Рішення

від 20.03.2024 по справі 240/8854/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/8854/23

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області , за участі третьої особи: Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області №131 від 15 березня 2023 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення КДКА Житомирської області №131 від 15.03.2023 є протиправним, оскільки винесене з порушенням чинного законодавства, не містить належного обґрунтування причин та підстав застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження. У рішенні від 15.03.2023 лише дослівно переписано зміст скарги від 22.08.2022, однак в порушення вимог ч.1 ст.41 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не зазначено мотиви прийняття оскаржуваного рішення, їх належне обґрунтування та посилання на конкретні положення Правил адвокатської етики, які були порушені позивачем. У оскаржуваному рішенні не зазначено якими саме належними та допустимими доказами підтверджується порушення позивачем конкретних Правил адвокатської етики та наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. У оскаржуваному рішенні не зазначено чому відповідач не взяв до уваги жодні пояснення адвоката та долучені ним докази протестної діяльності, які підтверджують допущену протиправну поведінку під час досудового розслідування саме слідчим та його керівництвом, а не позивачем. Відповідач при винесенні оскаржуваного рішення від 15.03.2023 проігнорував письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 17.10.2022 у яких він стверджував з посиланням на конкретні докази, що скарга від 22.08.2022 являється безпідставною та такою, що свідчить про використання права на звернення до відповідача як засіб тиску на позивача у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності по кримінальному провадженні №12021060400000205, також до даної скарги не додано належні докази на його обґрунтування, зокрема щодо будь-якої протиправності поведінки адвоката.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлено до суду відзив на позовну заяву у якому відповідач вважає оскаржуване рішення законним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб визначений ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120.

Від представника третьої особи Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшли письмові пояснення від 10.05.2022 в яких останній вважає оскаржуване рішення правомірним.

08.06.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

29.06.2023 від представника відповідача та третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується відповідно вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000938 від 27.03.2018, виданого Радою адвокатів Житомирської області.

22.08.2022 на адресу КДКА Житомирської області надійшла скарга начальника ГУ НП в Житомирській області Олега Трачука, в якій він просив прийняти до розгляду скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000938 від 27.03.2018 та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Обґрунтовано скаргу тим, що на думку Трачука О. адвокат ОСОБА_1. неналежно виконував професійні обов`язки під час досудового розслідування слідчим управлінням ГУ НП в Житомирській області кримінального провадження №12021060400000205 від 17.02.2021 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, захист якого здійснював (до 03.06.2022 адвокат представляв інтереси ОСОБА_3 як свідка).

15 березня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області прийнято рішення застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Позивач не погоджуючись із діями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області щодо прийняття рішення від 15.03.2023 відносно нього та вважаючи прийняте рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон - № 5076-VI).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.2 ч.1 ст. 1 цього Закону).

Тобто, адвокатська діяльність - це вчинення адвокатом дій, спрямованих на здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Згідно ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

- забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

- забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності;

- забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі;

- забороняється втручання у правову позицію адвоката;

- забороняється притягати до відповідальності адвоката або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом (абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. (абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вказані положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кореспондуються з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).

Так, відповідно до п. 25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 28 Положення №120 передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Згідно з п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

У силу ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, суд враховує, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Відповідно преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно із положеннями п.п.1, 3 ст.7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до п.п. 1 та 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;

Адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Положеннями ст.44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Відповідно до ст. 45, 46 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження (органом досудового розслідування) адвокат повинен реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо.

Відповідно до ст.48 Правил адвокатської етики у відносинах як з органами досудового розслідування, адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта та оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно ст.70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

З аналізу наведених норм вбачається, що на адвоката покладається цілий комплекс зобов`язань, як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємне протиріччя і умовно підрозділяються на наступні категорії, крім іншого, перед суспільством, для членів якого існування вільної незалежної професії поряд з дотриманням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед особою державної влади та інших інтересів суспільства.

Судом встановлено, що 15.03.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області прийнято рішення застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження.

У мотивувальній частині рішення від 15.03.2023 зазначено, що протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку визначеному КПК України, шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України.

На думку відповідача викладені у скарзі факти неналежної процесуальної поведінки адвоката ОСОБА_1 не є належною формою процесуального реагування (протестної діяльності) адвоката. Враховуючи, що наданими ГУ НП в Житомирській області матеріалами доведено, що в діях адвоката ОСОБА_1 має місце склад дисциплінарного проступку та те, що адвокат до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувався, ДП КДКА Житомирської області вирішила застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення від 15.03.2023, суд відмічає, що дане рішення не містить належного обґрунтування причин та підстав застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

У ході вивчення дисциплінарної справи на підтвердження обставин, викладених у скарзі від 22.08.2022, судом не знайдено підстав для висновку відносно того, що поведінка адвоката ОСОБА_1 містила в собі ознаки складу дисциплінарного проступку під час виконання своїх обов`язків.

Вказане рішення від 15.03.2023 не містить, зокрема аналізу та висновків стосовно того, які з перелічених у скарзі дій ОСОБА_1 можуть свідчити про порушення ним Правил адвокатської етики.

На думку суду, вказане рішення не містить належного мотивування та аналізу обставин наявності в діях ОСОБА_1 ознак саме дисциплінарного проступку.

Суд погоджується з позивачем, що у рішенні від 15.03.2023 не зазначено які конкретно порушення Правил адвокатської етики були допущені адвокатом ОСОБА_1 .. Тобто у оскаржуваному рішенні в порушення вимог ч.1 ст.41 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не зазначено мотиви прийняття оскаржуваного рішення, їх належне обґрунтування та посилання на конкретні положення Правил адвокатської етики, які були порушені.

У даному рішенні від 15.03.2023 не зазначено чому відповідач не взяв до уваги жодні пояснення адвоката та долучені ним докази протестної діяльності, які підтверджують допущену протиправну поведінку під час досудового розслідування іншими учасниками кримінального провадження, а не адвокатом.

Відповідач при винесенні оскаржуваного рішення від 15.03.2023 не врахував письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 17.10.2022 та від 27.01.2023 у яких він обґрунтовано стверджував з посиланням на конкретні докази, що скарга від 22.08.2022 (виконавцем якої - був слідчий Пивовар О.Г. ). являється безпідставною та такою, що свідчить про використання права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як засіб тиску на нього як адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності по кримінальному провадженні №12021060400000205, також до даної скарги не додано належні докази на її обґрунтування, зокрема щодо протиправності поведінки адвоката.

У скарзі від 22.08.2022 мітиться посилання на ст.7, 11-1 та 45 Правил адвокатської етики, при цьому скаржник не врахував зміст вказаних норм та поведінку адвоката по відношенню до слідчого, який під час досудового розслідування не одноразово порушував вимоги чинного законодавства, що було встановлено численними судовими рішеннями, які долучені до письмового пояснення від 17.10.2022.

При винесенні оскаржуваного рішення від 15.03.2023 відповідач не врахував рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2021 від 27.05.2021, яким затверджено Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів.

Зокрема, у кримінальному процесі неявка особи у судове засідання без поважних причин, як дисциплінарний проступок, має підтверджуватися фактом вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, з урахуванням положень ст. 136 КПК України.

Дисциплінарні палати мають досліджувати та надавати оцінку усім наявним доказам. Надання переваги одним даним і ігнорування інших свідчить про неповноту перевірки.

Відповідно до ПАЕ, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Інформація про порушення адвокатами процесуального законодавства та ПАЕ, викладена у скаргах, має бути підтверджена відповідними доказами (рішення №ІХ-006/2020, №ХІІ-006/2020 та № І-014/2020).

При винесенні оскаржуваного рішення від 15.03.2023 відповідач не врахував рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-006/2021 від 27.05.2021, яким затверджено Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) представників прокуратури та правоохоронних органів.

Оскільки вони є фактичними процесуальними опонентами адвокатів у кримінальному провадженні (як на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду справи у суді), розгляд заяв (скарг) цієї категорії скаржників зумовлює певні особливості, які слід враховувати на стадіях перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та розгляду дисциплінарної справи.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Виходячи із цієї норми ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підстави ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката повинні бути чітко викладені у скарзі.

Відсутність підстав, відсутність порушень норм процесуального законодавства, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, які б вказували на наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, є підставою для ухвалення рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Відповідні рішення КДКА про відмову скаржникам у порушенні дисциплінарних справ стосовно адвокатів ВКДКА залишила без змін (рішення №ІІ-002/2018, № І-027/2018, № ХІ-005/2019).

Обов`язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Однією із вимог є обов`язкове надання скаржником доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується його заява.

Відсутність доказів наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку на підтвердження обставин, викладених у скарзі, а також не зазначення причин їх відсутності та прохання про витребування, є достатньою підставою для відмови у порушенні дисциплінарної справи.

Відповідні рішення КДКА про відмову скаржникам у порушенні дисциплінарних справ стосовно адвокатів ВКДКА залишила без змін (рішення № VI-013/2018, № ІІІ-002/2018, № IV-014/2019), а ухвалені за відсутності доказів рішення про порушення - скасувала (рішення № IV- 009/2018).

Оцінюючи конфліктні ситуації, що виникають із представниками правоохоронних органів, на предмет дотримання адвокатами ПАЕ, слід враховувати мотиви дій адвоката, його статус у конкретній ситуації, вмотивованість та правомірність дій процесуальних опонентів.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 по справі №815/1938/16, від 11.10.2019 по справі №821/1904/14, від 14.09.2021 по справі №640/20599/19 у відповідності до вимог абз.2 ч. 1 статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Відсутність доказів здійснення адвокатом дій, які суперечать Правилам адвокатської етики, є достатньою підставою для висновку про протиправність та необґрунтованість рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 640/17195/20 Верховний Суд дійшов висновку, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА регіонів у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останніх. При цьому, КДКА регіонів при ухваленні рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.

Досліджуючи висновки оскаржуваного рішення КДКА Житомирської області, суд вважає, що відповідач прийняв рішення, яке непідтверджене належними доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку та винесене з помилковими висновками щодо фактів викладених у скарзі від 22.08.2022.

Зважаючи на викладені вище аргументи, факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення Правил адвокатської етики та недотримання вимог ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, а відтак оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до частин 3,4 статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

У даному випадку, під час перевірки відомостей, викладених у скарзі від 22.08.2022, суд встановив, що скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Слушно зауважити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Досліджуючи висновки оскаржуваного рішення КДКА Житомирської області, суд встановив, що відповідач прийняв рішення, яке непідтверджене належними доказами та винесене з помилковими висновками щодо фактів, викладених у скарзі від 22.08.2022.

Зважаючи на викладені вище аргументи, суд дійшов висновку, що факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення Правил адвокатської етики не підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, а відтак оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позиція, а тому, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28, м. Житомир,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 25777050), третя особа Головне управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області №131 від 15 березня 2023 року про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа