Ухвала

від 19.03.2024 по справі 280/2120/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

19 березня 2024 рокуСправа № 280/2120/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 № 2040 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

18 березня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить зупинити дію рішення рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 № 2040 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що невжиття заходів по забезпеченню позову тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригування, поданих платником податків. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що в подальшому несе ризики припинення господарьских відносин між підприємством та контрагентами. Зазначено, що відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до незворотних наслідків у вигляді втрати державним бюджетом України грошових коштів, сплачуваних позивачем в якості податків, позбавлення працівників роботи, та, як наслідок, заробітної плати під час дії воєнного стану, повного зупинення господарської діяльності, у зв`язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації товарів, що призведе до значних втрат позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів заявника, для захисту яких він звернувся до суду. За викладених обставин, просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконаннярішеннясуду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправностірішення,дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняютьдіюоскаржуваногорішеннясуб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судовогорішення,у разі задоволення позовних вимог, та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваногорішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судовогорішенняв разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконаннярішеннясуду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно з абзацом другим пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухваленнярішенняв адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправностірішення,дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятогорішення.Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухваленнярішенняв адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправностірішення,дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

За змістом заяви про забезпечення позову підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» до суду із позовом стало протиправне, за твердженням заявника,рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 № 2040 про відповідність платника податкунадоданунадодану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Заявник вказує, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженогорішенняпризведе до заподіяння шкоди у вигляді зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці з товариством, що у сукупності призведе до втрати прибутку.

При цьому, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухваленнярішенняв адміністративній справі або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; у заяві не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупиненні дії оскаржуваногорішенняможе істотно ускладнити чи не унеможливити виконаннярішеннясуду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.

Окрім іншого, заява не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухваленнярішенняв адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.

При цьому, доводи заявника про не погодження з оскаржуваним рішенням не вказує на очевидність ознак протиправностірішеннясуб`єкта владних повноважень, що є предметом судового оскарження, а судження заявника щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер. Наведеним обставинам може бути надана правова оцінка при розгляді справи по суті.

Також суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При цьому суд також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.02.2021 року у справі № 420/7063/20.

Отже, зміст заяви про забезпечення позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення судовогорішенняв адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

За таких обставин, наведені доводи у межах поданої заяви про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, суд наголошує, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ж.М. Чернова