Рішення

від 20.03.2024 по справі 380/27574/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 рокусправа № 380/27574/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна» (місцезнаходження: вул. Академіка Підстригача, 6/5, м.Львів, 79060; код ЄДРПОУ: 39443913) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023 Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023, яким до позивача застосовано штраф у сумі 117704,53 грн., за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. З розрахунку штрафних санкцій, який міститься в акті перевірки вбачається, що при підрахунку штрафу застосовувалися штрафи, виходячи зі ставки 10%, 20% та 30% в залежності від кількості днів прострочення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Позивач не заперечує факт того, що ним порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, позивач не погоджується зі застосуванням до нього штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України.

Окрім цього, позивач не погоджується з розміром штрафу, застосованого до нього за такі порушення, оскільки вказує, що 08.02.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено зокрема пунктами 89, 90, якими збільшено строки реєстрації податкових накладних та зменшено розмірів штрафів у разі порушення таких строків, порівняно із загальною нормою, встановленою у ст. 120-1 ПК України.

У зв`язку з тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем 16.05.2023, тобто після набрання чинності вищевказаним законом, позивач переконаний, що контролюючий орган мав би застосувати положення закону, які пом`якшують відповідальність платника податків, тобто пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Зважаючи на вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача до суду 21.12.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації до 15 липня 2022 року.

Щодо посилань позивача про протиправність застосування штрафів, передбачених пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна», зазначає, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовуються лише щодо тих податкових накладних, які зареєстровані з порушенням встановлених пунктом 89 цього підрозділу строків, тобто відносно податкових накладних, граничні строки реєстрації яких припадають на період, коли ця норма вже діяла (після 08.02.2023); окрім того, норми пунктів 89 та 90 ПК України застосовуються з 08.02.2023, тобто з дати набрання чинності Закону №2876-ІХ.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України № З-рп/2001 від 5 квітня 2001 року (справа про податки), зазначено, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно- правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно- правовим актом.

Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» №2876-IX від 12.01.2023 не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період, до набрання ним чинності.

З урахуванням вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

На адресу суду 27.12.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що суб`єкт владних повноважень має застосовувати норму права, що є чинною на момент прийняття рішення. У даній справі, відповідач мав керуватися нормами п.90 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначаючи розміри штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, оскільки саме ці норми є спеціальними і діяли на час прийняття оскаржуваного рішення. Однак, відповідач застосував подвійний підхід: до порушень строків реєстрації ПН, вчинених до 16.01.2023, застосував штрафи, встановлені ч.1 ст. 120-1 ПК України, а до порушень, вчинених після 16.01.2023 застосував штрафи, встановлені п.90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. У зв`язку з таким підходом відповідач порушив вимоги ст. 19 Конституції України, адже закон, що діяв на момент розгляду справи, і який підлягав застосуванню до правовідносин, застосовано лише частково, що поклало додатковий тягар на позивача, адже розміри штрафів, передбачені ст.120-1 ПК України та п.90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України суттєво відрізняються.

Тим більше, що Податковий кодекс містить пряму вказівку, який розмір штрафних санкцій слід застосовувати: відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

28.02.2024 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, зазначає, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876-IX) є неможливим.

Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Щодо введеного мораторію, вказує, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Ухвалою від 20.03.2024 суд відмовив в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна», за результатами якої складено акт перевірки від 19.04.2023 №9199/13-01-04-07/39443913.

Згідно з вказаним актом, проведеною камеральною перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна» порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

податкової накладної №7 від 23.08.2019, дата реєстрації 17.09.2019 - 2 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 16572,00 грн., розмір штрафної санкції 1657,20 грн. (10% суми ПДВ);

податкової накладної №24 від 03.02.2020, дата реєстрації 11.03.2020 - 11 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 5254,20 грн., розмір штрафної санкції 525,42 грн. (10% суми ПДВ);

податкової накладної №18 від 24.12.2020, дата реєстрації 17.02.2023 - 266 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 277406,00 грн., розмір штрафної санкції 110962,40 грн. (40% суми ПДВ);

податкової накладної №3 від 22.08.2022, дата реєстрації 19.09.2022 - 4 дні прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 1212,67 грн., розмір штрафної санкції 121,27 грн. (10% суми ПДВ);

податкової накладної №4 від 29.09.2022, дата реєстрації 19.10.2022 - 4 дні прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 5000,00 грн., розмір штрафної санкції 500,00 грн. (10% суми ПДВ);

податкової накладної №1 від 10.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023 - 8 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 49228,00 грн., розмір штрафної санкції 984,56 грн. (2% суми ПДВ);

податкової накладної №3 від 13.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023 - 8 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 147684,00 грн., розмір штрафної санкції 2953,68 грн. (2% суми ПДВ).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України, на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 117704,53 грн.

Позивач оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.09.2023 №28993/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Аналіз наведених норм ПК України також свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.

Разом із тим, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №380/7070/23, від 22.02.2024 у справі №420/19335/22, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 13.03.2024 у справі №120/6331/23.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач фактично не заперечує факт того, що ним порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки.

Разом з тим, з розрахунку штрафних санкцій, наведеному в акті перевірки від 19.04.2023 №9199/13-01-04-07/39443913 судом встановлено, що спірним податковим повідомленням-рішенням контролюючий орган зокрема наклав на позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної:

№24 від 03.02.2020, дата реєстрації 11.03.2020 - 11 днів прострочення, сума ПДВ за ПН/РК 5254,20 грн., розмір штрафної санкції 525,42 грн. (10% суми ПДВ);

З даного приводу, як вже зазначалося вище, суд враховує, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

При цьому, в постановах від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20, від 26.07.2023 у справі №520/1956/21 Верховний Суд вказав, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Так, податкова накладна №24 була складена позивачем 03.02.2020, тобто кінцевий строк реєстрації такої накладної припадав на 29.02.2020. Таким чином, початком податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації такої накладної була дата 01.03.2020, а закінченням 11.03.2020 (дата реєстрації).

Водночас, як вже йшлося вище, платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Представник відповідача у своїх додаткових поясненнях правильно зазначає, що відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати. Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням на позивача було накладено штраф за 11 днів прострочення реєстрації податкової накладної в періоді, у якому існували підстави для звільнення від відповідальності.

Зокрема, в постанові від 26.07.2023 у справі №520/1956/21 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до платника податків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

За таких обставин, податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 525,42 грн. за порушення, склад якого визначений статтею 120-1 ПК України, у частині, яка стосується несвоєчасної реєстрації податкової накладної №24 від 03.02.2020.

Водночас, щодо податкової накладної №7 від 23.08.2019, то враховуючи вищенаведені висновки суду, необхідно звернути увагу, що кінцевий строк реєстрації такої припадав на 15.09.2019.

Таким чином, початком податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації накладної №7 була дата 16.09.2019, а закінченням 17.09.2019 (дата реєстрації) - 2 днів прострочення. Тобто правопорушення в цій частині вчинено та завершено до введення мораторію (до 01.03.2020), а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції до позивача в цій частині у розмірі 1657,20 грн. (10% суми ПДВ).

Щодо податкової накладної №18 від 24.12.2020, то Верховний Суд в постановах від 07.02.2024 у справі №380/7070/23, від 22.02.2024 у справі №420/19335/22, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23 та від 13.03.2024 у справі №120/6331/23 зазначив, що всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності після скасування мораторію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених під час дії мораторію, а саме: шляхом реєстрації таких податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Так, податкова накладна №18 від 24.12.2020 хоча і складена позивачем в період дії мораторію, однак зареєстрована після 15.07.2022, при цьому в матеріалах справи відсутні докази неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо своєчасної реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач зареєстрував податкову накладну №18 від 24.12.2020 лише 17.02.2023, прострочення за період з 27.05.2022 (дата завершення мораторію) по 17.02.2023 становить 266 днів, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції до позивача в цій частині у розмірі 110962,40 грн. (40% суми ПДВ).

Щодо податкових накладних №3 від 22.08.2022, дата реєстрації 19.09.2022, №4 від 29.09.2022, дата реєстрації 19.10.2022, №1 від 10.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023, №3 від 13.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023, то такі складені і зареєстровані після скасування мораторію (після 27.05.2022), а також після завершення перехідного періоду (після 15.07.2022).

Таки чином, з огляду на вищенаведені правові позиції Верховного Суду, позивач не звільняється від відповідальності за порушення строків реєстрації вказаних податкових накладних.

При цьому, щодо аргументів позивача про неправильний розмір штрафу, застосований до нього за такі порушення, суд зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) (далі Закон № 2876-IX) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Позивач зазначає, що відповідач при винесенні спірного ППР повинен був керуватися пунктами 80-90 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, якими передбачено суттєво нижчі розміри штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, у порівнянні зі ст. 120-1 ПК України.

Водночас, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Конституційний Суд України в Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

При цьому, Конституційний Суд зазначив, що це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Так, Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не закінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, які суд враховує при розгляді даної справи.

Оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування №3 від 22.08.2022, дата реєстрації 19.09.2022, №4 від 29.09.2022, дата реєстрації 19.10.2022, позивач склав і зареєстрував в ЄРПН з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України та до набрання чинності Законом № 2876-IX, суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до нього в цій частині штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тому, як вже зазначалося вище, спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є правомірним.

Водночас, суд також зауважує, що в частині притягнення до відповідальності позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №1 від 10.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023 та №3 від 13.02.2023, дата реєстрації 13.03.2023, відповідачем правильно взято до уваги вже чинні на той час норми пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України. У зв`язку з чим, за вказані порушення контролюючий орган правильно розрахував розмір санкції, а саме 2% суми ПДВ за 8 днів прострочення.

Таким чином, враховуючи вище встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним лише в частині застосування до позивача штрафу у зв`язку з порушенням граничних термінів реєстрації податкової накладної №24 від 03.02.2020 у розмірі 525,42 грн., за 11 днів прострочення, допущеного під час дії мораторію.

Суд також враховує, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 27.10.2022 у справі №817/1879/17, зазначав, що прийняття чи неприйняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки входить до дискреційних повноваженнях суб`єкта владних повноважень, а тому суд не може втрутитися у внутрішню компетенцію такого органу, суд може лише надати оцінку правомірності такого податкового повідомлення-рішення у разі його прийняття. Однак, при вирішенні адміністративного спору суд не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення в судовому процесі об`єкта оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виокремити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно.

У постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/3464/18 також викладено позицію, що у випадку скасування спірного акта індивідуальної дії в частині нарахованого податкового зобов`язання суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми податкового зобов`язання.

Повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно визначені контролюючим органом грошові зобов`язання і скасувати спірні індивідуальні акти в частині.

Отже за умови встановлення судом протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині, суд може виокремити таку частину та прийняти відповідне рішення.

Так, в матеріалах даної справи, зокрема в акті перевірки, міститься розрахунок штрафу, здійснений відповідачем щодо кожної податкової накладної, по якій було здійснено нарахування штрафу позивачу, що дає суду можливість виокремити протиправну частину податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені обставини та наведені правові положення, суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи частини 2 статті 2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023 в частині нарахування штрафу у розмірі 525,42 грн., за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної №24 від 03.02.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частини сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 9,58 грн. ((2147,20 грн. * 525,42 грн.) / 117704,53 грн.).

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №10711/13-01-04-07 від 16.05.2023, в частині нарахування штрафу у розмірі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 42 коп., за несвоєчасну реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна» (місцезнаходження: вул. Академіка Підстригача, 6/5, м.Львів, 79060; код ЄДРПОУ: 39443913) податкової накладної №24 від 03.02.2020.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ҐОУ ТУ-Ю Україна» (місцезнаходження: вул. Академіка Підстригача, 6/5, м.Львів, 79060; код ЄДРПОУ: 39443913) частину сплаченого судового збору у сумі 9 (дев`ять) грн. 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна