Рішення

від 20.03.2024 по справі 280/10681/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2024 року Справа № 280/10681/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Територіального сервісного центру МВС № 2348 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) (69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 115)

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального сервісного центру МВС № 2348 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації причіпу марки ПГА зеленого кольору, 1994 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , із видачою номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію причепу;

зобов`язати відповідача здійснити за позивачем реєстрацію причіпу марки ПГА зеленого кольору, 1994 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , із видачою номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію причепу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у реєстрації транспортного засобу у зв`язку із тим, що подані ним документи не відповідають вимогам пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі Порядок № 1388). Однак, позивач із зазначеними діями не погоджується; вказує, що надані документи підтверджують правомірність придбання причепу та оформлені в установленому порядку, а зміна законодавства з даного питання не може слугувати підставою для відмови у реєстрації транспортного засобу. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №280/10681/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 05.02.2024 № 5718), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що оглядом біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу від 08.06.2010, реєстраційний № 985401 встановлено, що цей бланк договору не містить реєстраційної відмітки про реєстрацію в Департаменті Державтоінспекцїї. Також цей бланк не містить реєстраційної відмітки про реєстрацію в уповноваженому органі МВС, а також інформація про його видачу відсутня в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачу в реєстрації/перереєстрації за ним транспортного засобу відповідно до п. 8 Порядку № 1388 у зв`язку із ненаданням документу, який підтверджує правомірність придбання даного транспортного засобу. Просить відмовити у задоволенні позову.

07.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6475), в якій він заперечує проти доводів відповідача.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Територіального сервісного центру МВС № 2348 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філії ГСЦ МВС) із заявою про реєстрацію транспортного засобу, а саме причепу марки ПГА зеленого кольору, 1994 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , на підставі біржового договору від 08.06.2010 № 985401.

Листом від 13.09.2023 № 31/8/2348-704 позивачу відмовлено у здійсненні реєстрації транспортного засобу, оскільки подані документи не відповідають вимогам пункту 8 Порядку № 1388. При цьому зазначено, що поданий бланк біржового договору не містить ознак підтвердження реєстрації в уповноваженому органі МВС, а також інформація про його видачу відсутня у наявних реєстрах МВС.

Незгода з діями відповідача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок, типів і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі Порядок № 1388).

Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб`єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб`єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності); укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, оформлений в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС); митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу; акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1371); акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність); договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 Митного кодексу України; договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.

Таким чином, наведеною нормою передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови надання власниками транспортних засобів, зокрема, документів, які підтверджують правомірність їх придбання, отримання, ввезення, митного оформлення, а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху. Також цієї нормою встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин.

Як встановлено судом, позивач на підтвердження правомірності придбання причепу марки ПГА зеленого кольору, 1994 року випуску, шасі № НОМЕР_1 подав відповідачу Біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу від 08.06.2010 № 985401.

Однак, поданий бланк біржового договору не містить ознак підтвердження реєстрації в уповноваженому органі МВС, а також інформація про його видачу відсутня у наявних реєстрах МВС.

Слід звернути увагу на те, що до пункту 8 Порядку № 1388 вносилися зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 941, яка набрала чинності 19.11.2015.

При цьому, до внесення зазначених змін, зокрема і станом на 08.06.2010, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, були, крім іншого, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Разом із тим, поданий позивачем Біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу від 08.06.2010 № 985401 не відповідає і вимогам Порядку № 1388 (до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 941), а саме договір укладений на бланку, що не зареєстрований у Департаменті Державтоінспекції.

Отже, позивачем не подано територіальному сервісному центру документів, що підтверджують правомірність придбання причепу марки ПГА зеленого кольору, 1994 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , а ні відповідно до приписів Порядку № 1388 у редакції, що діяла на момент звернення до відповідача, а ні відповідно до приписів Порядку № 1388 у редакції, що діяла на момент укладання договору від 08.06.2010.

Покликання позивача на наявність свідоцтва про реєстрацію ТЗ суд відхиляє, оскільки видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 278/3640/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Також суд відхиляє посилання позивача на висновок інспектора 1-го ВРЕР м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та висновок спеціаліста з комплексного дослідження транспортних засобів від 17.09.2011, оскільки вказані документи не є документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів у розумінні Порядку № 1388.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Територіального сервісного центру МВС № 2348 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Запорізькій області (філії ГСЦ МВС) (69000, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 115) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 20.03.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко