Ухвала

від 19.03.2024 по справі 380/30057/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/30057/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2024 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райвел Груп Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

у с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Райвел Груп Україна" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9389/13-01-04-07/4465943 від 29.06.2023р.

Ухвалою судді від 19.12.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

24.01.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору. ДПС України прийнято рішення від 20.09.2023 року №27864/6/99-00-06-03-01-06, яке скеровано ТОВ «Райвел Груп Україна» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600047209517. Рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 29.06.2023 № 9389/13-01-04-07-/4465943 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Райвел Груп Україна» без задоволення. Рішення ДПС України 20.09.2023 року №27864/6/99-00-06-03-01-06 отримано платником податків 29 вересня 2023 року, а до Львівського окружного адміністративного суду про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся лише 20 грудня 2023 року. У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2020 року у справі №500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Таким чином, ТОВ «Райвел Груп Україна» при зверненні до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2023 № 9389/13-01-04-07-/4465943 пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду, який обчислюється з 29.09.2023 - день вручення Позивачу рішення ДПС України від 20.09.2023 року №27864/6/99-00-06-03-01-06.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За змістом частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, зазначена норма встановлює строки звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас нею передбачена можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В силу вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 102.2 статті 102 ПК України встановлено випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові у справі № 2540/2576/18 від 03.04.2020.

Втім, у постанові № 500/2486/19 від 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у справі № 2540/2576/18 від 03.04.2020 у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і дійшов до наступного правового висновку.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду, і відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань після застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць.

Предметом оскарження ТОВ «Райвел Груп Україна» є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській № 9389/13-01-04-07/4465943 від 29.06.2023.

Водночас позивач скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення, однак рішенням ДПС України від 20.09.2023 скаргу позивача залишено без задоволення, а вищезазначене рішення про застосування фінансових санкцій без змін.

Рішення ДПС України 20.09.2023 року №27864/6/99-00-06-03-01-06 отримано платником податків 29 вересня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, з урахуванням дати отримання рішення за результатами розгляду скарги позивача та дати звернення до суду (20.12.2024), очевидним є недотримання позивачем встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Тобто законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивач до матеріалів позовної заяви не додав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для надання позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та долученням доказів на їх обґрунтування.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, -

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Райвел Груп Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивачу встановити п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, у спосіб подання до суду:

- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Грень Н.М.