ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22522/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22522/23 (головуючий суддя першої інстанції Бондар М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКО СТІЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі №160/22522/23 визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №9246955/40433259 від 26.07.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 09.06.2023 року, яка складена ТОВ «ВІКО СТІЛ». Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №4 від 09.06.2023 року, яка складена ТОВ «ВІКО СТІЛ» датою її подання 09.06.2023 року.
Стягнуто з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (а.с.203-208).
18.12.2023 року представник позивача подав через «Електронний суд» заяву до суду першої інстанції, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/22522/23, яким стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВІКО СТІЛ» всі здійснені позивачем та документально підтвердженні судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України (а.с.213-220).
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року заяву задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ВІКО СТІЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (а.с. 227-228).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що представником позивача надані до суду першої інстанції неналежні документи, у яких не підтверджено документально витрати на правову допомогу, а також не проведено розрахунок таких витрат, що унеможливлює вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Представник позивача подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано:
- копія договору про надання правової допомоги №01/08 від 01.08.2023 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Апріорі» та ТОВ «ВІКО СТІЛ» (а.с.93-98);
- копія додатку №2 від 14.08.2023 року до Договору №01/08 від 01.08.2023 року про найменування та обсяг правничої допомоги, та розмір гонорару 10000 грн. (а.с.99);
- копія рахунку на оплату від 16.08.2023 (а.с.100);
- копія платіжної інструкції (а.с.101);
- копія ордеру на надання правничої допомоги на ім`я адвоката Бруснік Т.Г. (а.с.102);
- ордер, сформований в системі ЕПЦ на адвоката Акулова Є.В. (а.с.221);
- копія акту №5 про надання правничої допомоги, відповідно до якого правнича допомога надана Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Апріорі» та складається з наступного:
- усна консультація та роз`яснення (із вивченням та аналізом документів) підстав щодо визнання протиправним та скасування рішення №9246955/40433259 від 26.07.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.06.2023 №4 в ЄРПН та зобов`язання вчинити певні дії у судовому порядку: розмір гонорару - 604, 00 грн.;
- Складення позовної заяви та пакету документів з метою звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2023 №9246955/40433259 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.06.2023 №4 в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 09.06.2023 №4 в ЄРПН датою подання її на реєстрацію - 6 432 грн.;
- Складення клопотань, заяв, письмових пояснень та інших процесуальних. документів, в т.ч. відповіді на відзив у справі, яка розглядатиметься у Дніпропетровському окружному адміністративному суді за позовом клієнта до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2023 №9246955/40433259 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.06.2023 №4 в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 09.06.2023 №4 в ЄРПН датою подання на реєстрацію - 804 грн.;
- Гонорар за складність справи - 2160,00 грн..
Загальна сума 10000,00 без ПДВ (а.с.222-223).
Акт надання послуг не містить обґрунтування кількості часу, який витрачено на кожну вказану послугу та обсягу таких послуг.
Судом першої інстанції в додатковому рішенні зазначено, що інтереси ТОВ «ВІКО СТІЛ» у справі №160/22522/23 представляв адвокат Акулов Євген Валерійович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4488 від 04.10.2019 року. Крім того, суд зазначив, що між адвокатом Акуловим Є.В. та ТОВ «ВІКО СТІЛ» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.08.2023 року №01/08.
Натомість, вказане не відповідає матеріалам справи, оскільки, як зазначалось вище, згідно копії договору про надання правової допомоги №01/08 від 01.08.2023 року такий договір укладено між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Апріорі» та ТОВ «ВІКО СТІЛ».
При цьому, ані договір, ані додаток №2 до договору, ані акт №5 про надання правничої допомоги не містять вказівки, яким саме адвокатом буде надаватись/ надавалась правнича допомога.
Відповідно до статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Юридична особа, якою в даному випадку є Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Апріорі», не може бути представником в суді іншої юридичної особи.
Відповідно до статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Апеляційний суд звертає увагу на те, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, який відповідає Положенню про ордер на надання правової допомоги та Порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року №36, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, як-от копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов`язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Приписи частини четвертої статті 59 КАС не містять правил чи виключень, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 31 жовтня 2018 року у справі №9901/847/18.
Наявна в матеріалах справи копія ордеру на ім`я адвоката Бруснік Т.Г. не є документом на підтвердження повноважень цього адвоката в розумінні ст. 59 КАС України
Не є документом на підтвердження повноважень адвоката і доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу ордер, сформований в системі ЕПЦ на адвоката Акулова Є.В.
До того ж, як зазначалось вище, ані договір про надання правничої допомоги, ані додаток №2 до вказаного договору, ані акт №5 про надання правничої допомоги не містять вказівки, яким саме адвокатом (Бруснік Т.Г., Акулов Є.В. чи інш.) буде надаватись/ надавалась правнича допомога.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов підписаний особисто Директором ТОВ «ВІКО СТІЛ», та не містить посилань про складання такого позову будь-яким представником в інтересах позивача.
Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними, судом першої інстанції справа розглянута в у спрощеному (письмовому ) провадженні.
За вказаних обставин не зрозуміло, з яких підстав суд першої інстанції дійшов висновку про те, що інтереси ТОВ «ВІКО СТІЛ» у справі №160/22522/23 представляв адвокат Акулов Є.В..
Відтак, наданими доказами в їх сукупності не підтверджено обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.317 КАС України існують підстави для скасування додаткового рішення та відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22522/23 задовольнити
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22522/23 скасувати.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКО СТІЛ» про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддяІ.В. Юрко
суддяС.В. Білак
суддяС.В. Чабаненко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 22.03.2024 |
Номер документу | 117797147 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні