Рішення від 19.03.2024 по справі 160/34338/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуСправа №160/34338/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95, код ЄДРПОУ 04052229) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-09-13-012945-а за предметом: «Поточний ремонт по заміні вікон на металопластикові енергозберігаючі (усунення наслідків ракетних обстрілів) у будівлі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95 (ДК 021: 2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки про результати моніторингу закупівлі є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства. Позивач не погоджується з результатами та висновками моніторингу, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення є формальними та несуттєвими. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби є протиправним та підлягає скасуванню.

02.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Виконавчого комітету Павлоградської міської ради залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду копію позовної заяви з додатками для відповідача.

15.01.2024 року Виконавчий комітет Павлоградської міської ради надав до суду копію позовної заяви з додатками для відповідача.

19.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.02.2024 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що розділом II «Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг» Порядку №708 виділено види й послуг, на які не розповсюджується п. 3 розділу 1 Порядку №708

Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку №708 встановлено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014» «Складі та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року№163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року№ 301».

Отже, на думку представника відповідача вказаною нормою передбачено особливість визначення предмета закупівлі з поточного ремонту, а саме: предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, тобто жодного посилання на відхилення від загальної норми визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника немає.

Відтак, представник відповідача вказує, що замовник не зазначив відповідну інформацію при визначенні предмету закупівлі в тендерній документації, а лише вказав загальну інформацію. За таких обставин, предмет закупівлі визначено позивачем з порушенням вимог чинного законодавства.

А тому, на думку представника відповідача, позивачем не спростовано порушення вимоги п.3 Розділу І Порядку №708, оскільки інформація про предмет закупівлі в тендерній документації містить лише узагальнену інформацію з порушенням чинного законодавства.

Крім того, як вказує представник відповідача, доводи представника позивача щодо встановлених відповідачем розбіжностей про врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922 «Про публічні закупівлі», що вищезазначене порушення, викладене у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, ніяким чином не вплинуло б на ні на процедуру, закупівлі, ні на права, інтереси чи обов`язки Замовника або учасників процедури закупівлі.

На думку представника відповідача, зазначена інформація не спростовує факту встановлених у ході проведення моніторингу розбіжностей щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922.

Окремо, представником відповідача вказано, що у спірному висновку Держаудитслужба зобов`язала Замовника здійснити заходи. направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущенні порушення. А тому, на думку представника відповідача, контролюючий орган визначив чіткий спосіб усунення виявлених порушень у вигляді притягнення до відповідальності осіб, якими допущенні вказані порушення.

09.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Східного офісу Держаудитслужби є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

15.02.2024 року на адресу суду від Східного офісу Держаудитслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 21.11.2023 № 217 «Про початок здійснення

моніторингу закупівель», відділом контролю у сфері закупівель розпочато проведення моніторингу процедури закупівлі.

Підставою для проведення моніторингу закупівлі стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами (далі - Закон № 922) та Постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення відповідно до вимог Закону № 922 та Особливостей, документів передбачених пунктом 4№ постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (зі змінами від 16.12.2020 № 1266).

Моніторинг проводився на підставі наступних документів: річний план закупівель Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (далі Замовник) на 2023 рік, у тому числі UA-P-2023-09-13-004076-b, оголошення про проведення процедури закупівлі, тендерна документація Замовника, затверджена рішенням уповноваженої особи Замовника 13.09.2023 № 127, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття, тендерна пропозиція учасника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ", Вимога про усунення невідповідностей до 26 вересня 2023, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника від 26.09.2023 № 135, повідомлення про намір укласти договір, оприлюднений в електронній системі закупівель 26.09.2023, Договір від 04.10.2023 № 214 (далі Договір № 214), Додаткова угода від 20.10.2023 № 1 до Договору № 214, Додаткова угода від 14.11.2023 № 2 до Договору № 214, пояснення Замовника на запит Східного офісу Держаудитслужби, отриманий 24.11.2023 через електронну систему закупівель.

Відповідачем за результатами аналізу тендерної документації встановлено порушення вимог тендерної документації.

В ході моніторингу встановлено, що Замовником предмет закупівлі: «Поточний ремонт по заміні вікон на металопластикові енергозберігаючі (усунення наслідків ракетних обстрілів) у будівлі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95 (ДК 021: 2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» визначено за кодом ДК 021:2015: 45000000-7: «Будівельні роботи та поточний ремонт», тобто із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника, що є порушенням вимоги пункту 3 Розділу І Порядку № 708. Розділом шостим статті 33 Закону № 922 передбачено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Проведеним аналізом тендерної документації Замовника установлено, що умови Додатку 3 «Форма «Тендерна пропозиція» до тендерної документації Замовника та пункту 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації мають розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922, а саме зазначене у пункті 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовника застереження, передбачене частиною шостою статті 33 Закону № 922, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжено до 60 днів, у Додатку 3 «Цінова пропозиція» до тендерної документації Замовника відсутнє.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 3 Розділу І Порядку № 708.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям встановлено розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922.

За результатами аналізу питання: обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення відповідно до вимог Закону № 922 та Особливостей, документів передбачених пунктом 4№ Постанова № 710 - порушень не встановлено.

За наслідками висновку відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із такими висновками, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини 1 статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VІІІ моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII, а саме:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель);

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 7-1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У справі є спірним висновок відповідача щодо порушення вимог пункту 3 Розділу І Порядку № 708.

Так, контролюючим органом зазначено, що:

- замовником предмет закупівлі: «Поточний ремонт по заміні вікон на металопластикові енергозберігаючі (усунення наслідків ракетних обстрілів) у будівлі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95 (ДК 021: 2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» визначено за кодом ДК 021:2015: 45000000-7: «Будівельні роботи та поточний ремонт», тобто із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника, що є порушенням вимоги пункту 3 Розділу І Порядку № 708;

- аналізом тендерної документації Замовника установлено, що умови Додатку 3 «Форма «Тендерна пропозиція» до тендерної документації Замовника та пункту 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації мають розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922, а саме: зазначене у пункті 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовника застереження, передбачене частиною шостою статті 33 Закону № 922, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжено до 60 днів, у Додатку 3 «Цінова пропозиція» до тендерної документації Замовника відсутнє.

Щодо тверджень відповідача, що замовником предмет закупівлі: «Поточний ремонт по заміні вікон на металопластикові енергозберігаючі (усунення наслідків ракетних обстрілів) у будівлі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95 (ДК 021: 2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт)» визначено за кодом ДК 021:2015: 45000000-7: «Будівельні роботи та поточний ремонт», тобто із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника, що є порушенням вимоги пункту 3 Розділу І Порядку № 708, суд зазначає про таке.

Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII передбачено, що предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг визначаються Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708.

Пунктом 3 розділу І Порядку №708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктами 21 та 34 частини 1 статті 1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, а під визначенням поняття товари слід розуміти продукцію, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Суд зазначає, що в оголошені про проведення відкритих торгів Департаментом визначено код предмета закупівлі 45000000-7 - «Будівельні роботи та поточний ремонт» за показником другої цифри національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» і вказано таку інформацію - «Поточний ремонт по заміні вікон на металопластикові енергозберігаючі (усунення наслідків ракетних обстрілів) у будівлі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 95.

Враховуючи вказане, суд звертає увагу на наступне.

Поточний ремонт відноситься до послуг. Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожною спорудою окремо згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 (Склад та зміст проектної документації на будівництво).

Класифікатор ДК 021:2015. Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

CPV- це єдиний закупівельний словник, найактуальнішій версії якого присвоєно код ДК 021:2015. Як і інші системи класифікації, CPV структуровано таким чином, що товари, роботи і послуги згруповано за відповідними категоріями.

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка до Регламенту ЄС N 2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС N 213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

У інформації про предмет закупівлі позивачем, як замовником закупівлі, визначено вид предмету закупівлі послуги з поточного ремонтудощоприймальних колодязів (ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт).

