Рішення

від 19.03.2024 по справі 320/11416/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року № 320/11416/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива резиденція» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива резиденція» з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.03.2023 №204370410.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган за результатом проведеної камеральної перевірки донарахував позивачу податкові зобов`язання з плати за землю (орендної плати) за березень-травень 2022 року у сумі 110841,06 грн. орендної плати за землю та застосував штрафні санкції у розмірі 27710,26 грн у зв`язку з твердженням про відсутність підстав для коригування (зменшення) податкових зобов`язань.

Натомість, позивач стверджує, що підставою для внесення змін до податкової звітності та зменшення суми нарахованої орендної плати за землю за період березень-травень 2022 року є рішення Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490, яким внесено зміни до рішення Київради від 09.12.2021 №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» та встановлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Також позивач посилається на те, що контролюючий орган не мав право здійснювати аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за результатом проведення камеральної перевірки поданої позивачем уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік № 9300407587 від 19.01.2023 року.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації».

При цьому, згідно п. 9 листа від 13.12.2022 №22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військових адміністрацій, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей звільнення від оподаткування відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу У країни.

Натомість, відповідачем не враховано, що позивач в обґрунтування своїх вимог не посилався на вищевказані обставини, а мотивував правомірність подання уточнюючої податкової звітності встановленою рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490 пільгою.

Щодо підстав позову (тверджень позивача про неправомірність спірного рішення та відсутність правових підстав для донарахування податкових зобов`язань внаслідок пільги, встановленої на період воєнного стану органом місцевого самоврядування Київською міською радою) відповідач не надав жодних заперечень у відзиві на позов, не виклав пояснень на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, що фактично свідчить про беззмістовність поданого відзиву на позов, а тому юридична оцінка вказаному процесуальному документу судом не надається.

Також відповідачем не надано пояснень/заперечень на твердження позивача про те, що аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива резиденція» (ідентифікаційний код 30058479, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6-Б) 31.03.2021 зареєстровано в якості юридичної особи.

Судом встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу звітну нову податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік від 10.02.2022 (подана 17.02.2022), якою визначено податкові зобов`язання з орендної плати на 2022 рік у сумі 433364,28 грн.

Київською міською радою прийнято рішення від 13.09.2022 №5449/5490, яким внесено зміни до рішення Київради від 09.12.2021 №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» та встановлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

У зв`язку з цим позивачем подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 26.09.2022, якою задекларовано зменшення податкових зобов`язань з орендної плати за березень-травень 2022 року у сумі 110841,06 грн. (36947,02 грн щомісяця).

У подальшому позивачем подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.01.2023, якою задекларовано зменшення податкових зобов`язань з орендної плати за березень, квітень, травень та грудень 2022 року у сумі 116800,30 грн. (березень-травень 2022 року 36947,02 грн щомісяця, грудень 2022 року 5959,24 грн)

Головним управлінням ДПС у м.Києві було проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації позивача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік № 9300407587 від 19.01.2023.

При перевірці була використана вищевказана податкова звітність позивача від 17.02.2022, від 26.09.2022 та від 19.01.2022.

Результати вказаної перевірки оформлені актом №11700/Ж5/26-15-04-10-03/30058479 від 14.02.2023, в якому зазначено про заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 221682,12 грн., зокрема, за уточнюючою декларацією від 26.09.2022 110841,06 грн. (за березень-травень 2022 року) та за уточнюючою декларацією від 19.01.2023 110841,06 грн. (за березень-травень 2022 року).

За результатом розгляду заперечень позивача на акт перевірки контролюючим органом було зменшено донарахування та залишено частково висновок, викладений в акті №11700/Ж5/26-15-04-10-03/30058479 від 14.02.2023, щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати в сумі 110841,00 грн.

У подальшому контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №204370410 від 16.03.2023, яким донараховано 110841,00 грн орендної плати за землю та застосовано штрафні санкції в розмірі 27710,26 грн.

Вимоги про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) визначає плату за землю як обов`язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 1 пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Суд звертає увагу на те, що Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року №5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Верховний Суд у своїй постанові від 02.08.2022 по справі № 813/567/18 висловив позицію, що Податковий кодекс України закріплює мінімальний розмір орендної плати за землю, а не будь-які заборони чи обмеження щодо застосування органами місцевого самоврядування пільги з такої орендної плати.

Згідно статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Наявність цього рішення, яким була встановлена пільга по сплаті орендної плати, у свою чергу надає позивачу право на уточнення показників податкової звітності, що і було зроблено ним.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодних заперечень щодо правомірності подання позивачем уточнюючої податкової звітності саме з огляду на наявність пільги в оподаткуванні, запровадженої рішенням Київської міської ради від 13 вересня 2022 року №5449/5490, що становить підставу позову у цій справі.

З огляду на наведене, суд констатує правомірність зменшення позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за березень-травень 2022 року на підставі вищевказаної пільги.

Також суд звертає увагу на те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

«Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:

- розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або

- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;

2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Суд звертає увагу на те, що факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим.

Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України Володимира Зеленського (https://www.president.gov.ua/news/zlo-ozbroyene-raketami-bombami-j-artileriyeyu-treba-zupiniti-73257), Київського міського голови Віталія Кличка (https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_stolitsya_vstupila_v_fazu_oboroni/), заступниці міністра оборони Ганни Маляр (https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/2124154511076913) тощо.

Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, також надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

При цьому суд зазначає, що у подальшому, 06 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача щодо його звільнення від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності.

При цьому суд критично ставиться до посилань відповідача на п.9 листа від 13.12.2022 №22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військової адміністрації, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей оподаткування відповідно до Прикінцевих положень ПК України

Так, суд зазначає, що вказаний лист носить рекомендаційний характер, за своєю суттю є суб`єктивним роз`ясненням (індивідуальною думкою) державного органу, не відноситься до нормативно-правових актів, не є обов`язковим для застосування, а тому не може визначати (встановлювати) права та обов`язки для фізичних чи юридичних осіб.

При цьому суд знов звертає увагу на те, що факт ведення на території міста Києва бойових дій з 24.02.2022 є загальновідомим, а іншого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, окрім того, який був затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказом від 22.12.2022 №309, ані Кабінет Міністрів України, ані будь-який інший орган державної виконавчої влади не приймав.

Щодо посилань позивача на те, що контролюючий орган не мав здійснювати аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків сторін у яких виник спір) Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 у справі №826/19473/14, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17, від 25.04.2023 справі № 813/802/16, від 27.04.2023 у справі №814/1696/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Наведені обставини також є підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №204370410 від 16.03.2023 було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №204370410 від 16.03.2023.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 16.03.2023 №204370410.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива резиденція» (ідентифікаційний код 30058479, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19,) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 62 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.