Рішення

від 18.03.2024 по справі 340/196/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/196/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Приватне сільськогосподарське підприємство «Деметра» (вул. Петрівська, б. 2, с. Брусівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28645, ЄДРПОУ 30703108)

до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі (вул. Героїв Маріуполя, б. 102, м. Кропивницький, 25004, ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 015083 від 28.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Деметра» було отримано копію постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від 28.11.2023 №015083 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом від 15.10.2023 №АР017413. Позивач не погоджується з вказаною постановою та зазначає, що вона є незаконною, винесеною за відсутності на те законних підстав визначених чинним законодавством України. Зазначає, що при виконанні перевезення водій транспортного засобу мав у наявності повний пакет документів, що визначений ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». На підставі викладеного, Приватне сільськогосподарське підприємство «Деметра» вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2023 №015083 протиправною, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу порядок та строки для подання до суду відзиву на позов та доказів, необхідних для вирішення справи (а.с.19).

31.01.2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними. Відповідачем у відзиві зазначено, що під час перевезення вантажу транспортним засобом марки MAN модель TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм ПСП «Деметра» в результаті неналежного встановлення картки водія в слот тахографа, роздруківка даних роботи тахографа не відображала даних, необхідних для ідентифікації водія транспортного засобу, а тому за відсутності роздруківки роботи тахографа встановленої форми, які вимагав від позивача відповідач під час перевірки, має місце порушення, за яке передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 23-40).

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами, складено акт від 15.10.2023 №АР017413. Водія ознайомлено зі змістом акту під підпис.

За результатами виявлених порушень під час розгляду справи посадовою особою Укртрансбезпеки винесено постанову від 28.11.2023 №015083 про притягнення Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» до адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.

Позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якої наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на відсутність доказів повноважень відповідача на проведення рейдової перевірки (а.с. 41-46).

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, а на підтвердження правомірності проведеної 15.10.2023 року перевірки долучив до матеріалів справи копію щотижневого графіку проведення рейдових перевірок в Одеській області у період з 09.10.2023 року по 15.10.2023 року і копію направлення №41/В від 05.10.2023 року (а.с. 47-52).

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

15.10.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на автодорозі М-15,12+125 км, проводилась рейдова перевірка, під час якої був зупинений транспортний засіб марки MAN модель TGX18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Під час здійснення перевірки водій ОСОБА_1 не надав старшому державному інспектору передбачені законом документи, а саме - роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 15.10.2023, сформовану без використання особистої картки, що є порушенням положень Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 15.10.2023 № АР017413, яким встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу без необхідних документів, а саме, під час перевірки не надав роздруківку з цифрового тахографу.

Водій з актом ознайомлений, акт підписав та копію акта отримав, про що свідчать відповідні відмітки в Акті, та в графі пояснення зазначив, що під час вивезення зерна в порт ненавмисно вставив картку другою стороною у зв`язку з поспіхом (в оригіналі - "спешкой") (а.с. 27).

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 015083 від 28.11.2023 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344 (далі - Закон №2344) передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень статті 48 Закону №2344 вбачається, що перелік документів визначений зазначеною нормою для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344 (далі по тексту - Закон №2344) з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

В свою чергу, наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (далі по тексту - Положення №340).

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі по тексту - ТЗ).

Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

В свою чергу, Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі по тексту - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Тобто, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу (або індивідуальної контрольної книжки водія) є обов`язковим згідно з Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340.

Враховуючи викладене, автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим та повіреним тахографом, та протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

У спірному випадку позивач наполягає на наявності у водія повного пакету документів для здійснення перевезення, однак відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеною для використання в цифровому тахографі.

Суд зазначає, що водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографу та активувати її перед початком кожної поїздки, шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну, у такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі.

Саме використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії (папері за аналогією до паперу касового апарату) інформацію про його роботу та відпочинок.

Відтак, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не вставлення її у слот та не активування), тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу та відпочинок конкретного водія як протягом поточної, так і попередніх поїздок.

Аналогічний підхід із застосування норм матеріального права викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, який відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Зважаючи на викладене, а також те, що за відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу маса автотранспортного засобу марки MAN із вантажем становила понад 3,5 тонн, то зазначений транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

В свою чергу, положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, що передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344 є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 55 ГК України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Отже, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344, може бути лише суб`єкт господарювання.

Спірною постановою штраф застосований за відсутність у водія під час рейдової перевірки роздруківки тахографа до транспортного засобу.

Згідно із статтею 1 Закону №2344 у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту- Порядок №1567) передбачено, що адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до суб`єкта господарювання.

Положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена наявність як у перевізника, так і у водія інших документів, необхідних відповідно до законодавства.

Оскільки позивач здійснював за власний кошт перевезення вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності (перевезення продуктів господарської діяльності), він є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку відсутність роздруківки роботи тахографа та не активована картка водія в тахографі, на підставі якого виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

При цьому, згідно із положеннями абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення, зокрема статті 48 цього Закону, несе саме автомобільний перевізник, в даному випадку Приватне сількогосподарське підприємство «Деметра», а тому оскаржувану постанову правомірно винесено саме відносно останнього.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач належними доказами не спростував доводів відповідача про здійснення перевезень вантажів з порушенням Закону № 2344-ІІІ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2023 № ПШ015083 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО