Рішення

від 20.03.2024 по справі 500/301/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/301/24

20 березня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» до Одеської митниці, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000091/1 від 20.07.2023 та картку відмови №UA500080/2023/000654 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.04.2023 між позивачем та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, (продавцем, Республіки Австрія) укладено Контракт №1-2023 про поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції. Вказує, що на виконання умов вказаного контракту, відповідно до специфікації №202307-002 від 01.07.2023 яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунків 202307-002 від 01.07.2023 та 202307-003 від 01.07.2023, позивачу на умовах поставки CFR, Ізмаїл, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено товар, а саме: папір цигарковий 21mm*6000m*25gsm*50Сu у кількості 20820,00 кг за ціною 2,47 долара США за кг вартістю 51425,40 долара США та папір цигарковий 26.75mm*6000m*25gsm*50Cu у кількості 21306,00кг за ціною 2,43 долара США за кг вартістю 51773,58 долара США (по кожному рахунку окремо).

Позивачем зазначено, що для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, ним подано 20.07.2023 до митниці (митний пост «Чорноморськ» Одеської митниці), електронну митну декларацію №23UА500080005651U7, до якої долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Однак, відповідач відмовив у прийнятті вказаної митної декларації та оформив картку відмови у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA500080/2023/000091/1 від 20.07.2023, за яким відповідачем визначено (скориговано) митну вартість товару за другорядним методом - резервним.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

15.02.2024, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією 23UA500080005651U7 від 20.07.2023 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000091/1 від 20.07.2023, а саме: згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту права власності на товар та ризики переходять до покупця у день складання митної декларації, у інвойсі відправника МОРАК KAGIT-KARTON SANAYI VE TICARET AS TURKEY зазначено вартість товару на умовах поставки EXW (TR) Kastamonu, а у інвойсах продавця - зазначено вартість товару на умовах поставки CFR (UA) Ізмаїл.

Вказує, що у поданих документах відсутня інформація про такі складові митної вартості як витрати на наземну доставку і страхування товару до порту відвантаження GEBZE YILPORT(TR), що зазначений у коносаменті. Також зазначені в контракті умови переходу права власності на товар не відповідають зазначеним у інвойсі та специфікації до контракту умовам поставки CFR (UA) Ізмаїл. Згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки CFR продавець сплачує всі витрати на перевезення товару до погодженого пункту призначення, а всі страхові витрати з моменту завантаження товару на судно в порту відвантаження переходять на покупця. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Відповідач вказує, що у зв`язку із тим, що декларантом не подано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, митним підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю (арк. справи 137-140).

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної судової справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» зареєстровано як юридичну особу з основним видом економічної діяльності « 12.00 Виробництво тютюнових виробів», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. справи 58-59).

Для здійснення такого виду діяльності, позивачем у Державній податковій службі України отримано ліцензію на виробництво тютюнових виробів №990111202000007 (термін дії до 30.06.2025) (арк. справи 50-51).

17.04.2023 між позивачем (покупець) та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, (продавець Республіки Австрія) укладено Контракт про закупівлю №1-2023 (арк. справи 16-20) за умовами якого продавець продає, а покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції (далі - Товар). Конкретний асортимент товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію (пункт 1.2. Контракту).

Сторонами узгоджено, що Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.3. Контракту).

Пунктом 2.1. Контракту сторони обумовили, що ціна на Товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку. Оплата цим Контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки Товару (дата, зазначена у ВМД), на підставі виставленого продавцем рахунку. Оплаті за поставлений Товар може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству Австрії (зарахування зустрічних вимог/переведення боргу тощо) (пункти 3.2. та 3.4. Контракту).

Згідно пункту 2.2 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010).

З урахуванням вказаних умов договору, сторонами складено та підписано Cпецифікацію №202307-002 від 01.07.2023 як невід`ємну частину Контракту відповідно до якої визначено найменування та кількість закупленого товару, а також умови поставки, а саме: CFR, Ізмаїл, Україна (арк. справи 21). Продавцем виставлено два рахунки №202307-002 від 01.07.2023 (арк. справи 22) та №202307-003 від 01.07.2023 (арк. справи 23).

