Постанова

від 20.03.2024 по справі 280/4367/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4367/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року в адміністративній справі №280/4367/23 (головуючий суддя І-ї інстанції Прасов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 рік, починаючи з 15.11.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.11.2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника позивача серія НОМЕР_1 , у період з 13.03.1992 року по 31.12.1999 року позивач працювала у колгоспі «Заповіт Леніна». У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою від 12.05.2023 року, в якій просила здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу роботи період роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 року. Листом від 26.05.2023 року ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі «Заповіт Леніна» з 21.03.1986 року по 23.01.2002 рік, оскільки дані про встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні в трудовій книжці колгоспника не завірені печаткою та підписом відповідальної особи.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки ПФУ навіть не намагався встановити інформацію про те чи відповідає період трудової діяльності із записами внесеними до трудової книжки. Весь страховий стаж позивачки підтверджений належними записами у трудові книжці, а відтак відповідач протиправно відмовив їй у перерахунку пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 рік.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 рік, починаючи з 01.05.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що 12.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії не встановленого зразка, тому зазначена заява розглядалась в рамках Закону України «Про звернення громадян». Листом від 26.05.2023 року за №8278-8333/Г-02/8-0800/23 ГУ ПФУ в Запорізькій області надало відповідь на звернення згідно сформованої вже електронної пенсійної справи та надало роз`яснення щодо підстав та умов зарахування спірних періодів роботи, вказавши, що рішення щодо відмови в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 року відповідачем не приймалось.

Апелянтом також зазначено, що в даному випадку органом, що приймав рішення про призначення пенсії та обрахунку страхового стажу є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, (рішення №084150004704 від 06.12.2022 року про призначення пенсії), тому, в разі скасування зазначеного рішення про призначення пенсії саме цей орган має зарахувати до загального стажу спірний період роботи.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.11.2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12.05.2023 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.11.2022 року, до якої долучено копії трудової книжку колгоспника на ім`я ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.07.2022 року №2302-5001830150 (а.с.9-10, 17-19).

У трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 зазначено, що з 21.03.1986 року по 23.01.2002 рік ОСОБА_1 була членом колгоспу «Заповіт Леніна», згодом реорганізоване у КСП «Заповіт Леніна», у СПК «Зоря» Василівського району Запорізької області та працювала у ньому.

Також, у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 зазначено про трудову участь ОСОБА_1 у суспільному господарстві за період з урахуванням: прийнятого колгоспом річного мінімуму трудової участі у суспільному господарстві; виконання річного мінімуму трудової участі у суспільному господарстві.

З Форми РС-право вбачається, що до страхового стажу ОСОБА_1 органом Пенсійного фонду України не зараховано, зокрема, період роботи у колгоспі з 13.03.1992 року по 31.12.1999 рік.

У листі ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.05.2023 року за №8278-8333/Г-02/8-0800/23 на адресу ОСОБА_1 зазначено, що: «… Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло звернення та в межах компетенції повідомило, що призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058). Відповідно до статті 24 Закону 1058 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 року), а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку (до 01.01.2004 року) - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону 1058. До набрання чинності Закону 1058 пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», статтею 56 якого передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ. За матеріалами електронної пенсійної справи встановлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі «Заповіт Леніна» з 21.03.1986 року по 23.01.2002 рік, оскільки дані про встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні в трудовій книжці колгоспника не завірені печаткою та підписом відповідальної особи. Тому, для зарахування даних періодів роботи при обчисленні пенсії необхідно надати уточнюючі довідки із зазначенням кількості вироблених трудоднів. В той же час повідомлено, пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами) передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» (код ЄДРПОУ 03750262; місцезнаходження 71612, с.Кам`янське, Василівський район, Запорізька область) припинив діяльність з 05.05.2006 року.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 року Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (надалі «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Як зазначено у п.1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого 12.08.1993 року постановою Кабінету Міністрів України №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У п.3 «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників», затверджених 21.04.1975 року постановою Ради Міністрів СРСР №310 (надалі «Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників»), зазначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться у присутності особи, прийнятої до членів колгоспу.

За п.6 «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників» усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

У статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено: «До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: … д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; …».

У статті 64 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: « 1.Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; …».

У п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого 22.12.2014 року постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 року за №28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485 (надалі «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»), зазначено, що Головне управління Фонду має право серед іншого:

- отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань;

- користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами;

- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати, тощо.

Колегія суддів, враховуючи наведені норми права та обставини справи, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неналежне оформлення трудової книжки роботодавцем, що у свою чергу не може бути підставою для не врахування страхового стажу працівника при обчисленні пенсії та позбавляти його права на пенсію.

Отже, відповідач не зараховуючи до стажу роботи періоду роботи позивача у колгоспі не обґрунтовано не вжив заходів передбачених п.1, п.2 частини першої статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пп.2, 5, 6 п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» з метою перевірки інформації наведеної у Трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 щодо роботи позивача у колгоспі.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів не виконання позивачем без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві під час роботи позивача у колгоспі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо не дотримання позивачем відповідної форми заяви при зверненні з заявою від 12.05.2023 року щодо перерахунку пенсії, є неналежними та формальними оскільки з цієї заяви стає зрозумілим волевиявлення позивача.

Також, відповідно до листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.05.2023 року за №8278-8333/Г-02/8-0800/23 на адресу ОСОБА_1 спірні правовідносини виникли та існують саме між позивачем та відповідачем.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення не перевіряється.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року в адміністративній справі №280/4367/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року в адміністративній справі №280/4367/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко