Ухвала

від 19.03.2024 по справі 359/791/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2024 року м. Київ № 359/791/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

22.01.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Головатого, 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302), в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 30.04.2011 і винести справедливе рішення;

- стягнути з відповідача 102336 грн матеріальної шкоди за 1 рік;

- стягнути з відповідача моральну шкоду 15000 грн.

В якості підстави позову зазначено, що позивач не погоджується з неврахуванням при призначенні пенсії заробітної плати, отриманої під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2024 у справі №359/791/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 359/791/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Також Судова палата, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, зазначила, що норми, зокрема, статті 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, вищевказані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, підлягають обов`язковому врахуванню.

Позивач просить скасувати рішення Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 30.04.2011.

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було відмовлено у призначенні пенсії.

Суду не надано пояснень неможливості звернення до суду з позовом про скасування рішення від 30.04.2011 в межах встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

З позовом про скасування рішення від 30.04.2011 позивач звернувся до суду лише 22.01.2024, після спливу майже 13 років, що є порушенням позивачем, встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.4,5 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про витребування доказів.

Суду не надано рішення, яке заявлено позивачем до оскарження, клопотання про витребування вказаного рішення суду не заявлено.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки дані відомості не зазначені.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не подано до суду власного письмового підтвердження про неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис Копія ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.

Суд зазначає, що законодавцем встановлено імперативні вимоги до прийняттям судом копії документів від учасників судового процесу. Нормами КАС України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, яке наведене судом вище.

Необхідність дотримання наведених норм законодавства, в тому числі Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року, при засвідченні документів та при прийнятті позовної заяви до розгляду встановлено в постановах Верховного Суду України від 08.05.2019 року у справі № 160/7887/18 та від 14.04.2020 року у справі №320/4916/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви для відповідача не засвідчені належним чином.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення ч.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність особи, якою подано (підписано) позов.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем звернуті позовні вимоги до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», пунктом 1 якої встановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Так, відповідно до Додатку до вказаної Постанови, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №13541120009002539 про припинення Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області як юридичної особи.

Таким чином, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке може бути самостійним та належним відповідачем у справі.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:

- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладення позовних вимог з урахуванням встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду;

- належним чином засвідчених копій додатків, наданих до позовної заяви для суду та для відповідача;

- надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням РНОКПП позивача;

- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до законодавства та чітким зазначенням порушеного права з копіями відповідно до визначеного суб`єктного складу учасників справи;

- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів у справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до визначеного суб`єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін;

- надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися відповідно до кількості сторін;

- надання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання до суду належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:

- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладення позовних вимог з урахуванням встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду;

- належним чином засвідчених копій додатків, наданих до позовної заяви для суду та для відповідача;

- надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням РНОКПП позивача;

- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до законодавства та чітким зазначенням порушеного права з копіями відповідно до визначеного суб`єктного складу учасників справи;

- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів у справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до визначеного суб`єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін;

- надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися відповідно до кількості сторін;

- надання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання до суду належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Парненко В.С.