Рішення

від 20.03.2024 по справі 280/425/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року Справа № 280/425/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАДЕСТ» (вул. Сергія Синенка, буд. 63-а, м. Запоріжжя, 69041) Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «МАДЕСТ» (далі позивач, ПП «МАДЕСТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача №24395 від 25 грудня 2023 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача, справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що жоден із контрагентів ПП «МАДЕСТ» на момент вчинення господарських операцій не був включений до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Більш того, у період з 20.01.2023 по 25.12.2023 ПП «МАДЕСТ» не виписало та не отримало жодної податкової накладної щодо зазначених у спірному рішенні контрагентів. За таких обставин (відсутності поданих на реєстрацію податкових накладних) відсутня і ключова умова віднесення платника податків до переліку ризикових за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість - відсутня господарська операція, зазначена в поданих для реєстрації податкових накладних. Таким чином, вважає, що у відповідача не існувало підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 15.01.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.01.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві податковий орган заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивач не спростував у повному обсязі інформацію вказану у Рішенні №10190 від 28.08.2023 та надав до розгляду неповний пакет документів, що не відображає взаємовідносин з контрагентами за весь період здійснення операцій. Також, на думку відповідача, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, та передчасно звернувся до суду, адже ним фактично не подавались документи для спростування оновленої інформації яка викладена в рішенні №24395 від 25.12.2023 до ГУ ДПС у Запорізькій області. Крім того посилається на те, що спірне рішення жодним чином не порушує прав позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «МАДЕСТ» (код ЄДРПОУ 31348273), надано Повідомлення №2 від 11.07.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копій відповідних документів.

До Повідомлення №2 від 11.07.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку було додано пояснення, у яких, серед іншого, позивач описав господарські операції, проведені ним з метою ведення діяльності у будівництві.

Рішенням від 19.07.2023р. №12443 ПП «МАДЕСТ» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до Рішення №12443 від 19 липня 2023 року, підставою для включення ПП «МАДЕСТ» до переліку ризикових платників податків стали наступні коди податкової інформації:

- 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформацію щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку:

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

В якості інформації, на підставі якої Комісія відповідача встановила відповідність ПП «МАДЕСТ» критеріям ризиковості платника податків в Рішенні №12443 від 19 липня 2023 року зазначено:

- постачання на адресу ПП «МАДЕСТ» (код ЄДРПОУ 31348273) послуги у період з 04.08.2022 по 17.07.2023 за кодом ДКПП 49.41.20;

- придбання у ТОВ «ТОРГ БУД ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43480579) товарів з 01.01.2023 по 31.01.2023 по коду УКТЗЕД 8205591000, 8531202090, 8544499900;

- придбання у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705) товарів з 04.08.2022 по 31.08.2022 по коду УКТЗЕД 2710124502 та 2711190000.

Не погодившись з Рішенням №12443 від 19 липня 2023 року, ПП «Мадест» (код 31348273), надав Повідомлення №3 від 19.12.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копій відповідних документів.

До Повідомлення №3 від 19.12.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку було додано Звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника (вих. №МА00-0001), у якому, серед іншого, позивач зазначає, що жоден із контрагентів ПП «МАДЕСТ» на момент вчинення господарських операцій не був включений до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, позивач вказує на те, що ПП «МАДЕСТ» не надавало самому собі послуг із кодом ДКПП 49.41.20 (послуги щодо оренди вантажних автомобілів з водієм) не тільки в період з 04.08.2022 по 17.07.2023, а взагалі ніколи, а тим більше не подавало на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних щодо постачання послуг із кодом ДКПП 49.41.20, виписаних на власне ім`я.

З урахуванням отриманих від ПП «МАДЕСТ» (код ЄДРПОУ 31348273) інформації та копій документів, відповідно до Повідомлення №3 від 19.12.2023, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 25.12.2023 №24395 щодо відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, у спірному рішенні зазначено про відповідність платника податку ПП «МАДЕСТ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 8 Порядку №1165 вказаний критерій може стосуватися лише вчинення конкретним платником ПДВ конкретної господарської операції, стосовно якої саме ним складено податкову накладну, яка подана на реєстрацію, але ще не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Без наявності поданої на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної жодного платника податків неможливо включити до переліку ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Проте, як зазначив позивач в позовній заяві, у період з 20.01.2023 по 25.12.2023 ПП «МАДЕСТ» не виписало та не отримало жодної податкової накладної не тільки із зазначеними в Рішенні №24395 від 25 грудня 2023 року контрагентами, а взагалі жодної.

Відповідач зазначену обставину жодним чином не спростував. Докази іншого суду не надав.

За таких обставин (відсутності поданих на реєстрацію податкових накладних) відсутня і ключова умова віднесення платника податків до переліку ризикових за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість - відсутня господарська операція, зазначена в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду не надано.

Також з спірного рішення незрозуміло які саме обставини послугували підставами для його винесення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy |GC]). заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВІЇ] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, н. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthcrs v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), н. 128. та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративнім практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, и адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорюване рішення податкового органу, в якому не наведені мотиви їх прийняття, свідчать про порушення податковим органом як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі №640/10988/20 від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 та від 20 січня 2022 року по справі №160/2840/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості спірного рішення суду не надав.

Аналіз змісту спірного Рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Тобто, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення №24395 від 25.12.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо твердження відповідача про те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Суд зазначає, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, згідно з яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме - «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, Порядок №1165, чинний на час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 16 лютого 2021 у справі №280/3235/20, від 31 березня 2023 року у справі №340/3519/20, від 07 квітня 2023 року у справі №280/3639/20 та інших.

Щодо інших доводів податкового органу, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява №30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява №20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, пункт 54).

Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява №4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку встановлення порушення прав позивача, зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області (податковий орган, який приймав спірне рішення) виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн. який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «МАДЕСТ» (вул. Сергія Синенка, буд. 63-а, м. Запоріжжя, 69041) Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №24395 від 25 грудня 2023 року про відповідність Приватного підприємства «МАДЕСТ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Приватне підприємство «МАДЕСТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Приватного підприємства «МАДЕСТ» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «20» березня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль