Рішення

від 19.03.2024 по справі 320/419/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року № 320/419/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Зернопродукт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Зернопродукт» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.08.2022 №18310 про відповідність ТОВ «Еко-Зернопродукт» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Еко-Зернопродукт» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність ТОВ «Еко-Зернопродукт» критеріям ризиковості платника податку засновано на твердженні, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Однак, розшифровки про те, яка саме податкова інформація стала підставою для включення позивача у відповідний перелік, не зазначається, що, на думку позивача, суперечить формі заповнення Додатку №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись з позовними вимогами, Головне управління ДПС у Київській області у поданому до суду відзиві зазначило, що оскаржуване рішення, яким визнано відповідність ТОВ «Еко-Зернопродукт» критеріям ризиковості платника податку, є обґрунтованим, оскільки у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Зернопродукт» (код ЄДРПОУ 43323917, Київська область, 08301, м. Бориспіль, вул. Нова, 31-Б, офіс 126) 31.10.2019 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основними видами економічної діяльності підприємства є КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.12.2021 №24446, яким визнано позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У подальшому, після подання ТОВ «Еко-Зернопродукт» пояснень та доказів від 28.07.2022 №14, ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.08.2022 №18310, яким з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.07.2022, п. 8 Критерії ризиковості платника податку вирішено залишити.

Вважаючи рішення Комісії відповідача від 04.08.2022 №18310 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів на час виникнення спірних правовідносин визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165 у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення).

Так, за змістом пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165.

Зокрема, пунктом 8 вказаного Додатку передбачено такий критерій (який і був вказаний у спірному рішенні в якості підстави для його прийняття): у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів.

У постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 Верховний Суд вказував, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У постанові від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Судом з наявних у справі матеріалів встановлено, що контролюючим органом віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, оскільки у ході проведеного аналізу наявних баз даних встановлено здійснення ймовірно ризикових операцій ТОВ «Еко-Зернопродукт» (код ЄДРПОУ 43323917) в 2021 році з придбання наступних товарів: Запасні частини до мототехніки з бензиновим двигун - 430,2 тис, грн.; Запасні частини до бензинового тримера: колінвал с - 323,9 тис, грн.; апарат для пакування в термоусадочну плівку - 145,4 тис.грн.; Обладнання промислове - 138,7 тис. грн.; Верстат для обробки деревини: дробарка в частково - 95,3 тис, грн.; Дріт з вуглецевої сталі, шліфований, з полімерним - 72,0 тис, грн.; Запасні частини до бензинового тримера: ножи - 45,0 тис, грн.; Запасні частини до дробарки для деревини: матриці, - 42,0 тис, грн.; Обладнання для зважування: Ваги - 39,4 тис, грн.; Запасні частини до бензинового тримера-пристрої ел - 36,9 тис, грн.; Плівки в рулонах - 17,2 тис, грн.; Прутки та профіль з полімерів вінілхлориду - 14,0 тис, грн.; Інструменти ручні для ремонту та обслуговування тр - 10,9 тис, грн.; Пакети з полівінілхлориду: Пакет (упаковка) ПВХ - 8,9 тис .грн.; Плівка з поліетилентерефталату завтовшки не більш - 5,5 тис, грн.; Готові текстильні вироби: ремень плечовий для трим - 3,8 тис, грн.; Ролики (фурнитура) для обладнання - 2,7 тис .грн.; Амофос NP 10-46 (мішок) - 258,3 тис. грн.; Мінеральне добриво Яра Міла 16-16-16 (Yara Mila NP - 62,4 тис, грн.; Мінеральне добриво Суперфосфат простий гранульован - 53,2 тис, грн. у ймовірно ризикових постачальників ТОВ «МАРВІН ХАУС» (код ЄДРПОУ 40525784), ТОВ «АГРО ФАВОРІТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41969238), ТОВ «АТЛАС ТЕХ» (код ЄДРПОУ 43550305).

Крім того, ТОВ «Еко-Зернопродукт» (код ЄДРПОУ 43323917) здійснено в 2021 році з реалізацію наступних товарів: Амофос NP 10-46 (мішок) - 320,7 тис, грн.; Плівка ПВХ, непориста, неармована, нешарувата, без - 277,0 тис, грн.; Кислота молочна 80% - 60,0 тис, грн.; Мінеральне добриво Суперфосфат простий гранульован - 53,2 тис, грн.; Гліцерин - 41,7 тис, грн. на ймовірно ризикових покупців ТОВ «ФГ ВОЛИНЬ АГРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43323723), ТОВ «АПК АМАЛЬТЕЯ» (код ЄДРПОУ 41698195).

Саме такі обставини були зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Так, контролюючий орган зазначає, що враховуючи вищевикладене, неможливо встановити реальне джерело походження придбання/реалізованих ТОВ «Еко-Зернопродукт» ТМЦ.

Відповідач зазначив, що ТОВ «Еко-Зернопродукт» (код ЄДРПОУ 43323917) до Повідомлення від 29.07.2022 було додано документи, які підтверджують господарські операції з покупцем ТОВ «ОВОЧ-ФРУТ» (код ЄДРПОУ 43340728), а саме: Договір поставки №0110/21 від 01.10.2021; видаткова накладна №ЕЗ - 0000031 від 20.11.2021; ТТН №ЕЗ - 0000031 від 20.11.2021. Натомість були відсутні документи, що підтверджують господарські операції з основними постачальниками, у яких придбано ТМЦ у 2021 на загальну суму 18 530 тис. гри. та з основними покупцями у 2021 на загальну суму 21 646 тис. гривень.

З приводу зазначеного суд зауважує, що відповідач не звертався з письмовими запитами до контрагентів позивача з метою встановлення походження товару по ланцюгу постачання.

Водночас, суд звертає увагу на те, що платник податку не повинен нести надмірний тягар доказування походження товару по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників до позивача, і в даному випадку позивач не повинен нести відповідальність за дії своїх постачальників щодо не відображення в податковому обліку операцій щодо придбання-продажу товарів.

При цьому, суд зауважує, що контролюючий орган повинен був зазначити в спірному рішенні перелік документів, які повинен був надати позивач на підтвердження походження товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не зазначивши в спірному рішенні конкретних документів, які не було надано платником і яких не вистачало контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків за п. 8 Критеріїв, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У випадку не конкретизації переліку документів у своєму рішенні платник податку перебуває в стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові у справі №815/2985/18.

При цьому, на переконання суду, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Як зазначалося вище, підставою для прийняття спірних рішень відповідачем зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед прийняттям рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Нормами Порядку № 1165 чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Суд також враховує, що позивач є діючим підприємством, платником податків, зауважень від контролюючого органу щодо своєчасності подання податкової звітності та сплати податків не має.

Вирішуючи спір, суд також виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд зауважує, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 р. надає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни. Вказаним Рішенням роз`яснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Підтвердженням того, що платника ПДВ не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, а також того, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати, слугує Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» від 18.03.2010 року (заява №6689/03). Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив. У рішенні у справі «Бізнес Суппорт Центр» проти Болгарії» зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах у справі №824/942/13 та у справі №803/1198/16.

Крім того, посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентами суд вбачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, позаяк це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення документальних перевірок відповідно до вимог податкового законодавства України.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 в редакції, чинній на момент прийняття судом даного рішення, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що станом на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Зернопродукт» перебуває за основним місцем обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області, що унеможливлює задоволення позову в частині вимог про зобов`язання комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Еко-Зернопродукт» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Натомість, суд зауважує, що аналіз вищевказаних норм пункту 6 Порядку №1165 дозволяє зробити висновок про те, що включенню платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, передує прийняття контролюючим органом відповідного рішення.

Отже, скасування у судовому порядку рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку нівелює правову підставу для перебування платника податку у відповідному переліку.

Таким чином, після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі про скасування спірного рішення від 04.08.2022 №18310 комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника (у даному випадку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) буде зобов`язана виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за умови, що перебування позивача у такому переліку обумовлено виключно наявністю рішення від 04.08.2022 №18310, що відповідає положенням пункту 6 Порядку №1165.

Натомість, у разі зміни платником податків під час розгляду справи місця свого основного обліку, відсутня потреба як в залученні до участі у справі в якості співвідповідача контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, так і в окремому зобов`язанні комісії регіонального рівня цього контролюючого органу виключити такого платника з переліку, позаяк обов`язок контролюючого органу по вчиненню таких дій закріплений безпосередньо у вищевказаному пункті 6 Порядку №1165, а позовна вимога до такого органу буде носити характер передчасної, враховуючи, що останній ще не вирішував питання про виключення платника податків з переліку на підстав судового рішення.

На підставі викладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2022 №1, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача, неправомірність рішення якого стала підставою для виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241- 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 04.08.2022 №18310, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, яким визнано відповідність ТОВ «Еко-Зернопродукт» критеріям ризиковості платника податку.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Зернопродукт» судовий збір в розмірі 2481,00грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня, 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.