Наведене в сукупності свідчить, що позивач визначив код предмета закупівлі саме за показником другої цифри Єдиного закупівельного словника, а не за показником четвертої цифри відповідно, що є порушенням вимог пункту 3 розділу І Порядку №708 та вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.

Тобто, судом встановлено, що предмет закупівлі визначено неправильно, в порушення чинного законодавства, а отже, висновок відповідача в цій частині є правомірним, в свою чергу, посилання позивача на пункт 3 розділу 2 Порядку №708 із зазначенням про те, що предметом закупівлі є саме послуга з поточного ремонту дощоприймальних колодязів, яка має деякі особливості (винятки) при визначенні предмета закупівлі є безпідставними.

За наведених обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача, що позивачем допущено порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель, які зазначені у висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі та не вбачає правових підстав для визнання його протиправним й скасування в цій частині.

Щодо тверджень відповідача, що аналізом тендерної документації Замовника установлено, що умови Додатку 3 «Форма «Тендерна пропозиція» до тендерної документації Замовника та пункту 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації мають розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922, а саме: зазначене у пункті 2 розділу «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовника застереження, передбачене частиною шостою статті 33 Закону № 922, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжено до 60 днів, у Додатку 3 «Цінова пропозиція» до тендерної документації Замовника відсутнє, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону № 922 замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Пунктом 49 Особливостей зокрема визначено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та цього пункту.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю автоматично формується електронною системою закупівель протягом одного дня з дати оприлюднення замовником рішення про визначення переможця процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

У п. 2 розділу «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» тендерної документації зазначено, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії йото пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю зупиняється.

Отже позивачем у тендерній документації зазначено вимоги ч. 6 ст. 33 Закону № 922 та п. 49 Особливостей, що не спростовується представником відповідача.

В той же час, суд зауважує, що відповідач не обґрунтував необхідність дублювання цієї інформації у Додатку 3 «Форма «Тендерна пропозиція» до тендерної документації Замовника, про те, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжено до 60 днів.

Щодо способу усунення виявлених порушень, суд зазначає про таке.

Так, у вказаній справі Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Суд також звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

Аналогічний правовий підхід, викладено у постанові Верховного суду від 30.03.2023 року у справі №420/11945/21 та постанові Верховного суду від 01.02.2024 року у справі №160/18391/22

Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цій справі, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують Департамент утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушень.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що застосований до позивача захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.

Таким чином, суд робить висновок, що застосований відповідачем до позивача означений захід впливу є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Так, суд вказує, що фактично спірний висновок Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2023 року, складається з трьох частин (п.2 висновку), а саме:

За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 3 Розділу І Порядку № 708.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям встановлено розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922.

За результатами аналізу питання: обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення відповідно до вимог Закону № 922 та Особливостей, документів передбачених пунктом 4№ Постанова № 710 - порушень не встановлено.

Як встановлено судом, доводи представника відповідача, що предмет закупівлі позивачем визначено неправильно, в порушення чинного законодавства, а отже, висновок відповідача в цій частині є правомірним.

В той же час судом визначено, що висновки відповідача щодо не відповідності тендерної документації позивача вимогам частини шостої статті 33 Закону № 922 є необґрунтованими та безпідставними.

А тому, з огляду на викладене позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-09-13-012945-а, в частині висновків щодо аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям, за результатами чого встановлено розбіжності щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені частково, судовий збір, понесений позивачем за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн. підлягає частковому стягненню з Східного офісу Держаудитслужби у розмірі 50% від сплаченого судового збору у сумі 1342,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95, код ЄДРПОУ 04052229) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-09-13-012945-а, в частині висновку про наявність в тендерній документації розбіжностей щодо врахування вимог частини шостої статті 33 Закону № 922.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корпус 1, ЄДРПОУ 40477689) на користь Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95, код ЄДРПОУ 04052229) судовий збір у розмірі 1342,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський