Договору «Автомобіль».

Згідно з пунктом 3.1 даного договору, ціна автомобіля становить 2 194 258,00 грн.

Передача автомобіля покупцю здійснюється постачальником тільки за умови сплати останнім ціни автомобіля відповідно до положень п. 3 даного договору, отримання автомобіля Покупцем оформляється актом прийому-передачі (п. 2.4 договору).

На підтвердження здійснення господарської операції ТзОВ «БЛС» складено акт прийняття-передачі автомобіля від 26.04.2022 (а.с.53); виписано видаткову накладну №161 від 26.04.2022 на загальну суму 2 194 258,00 грн (а.с.54).

Оплата за товар була проведена ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» 19.01.2022 згідно платіжного доручення №128 (на умовах передплати) (а.с.55).

Вказана операція відображена у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2021 року грудень 2022 року (а.с.58).

Також, судом встановлено що 05.10.2021 між ТзОВ «УКРАГРО ТТК» (Покупець) та ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (Постачальник) укладено договір купівлі поставки №17/21-1 (а.с.63-67), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю у власність автомобіль марки Volkswagen, моделі Touareg 2021 року випуску, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його вартість на умовах договору. Ціна договору 2 168 241,20 грн. (п.3.1. Договору).

В подальшому, 24.06.2022 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №17/21-21 від 05.10.2021, відповідно до якої, пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «ціна автомобіля становить: 2 804 384,72 грн, що є еквівалентно 95 962,89 дол. США за курсом продажу долар США до гривні України згідно курсу Національного Банку України на день підписання Договору (а.с.68).

Товар, що поставляється, оплачується згідно рахунків та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору (п. 4.1 Договору). Перший платіж сплачується покупцем на умовах передплати в розмірі 50 000,00 грн. (п. 4.2.1 Договору). Останній платіж має бути сплачений покупцем на користь постачальника не пізніше 5 травня 2022 року (п.4.2.3 Договору).

На підтвердження здійснення господарської операції ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» складено акт прийняття-передачі від 18.07.2022 №1 до договору від 05.10.2021 №17/21-21; виписано видаткову накладну №3 від 18.07.2022 на загальну суму 2 807 384,72 грн, в тому числі ПДВ 467 897,45 грн. (а.с.69-70).

Оплата за товар була проведена ТзОВ «УКРАГРО ТТК» 05.10.2021 згідно платіжного доручення №3749 (на умовах передплати) та платіжних доручень від 19.01.2022 №4176, від 03.02.2022 №4210 та від 24.06.2022 №4627 (а.с.73, 78, 80, 83).

Вказана операція відображена у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2021 року грудень 2022 року (а.с.85).

Позивач відповідно до вимог статті 201 ПК України на підставі акту №1 приймання-передачі від 18.07.2022 та оплати транспортного засобу склав податкові накладні: від 19.01.2022 №5 на суму 1 821 322,97 грн в тому числі ПДВ 303 553,83 грн; від 03.02.2022 №2 на суму 195 151,75 грн в тому числі ПДВ 32 523,63 грн; від 24.06.2022 на суму 740 920,00 грн в тому числі ПДВ 123 486,67 грн, які надіслано в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с.31, 33, 35).

Відповідно до квитанцій від 15.02.2022 №9031124636, від 07.06.2022 №9067859904, 15.07.2022 №9129466219 (а.с.32, 34, 36) реєстрація податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.06.2023 за №29/1-06/23 позивачем були надані пояснення з документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: Договір купівлі-продажу №180122-1 від 18.01.2022, додаток №1 від 18.01.2022 до Договору купівлі-продажу №180122-1 від 18.01.2022, додаток №2 від 18.01.2022 до Договору купівлі-продажу №180122-1 від 18.01,2022, акт приймання-передачі автомобіля від 26.04.2022, видаткова накладна №161 від 26.04.2022, платіжне доручення №128 від 19.01.2022, банківська виписка від 19.01.2022, ОСВ по 631 рахунку, договір відповідального зберігання №02/08/21 від 01.08.2021, акт приймання-передачі №26/04-02/08 від 26.04.2022, акт повернення транспортних засобів від 18.07.2022 на підтвердження факту придбання даного товару; Договір поставки №17/21-1 від 05.10.2021, додаткова угода №1 від 24.06.2022 до Договору поставки №17/21-1 від 05.10.2021, акт прийняття-передачі № 1 від 18.07.2022, видаткова накладна №3 від 18.07.2022, довіреність №34 від 18.07.2022, рахунок на оплату №52 від 04.10.2021, платіжне доручення №3749 від 05.10.2021, банківська виписка від 05.10.2021, рахунок па оплату №4 від 17.01.2022, платіжне доручення №4176 від 19.01.2022, рахунок на оплату №7 від 03.02.2022, платіжне доручення №4210 від 03.02.2022, банківська виписка від 03.02.2022, рахунок на оплату №17 від 16.06.2022, платіжне доручення №4627 від 24.06.2022, банківська виписка від 24.06.2022, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару (а.с.37-40).

Проте, 12.07.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 про відмову в реєстрації податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022 у всіх випадках з підстав: ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с.16-21).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як передбачено пунктом 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Як було встановлено судом реєстрація податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, у квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної та розрахунків коригування не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної та розрахунків коригування, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація зупиненої податкової накладної стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

29.06.2023 ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» надіслало письмові пояснення за №29/1-06/23 та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: Договір купівлі-продажу №180122-1 від 18.01.2022, додаток №1 від 18.01.2022 до Договору купівлі-продажу №180122-1 від 18.01.2022, додаток №2 від 18.01.2022 до Договору купівлі-продажу №180122-1 від 18.01,2022, акт приймання-передачі автомобіля від 26.04.2022, видаткова накладна №161 від 26.04.2022, платіжне доручення №128 від 19.01.2022, банківська виписка від 19.01.2022, ОСВ по 631 рахунку, договір відповідального зберігання №02/08/21 від 01.08.2021, акт приймання-передачі №26/04-02/08 від 26.04.2022, акт повернення транспортних засобів від 18.07.2022 на підтвердження факту придбання даного товару; Договір поставки №17/21-1 від 05.10.2021, додаткова угода №1 від 24.06.2022 до Договору поставки №17/21-1 від 05.10.2021, акт прийняття-передачі № 1 від 18.07.2022, видаткова накладна №3 від 18.07.2022, довіреність №34 від 18.07.2022, рахунок на оплату №52 від 04.10.2021, платіжне доручення №3749 від 05.10.2021, банківська виписка від 05.10.2021, рахунок па оплату №4 від 17.01.2022, платіжне доручення №4176 від 19.01.2022, рахунок на оплату №7 від 03.02.2022, платіжне доручення №4210 від 03.02.2022, банківська виписка від 03.02.2022, рахунок на оплату №17 від 16.06.2022, платіжне доручення №4627 від 24.06.2022, банківська виписка від 24.06.2022, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару (а.с.37-40).

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі №9113082/40300090, №9113087/40300090, №9113092/40300090 від 04.07.2023, в яких причиною їх направлення зазначено: відсутні документи щодо походження/придбання товару. Відсутнє, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.22-30).

Також, як встановлено судом, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 від 12.07.2023 відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстав: ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с.16-21).

Разом з тим, суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити документи, які не надані платником. Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містить підкреслень за найменуваннями документів, яких не надав платник. При цьому, у додатковій інформації відсутні будь які дані щодо документів, яких не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Тобто, відповідач-1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 по справі №2240/2900/18.

Водночас, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «БЛС» (щодо придбання автомобіля 2021 року випуску, марки Volkswagen, моделі Touareg R-Line 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 ) та з ТзОВ «УКРАГРО ТТК», під час виконання якої позивачем і були складені податкові накладні №4 від 18.01.2022, №3 від 03.02.2022, №3 від 24.05.2022.

Також, на думку суду, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з купівлі-продажу транспортного засобу покупцю ТзОВ «УКРАГРО ТТК» відповідно до укладеного договору №17/21-1 купівлі-продажу/поставки автомобіля від 05.10.2021, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022. Так, для підтвердження господарської операції з купівлі-продажу транспортного засобу покупцю ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» згідно вищевказаних податкових накладних позивачем складено акт приймання-передачі автомобіля від 26.04.2022, виписано видаткову накладну №161 від 26.04.2022 на загальну суму 2 194 258,00 грн (а.с.73-74).

Покупець ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» повністю оплатив за товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученням від 05.10.2021 №3749 (на умовах передплати), від 19.01.2022 №4176, від 03.02.2022 №4210 та від 24.06.2022 №4627 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень 2021 року грудень 2022 року.

Таким чином, вищезазначені документи вказують на виконання обов`язків сторонами за договором; первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

При цьому, посилання контролюючого органу на відсутність документів складського обліку/інвентаризаційні описи, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, як на підставу для прийняття оскаржуваних рішень, суд вважає безпідставними та надуманими, оскільки наявність свідоцтва на нового власника у позивача не регламентовано ні одним нормативно-правовим актом. Крім того, на вимогу податкового органу позивачем було надано ОСВ по 281 рахунку (що є відображенням складського обліку).

Відповідачами вказана обставина жодним чином не спростована.

На думку суду, податковий орган формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Отже, для реєстрації такої податкової накладної/РК позивач має підтвердити подію, яка зумовила видачу ним податкової накладної саме цією датою, тобто у розглядуваному випадку підтвердити таку подію договором купівлі-продажу, актом приймання-передачі, видатковою накладною, платіжними документами. Інші документи є допоміжними та дають зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента.

На думку суду, подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022 підтверджують факт здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Суд також зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 від 12.07.2023, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Отже, рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складено спірні податкові накладні/розрахунки коригування, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних/розрахунків коригування, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідну позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати податкові накладні №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022 в ЄРПН належить також задовольнити.

Посилання представника відповідачів у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження ДПС України суд оцінює критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 8 052,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2759374 від 29.11.2023 (а.с.15).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 8 052,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. суд зазначає таке.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Поряд із цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 20.07.2023 №20/07-23 укладеного між Адвокатським об`єднанням «БОНА ФІДЕ» та ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (а.с.86-88), детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.89).

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 договору про надання правової допомоги від 16.10.2023 №16/10-23, укладеного між ТзОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «БОНА ФІДЕ» передбачено, що за надання комплексу юридичних послуг, передбачених пунктами 1.2.1-1.2.4 договору, замовник сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого становить фіксовану суму 3000,00 грн.

Гонорар сплачується замовником на підставі акту про надання правничої допомоги, впродовж п`яти банківських днів, з моменту отримання остаточного рішення суду у справі щодо оскарження Рішення комісії.

Отже, договором про надання правової допомоги від 20.07.2023 №20/07-23 сторонами погоджено вид та вартість послуг адвоката, а також порядок оплати таких послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки витрати щодо надання правової допомоги на момент ухвалення рішення у даній справі фактично не понесені позивачем, а відтак не підлягають розподілу судом.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 8 052,00 грн. зі сплати судового збору. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС У Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірних рішень були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішень.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9172068/40300090, №9172067/40300090, №9172066/40300090 від 12.07.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» №5 від 19.01.2022, №2 від 03.02.2022, №2 від 24.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 30, код ЄДРПОУ 40300090) судовий збір у розмірі 8 052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 30, код ЄДРПОУ 40300090).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський