Рішення

від 20.03.2024 по справі 300/7720/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. справа № 300/7720/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.10.2023 № 092350006907 про відмову в призначенні пенсії за віком;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи у Радгоспі «Красне»:

з 12.12.1978 по 05.06.1980 на посаді робоча сувенірного цеху;

з 27.06.1986 по 14.11.2000 на посаді робоча АВМ-0,65;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити і виплачувати позивачу з 18.08.2023 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно прийнято оскаржуване рішення від 13.10.2023 № 092350006907 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки безпідставно не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача у Радгоспі «Красне» з 12.12.1978 по 05.06.1980 та з 27.06.1986 по 14.11.2000. Аргументовано, що вказані періоди роботи підтверджуються записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.11.1977 з посиланням на номери та дату наказів (протоколів) про прийняття на роботу та звільнення з роботи, архівними довідками Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.10.2023 №№ З-297/01-15, З-299/01-15. Зазначено, що надати інші уточнюючі довідки немає можливості, оскільки Радгосп «Красне» ліквідований, документи що стосуються позивача були передані в архів частково, що підтверджується довідкою Архівного відділу Надвірнянської РДА від 25.10.2023 № З-298/01-15. З врахуванням спірних періодів роботи загальний трудовий стаж становить більше 25-ти років, що є достатнім у 2023 році для призначення позивачу у віці 63 років пенсії по віку згідно статті 26 Закону № 1058-IV.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

30.11.2023 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с.36-38). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив. Аргументував, що при зверненні за призначенням пенсії позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_1 в якій наявні записи, зокрема про період роботи з 12.12.1978 по 05.06.1980 та з 27.06.1986 по 14.11.2000. Із рішення про відмову в призначенні пенсії вбачається, що страхового стажу не враховано періоди роботи з 12.12.1978 по 05.06.1980 та період роботи з 27.06.1986 по 14.11.2000. За період роботи в Радгоспі «Красне» позивачем надано архівну довідку про заробітну плату № З-299/01-15 від 24.10.2023 за період з січня 1989 року по грудень1994 року видану Архівним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації. Первинні документи, які б підтвердили факт правомірності та відповідності нарахованих сум заробітної плати відсутні. В Головного управління відсутні підстави врахування заробітної плати з січня 1989 року по грудень1994 року, оскільки довідка № З-299/01-15 про заробітну плату не підтверджена первинними документами. Зазначено, що для врахування періодів роботи з 12.12.1978 по 05.06.1980 необхідно надати уточнюючу довідку про роботу, видану на підставі первинних документів. Для врахування періоду роботи з 27.06.1986 по 14.11.2000 необхідно долучити довідку про реорганізацію та надати підтвердження первинними документами тобто відомостями про нарахування заробітної плати, протоколи зборів тощо. Починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить відмовити в задоволенні вимог позивача.

13.12.2023 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Хмельницькій області (а.с.42-51). Відповідно до відзиву Головне управління заперечило щодо заявлених позовних вимог, вказавши на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV з підстав недостатності необхідного страхового стажу роботи позивача. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 12.12.1978 по 05.06.1980, оскільки в наказі про прийняття на роботу наявне виправлення, що не відповідає вимогам щодо оформлення трудової книжки згідно Інструкції від 20.06.1974 № 162; з 27.06.1986 по 04.11.2000, оскільки у записах № 11-12 трудової книжки від 29.11.1977 серія НОМЕР_1 відсутня інформація про зміну назви підприємства, та за період з 01.07.2000 по 14.11.2000 відсутня сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Звертає увагу, що архівні довідки про заробітну плату від 24.10.2023 №№ З-297/01-15, З-299/01-15 видані архівним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації після винесення головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржуваного рішення від 13.10.2023 № 092350006907, а тому при прийнятті оскарженого рішення не розглядались. Крім цього, відповідач заперечив щодо стягнення з відповідачів судових витрат. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні вимог позивача. Щодо прохання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві про проведення розгляду даної справи в режимі відеоконференції суд зазначає, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а клопотання будь-якої зі сторін про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило. На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України 06.10.2023 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1058-IV.

В зв`язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, заява позивача про призначення пенсії від 06.10.2023 розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, за результатами розгляду заяви та наданих до неї документів прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2023 № 092350006907.

Згідно оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2023 № 092350006907 встановлено, що пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону № 1058-IV становить 63 роки, вік заявника - 63 роки 1 місяць 19 днів. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закон у № 1058-IV становить 30 років, страховий стаж позивача становить 9 років 9 місяців 24 дні. За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи:

з 12.12.1978 по 05.06.1980, оскільки в наказі про прийняття на роботу наявне виправлення;

з 27.06.1986 по 14.11.2000, оскільки відсутня інформація про зміну назви підприємства та за період з 01.07.2000 по 14.11.2000 відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначено, що для зарахування до страхового стажу: періоду з 12.12.1978 по 05.06.1980, необхідно надати уточнюючу довідку про роботу, видану на підставі первинних документів; періоду роботи з 27.06.1986 по 14.11.2000, необхідно долучити довідку про реорганізацію та надати підтвердження первинними документами (відомостями про нарахування заробітної плати, протоколами зборів тощо), сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - відсутнє право (а.с.22).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2020 у справі № 348/2481/19 встановлено юридичний факт, що трудова книжка НОМЕР_1 від 29.11.1977 виписана на ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 (а.с.12, 13).

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 :

12.12.1978 позивач прийнята на посаду робоча в сувенірний цех у Радгосп «Красне» (наказ № 193-к параграф 2 від 14.12.1978, в наказі про прийняття на роботу наявне виправлення в третій цифрі номера наказу); 05.06.1980 позивач звільнена з роботи по ст. 38 КЗОТ УРСР за власним бажанням (наказ № 82-к від 05.06.1980) (записи № 5, 6);

27.06.1986 позивач прийнята на посаду робоча АВМ-0,65 у Радгосп «Красне» (сушильний комплекс барабанного типу) (наказ № 157-к від 27.06.1986); 14.11.2000 - позивач звільнена з роботи по ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін, засвідчено печаткою Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» код ЄДРПОУ 00853576 (наказ № 11 від 14.11.2000) (записи № 11, 12) (а.с.9-11).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 у справі № 348/3714/13-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що радгосп «Красне», Надвірнянського району був перейменований на КСП «Дружба» с. Красна (вебсайт: https://reyestr.court.gov.ua/Review/36443582).

Відповідно до довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 25.10.2023 № З-298/01-15, виданої на заяву позивача від 19.10.2023, архівний відділ довів до відома про те, що надати підтвердження трудового стажу позивача, яка працювала в у Радгоспі «Красне» немає можливості, оскільки книги наказів директора Радгоспу «Красне» на зберігання в архівний відділ РДА не надходили (а.с.16).

Згідно архівної довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.10.2023 № З-297/01-15 позивач працювала в у Радгоспі «Красне». Заробітна плата за спірний період з 12.12.1978 по 05.06.1980 становила: грудень 1978 року - не вказано; січень 1979 року - 92,40; лютий 1979 року - 158,80; березень 1979 року - 177,00; квітень 1979 року - 154,00; травень 1979 року - 81,00; з червня 1979 року по грудень 1979 року - не вказано; з січня 1980 року по червень 1980 року - не виявлено (а.с.15).

У відповідності до архівних довідок Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.10.2023 №№ З-299/01-15, З-297/01-15 позивач працювала в у Радгоспі «Красне». Заробітна плата за період з червня 1986 року по 1994 рік становила:

червень 1986 року - не виявлено; липень 1986 року - 79,55; серпень 1986 року - 71,68; вересень 1986 року - 66,88; жовтень 1986 року - 85,93; з листопада 1986 року по квітень 1987 року - не вказано; травень 1987 року - 18,72; червень 1987 року - 317,58; липень 1987 року - 78,68; серпень 1987 року - 69,38; вересень 1987 року - 84,63; жовтень 1987 року - 57,09; листопад 1987 року - 74,38; грудень 1987 року - 43,20; січень 1988 року - 24,35; лютий 1988 року - 29,36; березень 1988 року - не вказано; квітень 1988 року - 103,76; травень 1988 року - 80,37; червень 1988 року - 105,67; липень 1988 року - 112,98; серпень 1988 року - 256,08; вересень 1988 року - 326,18; жовтень 1988 року - 256,78; листопад 1988 року - 198,00; грудень 1988 року - 31,63 (а.с.15);

січень 1989 року - 35,00; лютий 1989 року - 35,00; березень 1989 року - 165,80; з квітня 1989 року по березень 1990 року - по 35,00 в кожному місяці; квітень 1990 року - 112,35; з травня по грудень 1990 року - не вказано; з січня 1991 року по грудень 1992 року - не виявлено; з січня по жовтень 1993 року - не вказано; листопад 1993 року - 88197; грудень 1993 року - не вказано; січень 1994 року - 257880; лютий 1994 року - 68656; березень 1994 року - 190680; з квітня по грудень 1994 року - не вказано (а.с.17).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як встановлено, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 : 12.12.1978 позивач прийнята на посаду робоча в сувенірний цех у Радгосп «Красне» (наказ № 193-к параграф 2 від 14.12.1978); 05.06.1980 позивач звільнена з роботи по ст. 38 КЗОТ УРСР за власним бажанням (наказ № 82-к від 05.06.1980) (записи № 5, 6) (а.с.10).

Згідно архівної довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.10.2023 № З-297/01-15 позивач працювала в у Радгоспі «Красне». Заробітна плата за спірний період з 12.12.1978 по 05.06.1980 становила: грудень 1978 року - не вказано; січень 1979 року - 92,40; лютий 1979 року - 158,80; березень 1979 року - 177,00; квітень 1979 року - 154,00; травень 1979 року - 81,00; з червня 1979 року по грудень 1979 року - не вказано; з січня 1980 року по червень 1980 року - не виявлено (а.с.15).

Оскаржуваним рішенням до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 12.12.1978 по 05.06.1980, оскільки в наказі про прийняття на роботу наявне виправлення. Зазначено, що для зарахування позивачу до страхового стажу вказаного періоду з 12.12.1978 по 05.06.1980, необхідно надати уточнюючу довідку про роботу, видану на підставі первинних документів.

Однак, позивач не має можливості надати уточнюючу довідку про роботу, видану на підставі первинних документів, оскільки згідно довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 25.10.2023 № З-298/01-15, виданої на заяву позивача від 19.10.2023, архівний відділ довів до відома про те, що надати підтвердження трудового стажу позивача, яка працювала в у Радгоспі «Красне» немає можливості, оскільки книги наказів директора Радгоспу «Красне» на зберігання в архівний відділ РДА не надходили (а.с.16).

Суд зазначає, що в записі № 5 трудової книжки позивача НОМЕР_1 в наказі № 193-к параграф 2 від 14.12.1978 про прийняття позивача з 12.12.1978 на посаду робоча в сувенірний цех у Радгосп «Красне» наявне виправлення в третій цифрі номера наказу (а.с.10), однак такий недолік трудової книжки позивача не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За таких обставин, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи на посаді робоча в сувенірний цех у Радгоспі «Красне» з 12.12.1978 по 05.06.1980.

Щодо незарахування оскаржуваним рішенням до страхового стажу позивача періоду з 27.06.1986 по 14.11.2000, оскільки відсутня інформація про зміну назви підприємства та за період з 01.07.2000 по 14.11.2000 відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

У відповідності до архівних довідок Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 24.10.2023 №№ З-299/01-15, З-297/01-15 позивач працювала в у Радгоспі «Красне». Заробітна плата за період з червня 1986 року по 1994 рік становила:

червень 1986 року - не виявлено; липень 1986 року - 79,55; серпень 1986 року - 71,68; вересень 1986 року - 66,88; жовтень 1986 року - 85,93; з листопада 1986 року по квітень 1987 року - не вказано; травень 1987 року - 18,72; червень 1987 року - 317,58; липень 1987 року - 78,68; серпень 1987 року - 69,38; вересень 1987 року - 84,63; жовтень 1987 року - 57,09; листопад 1987 року - 74,38; грудень 1987 року - 43,20; січень 1988 року - 24,35; лютий 1988 року - 29,36; березень 1988 року - не вказано; квітень 1988 року - 103,76; травень 1988 року - 80,37; червень 1988 року - 105,67; липень 1988 року - 112,98; серпень 1988 року - 256,08; вересень 1988 року - 326,18; жовтень 1988 року - 256,78; листопад 1988 року - 198,00; грудень 1988 року - 31,63 (а.с.15);

січень 1989 року - 35,00; лютий 1989 року - 35,00; березень 1989 року - 165,80; з квітня 1989 року по березень 1990 року - по 35,00 в кожному місяці; квітень 1990 року - 112,35; з травня по грудень 1990 року - не вказано; з січня 1991 року по грудень 1992 року - не виявлено; з січня по жовтень 1993 року - не вказано; листопад 1993 року - 88197; грудень 1993 року - не вказано; січень 1994 року - 257880; лютий 1994 року - 68656; березень 1994 року - 190680; з квітня по грудень 1994 року - не вказано (а.с.17).

Як встановлено, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 :

27.06.1986 позивач прийнята на посаду робоча АВМ-0,65 у Радгосп «Красне» (сушильний комплекс барабанного типу) (наказ № 157-к від 27.06.1986);

14.11.2000 - позивач звільнена з роботи по ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін, засвідчено печаткою Колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» код ЄДРПОУ 00853576 (наказ № 11 від 14.11.2000) (записи № 11, 12) (а.с.11).

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 27.06.1986 по 14.11.2000, необхідно долучити довідку про реорганізацію та надати підтвердження первинними документами (відомостями про нарахування заробітної плати, протоколами зборів тощо), сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - відсутнє право (а.с.22).

Як встановлено, рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 у справі № 348/3714/13-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що радгосп «Красне», Надвірнянського району був перейменований на КСП «Дружба» с. Красна (вебсайт: https://reyestr.court.gov.ua/Review/36443582).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не потребує доказуванню обставина про те, що Радгосп «Красне», Надвірнянського району був перейменований на Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 00853576), оскільки вказана обставина, встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відтак, є необґрунтованим незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду з 27.06.1986 по 14.11.2000 у зв`язку відсутністю інформації про зміну назви підприємства.

Щодо незарахування оскаржуваним рішенням до страхового стажу позивача періоду з 01.07.2000 по 14.11.2000, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд встановив, що записи № 11, 12 трудової книжки серії НОМЕР_1 про прийняття та звільнення з роботи у спірний період містять дати прийому, звільнення з роботи, а також завірені підписом відповідальної особи. Вказані записи скріплені однією печаткою під записом про звільнення (а.с.11).

Як зазначено вище, згідно довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 25.10.2023 № З-298/01-15, виданої на заяву позивача від 19.10.2023, у тому числі про підтвердження стажу за період з 01.07.2000 по 14.11.2000, архівний відділ довів до відома про те, що надати підтвердження трудового стажу позивача, яка працювала в у Радгоспі «Красне» немає можливості, оскільки книги наказів директора Радгоспу «Красне» на зберігання в архівний відділ РДА не надходили (а.с.16).

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів її роботи на такому підприємстві.

Відтак, фактично внаслідок невиконання Колективним сільськогосподарським підприємством «Дружба» обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивачка позбавлена соціальної захищеності та стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01.07.2000 по 14.11.2000, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів її роботи на такому підприємстві.

Отже, відповідачем безпідставно не зараховано позивачу до страхового стажу період роботи з 27.06.1986 по 14.11.2000 на посаді робоча АВМ-0,65 у Радгоспі «Красне», Надвірнянського району, перейменованого на Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 00853576).

Умови призначення пенсії за віком врегульовані статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, відповідно до частини 1 якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до частини 2 статі 26 Закону № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Як встановлено, оскаржуваним рішенням про відмову у призначенні пенсії від 13.10.2023 № 092350006907 вік позивача - 63 роки 1 місяць 19 днів, страховий стаж - 9 років 9 місяців 24 дні.

Враховуючи до страхового стажу спірні періоди робіт (15 р. 10 міс. 15 дн.): з 12.12.1978 по 05.06.1980 на посаді робоча в сувенірний цех у Радгоспі «Красне»; з 27.06.1986 по 14.11.2000 на посаді робоча АВМ-0,65 у Радгоспі «Красне», Надвірнянського району, перейменованого на Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 00853576), - страховий стаж позивача становить 25 років 8 місяців 7 днів.

Отже, позивач має достатній вік та стаж для призначення пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даному випадку позивач 17.08.1960 року народження, звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України 06.10.2023 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058-IV, тобто звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з 17.08.2023 - дня досягнення позивачем пенсійного віку.

Оскільки звернення позивача за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців дня досягнення позивачем пенсійного віку, то позивач має право на призначення пенсії за віком з 18.08.2023, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Надаючи оцінку факту порушеного права позивача, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, оскільки, згідно ч. 5. ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту у цій справі суду слід: визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.10.2023 № 092350006907 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи: з 12.12.1978 по 05.06.1980 на посаді робоча в сувенірному цеху у Радгоспі «Красне»; з 27.06.1986 по 14.11.2000 на посаді робоча АВМ-0,65 у Радгоспі «Красне», Надвірнянського району, перейменованого на Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 00853576); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу з 18.08.2023 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачувати позивачу з 18.08.2023 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, суд зазначає, що вказана позовна вимога є передчасною вимогою, оскільки відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, дослідивши договір про надання правничої допомоги від 02.11.2023 № 110, попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат від 02.11.2023, квитанцію від 06.11.2023 № 034/2023, акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору про надання правничої допомоги від 02.11.2023 № 110, , встановив, що позивачем понесено витрати за послуги професійної правничої допомоги щодо звернення до суду з даним позовом вартістю 4000,00 грн. (а.с.23-26).

За таких обставин, витрати позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином.

Вказана сума витрат є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3800 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.10.2023 № 092350006907 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи:

з 12.12.1978 по 05.06.1980 на посаді робоча в сувенірному цеху у Радгоспі «Красне»;

з 27.06.1986 по 14.11.2000 на посаді робоча АВМ-0,65 у Радгоспі «Красне», Надвірнянського району, перейменованого на Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» (код ЄДРПОУ 00853576).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 з 18.08.2023 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350 вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, 29000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350 вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, 29000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.