З урахуванням умов Контракту про закупівлю №1-2023 та Специфікації до нього №202307-002 від 01.07.2023, позивачу на умовах поставки CFR, Ізмаїл, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено товар, а саме: папір цигарковий 21mm*6000m*25gsm*50Сu у кількості 20820,00 кг за ціною 2,47 долара США за кг вартістю 51425,40 долара США та папір цигарковий 26.75mm*6000m*25gsm*50Cu у кількості 21306,00кг за ціною 2,43 долара США за кг вартістю 51773,58 долара США (по кожному рахунку окремо).

Для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, ним подано 20.07.2023 до митниці (митний пост «Чорноморськ» Одеської митниці), електронну митну декларацію №23UА500080005651U7 (арк. справи 24-25).

Як слідує з матеріалів судової справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи:

- контракт №1-2023 від 17.04.2023, специфікація №202307-002 від 01.07.2023 до Контракту;

- рахунки Aurora Trading Solutions GmbH до TOB «МФТЮ» №202307-002 від 01.07.2023 та №202307-003 від 01.07.2023;

- інвойс виробника МОРАК №003839 від 30.06.2023 та інвойс відправника VK-30062023 від 30.06.2023;

- ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020;

- комерційна пропозиція від 20.06.2023;

- пакувальний лист від 03.07.2023;

- сертифікати аналізу від 23.06.2023 за номерами TAS2023000000138 та TAS2023000000139;

- сертифікат походження №0307746 від 03.07.2023;

- коносамент AKKDIL23035546 від 04.07.2023, автотранспортні накладні (CMR) за №8036 та №9876 від 17.07.2023 ;

- експертний висновок №ГО-719/1 від 14.07.2023.

У зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, сторонами обумовлено порядок оплати на умовах відстрочки платежу на строк 365 календарних днів, то банківські платіжні документи митному органу не надавались.

Також, у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включено у вартість товару, -документи щодо витрат на транспортування не надавались, а зважаючи на те що страхування товару також не здійснювалось, - такі документи також надано не було.

Митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

1) транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) якщо здійснювалося страхування, - документи, що містять відомості про вартість страхування;

3) прайс-лист продавця;

4) копію митної декларації країни відправлення.

Декларант надіслав електронне повідомлення відповідачу, у якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, інших документів декларантом додатково не було надано.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500080/2023/000091/1 від 20.07.2023, у гр. 33 якого зазначено:

«За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: згідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту права власності на товар та ризики переходять до покупця у день складання митної декларації, у інвойсі відправника МОРАК KAGІT-KARTON SANAYI VE TICARET AS TURKEY зазначено вартість товару на умовах поставки EXW (TR) Kastamonu, а у інвойсах продавця - зазначено вартість товару на умовах поставки СFR (UА) Ізмаїл. Наразі у поданих документах відсутня інформація про такі складові митної вартості як витрати на наземну доставку і страхування товару до порту відвантаження GEBZE YILPORT(TR), що зазначений у коносаменті. Також зазначені в контракті умови переходу права власності на товар не відповідають зазначеним у інвойс і та специфікації до контракту умовам поставки CFR (UA) Ізмаїл згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, за умовами поставки СFR продавець сплачує всі витрати на перевезення товару до погодженого пункту призначення, а всі страхові витрати з моменту завантаження товару на судно в порту відвантаження переходять на покупця. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано… Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст. 55 МКУ, - митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2.4498дол.США/кг до 2.4909дол. США/кг (МД UA100440/2023/494469 від 17.07.2023 з умовами поставки EXW (TR) KASTAMONU за угодою з виробником МОРАК KAGIT KARTON SAN VE TIC A.S. Туреччина (TR) - 2.4909дол.США/кг)» (арк. справи 28-29).

В зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UА500080/2023/000091/1 від 20.07.2023 відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000654 (аркуш справи 26-27).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Водночас, із відмовою відповідача у прийнятті первинної митної декларації та проведеному коригуванні митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс VKT-30062023 від 30.06.2023 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України (арк. справи 35).

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено контракт №1-2023 від 17.04.2023 про поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, (продавець) зареєстрованим у Республіці Австрія, специфікацію №202307-002 від 01.07.2023 (арк. справи 21).

Також, митному органу представлено: рахунки Aurora Trading Solutions GmbH до TOB «МФТЮ» №202307-002 від 01.07.2023 та №202307-003 від 01.07.2023; інвойс виробника МОРАК №003839 від 30.06.2023; ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020; комерційна пропозиція від 20.06.2023; пакувальний лист від 03.07.2023; сертифікати аналізу від 23.06.2023 за номерами TAS2023000000138 та TAS2023000000139; сертифікат походження №0307746 від 03.07.2023; коносамент AKKDIL23035546 від 04.07.2023, автотранспортні накладні (CMR) за №8036 та №9876 від 17.07.2023; експертний висновок №ГО-719/1 від 14.07.2023.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

При цьому суд враховує, що відповідно до умов Контракту №1-2023 від 17.04.2023 про поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції, сторонами обумовлено порядок оплати на умовах відстрочки платежу на строк 365 календарних днів, з огляду на що, підстави надання банківських платіжних документів митному органу відсутні.

Також, відповідно до умов Контракту №1-2023 від 17.04.2023 (пункту 2.2 Контракту), поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010).

Судом встановлено, що з урахуванням вказаних умов договору, сторонами складено та підписано Cпецифікацію №202307-002 від 01.07.2023 як невід`ємну частину Контракту відповідно до якої визначено найменування та кількість закупленого товару, а також умови поставки, а саме: CFR, Ізмаїл, Україна (арк. справи 21). Продавцем виставлено два рахунки №202307-002 від 01.07.2023 (арк. справи 22) та №202307-003 від 01.07.2023 (арк. справи 23). З урахуванням умов Контракту про закупівлю №1-2023 та Специфікації до нього №202307-002 від 01.07.2023, позивачу на умовах поставки CFR, Ізмаїл, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено товар, а саме: папір цигарковий 21mm*6000m*25gsm*50Сu у кількості 20820,00 кг за ціною 2,47 долара США за кг вартістю 51425,40 долара США та папір цигарковий 26.75mm*6000m*25gsm*50Cu у кількості 21306,00 кг за ціною 2,43 долара США за кг вартістю 51773,58 долара США (по кожному рахунку окремо).

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України, то як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 2.2 контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010).

Так слід зазначити, що Державна митна служба України листом від 29.12.2010 №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Так, у пп. b) Розділу БЗ «Договір перевезення та страхування» Правил Інкотермс 2000, який відповідає при аналогічних умовах поставки Правилам Інкотермс 2010, відповідно до листа від 29.12.2010 №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010» зазначено, що у покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування.

Відповідно до Розділу А6 «Розподіл витрат» Правил Інкотермс 2000 зазначено: «Продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею A4.». Відповідно до Правил продавець повинен сплатити ціну фрахту та всі інші витрати. Також, у Розділі A3 «Договори перевезення та страхування» Правил Інкотермс 2000 у пункті «б» відсутнє зобов`язання із страхування. Обов`язку щодо страхування товару зазначені умови поставки не містять. Враховуючи вказане, страхувати чи ні товар не є обов`язком сторін.

Наведене вище, свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки, сторони виходили з того, що узгоджена ціна на продаж товару вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування та інші.

Відтак, додаткові витрати на транспортування та страхування товару позивачем понесено не було.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000091/1 від 20.07.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000091/1 від 20.07.2023, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та картку відмови №UA500080/2023/000654, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000091/1 від 20 липня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000654.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47728, код ЄДРПОУ: 43264239);

відповідач: - Одеська митниця (місцезнаходження: вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65078, код ЄДРПОУ: 44005631).

Головуючий суддяМірінович У.А.