Повістка

від 19.03.2024 по справі 420/12015/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12015/23

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні за власною ініціативою питання щодо ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі за позовом приватного малого підприємства ЕХО до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 6 від 16 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне мале підприємство ЕХО звернулось з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 січня 2022 року № 3706402/14285503 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16 грудня 2021 року, складеної Приватним малим підприємством ЕХО;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним малим підприємством ЕХО податкову накладну № 6 від 16 грудня 2021 року, датою її фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року адміністративний позов задоволений.

Визнане протиправним та скасоване рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 січня 2022 року № 3706402/14285503 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 16 грудня 2021 року, складеної Приватним малим підприємством ЕХО.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним малим підприємством ЕХО податкову накладну № 6 від 16 грудня 2021 року, датою її фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного малого підприємства ЕХО судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча три сорок дві), 00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного малого підприємства ЕХО судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча три сорок дві), 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) - залишена без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 420/12015/23 - залишено без змін.

16.02.2024 представником позивача подана заява про відшкодування судових витрат, відповідно до якої просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на правову допомогу отриману в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн., які підтверджуються актом приймання передачі від 07.02.2024.

За приписами пункту третього частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При ухваленні апеляційним судом постанови за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, не було вирішене питання про судові витрати.

Так, в матеріалах справи вже наявний договір про надання правової допомоги №19/05 від 19.05.2023, також, представником позивача подані:

- додаткова угода до договору 19/05 від 29.12.2023;

- акт прийому-передачі виконаної роботи від 07.02.2024;

- розрахунок вартості наданих послуг від 07.02.2024, який містить детальний опис робіт (послуг) наданих адвокатом клієнту.

27.02.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового судового рішення за таких підстав.

Питання ухвалення додаткового судового рішення регулюються ст.252 КАС України.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

Частиною 4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2023 приватним малим підприємством «ЕХО» (далі Замовник) укладений договір про надання правової допомоги за №19/05 (далі - Договір) з адвокатом Акрабовою Ольгою Миколаївною (далі - Адвокат).

Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження понесених судових витрат під час апеляційного розгляду справи представником позивача надана копія Акту від 07.02.2024 приймання-передачі правової допомоги (послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.07.2023.

Згідно із розрахунком про витрачений час на надання правової допомоги від 07.02.2024:

1. Складання та подання відповіді на відзив у суді першої інстанції по справі №420/12015/23, кількість витраченого часу (год.) 2, розрахунок вартості 1000 грн.;

2.Надання усної консультації по правовим питанням в рамках справи №420/12015/23, кількість витраченого часу (год.) 1, розрахунок вартості 500 грн.;

3. Пошук та аналіз судової правктики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, кількість витраченого часу (год.) 2, розрахунок вартості 1000 грн.;

4. Складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №420/12015/23, кількість витраченого часу (год.) 5, розрахунок вартості 2500 грн.;

Апеляційний суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати належні та допустимі докази обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020р. у справі №755/9215/15-ц.

Апеляційний суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі, який містить доводи, що булинаведені у позові та запереченнях на відзив податкового органу, поданих до суду першої інстанції, а тому понесені позивачем витрати в розмірі 1500 грн. є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком.

Вартість інших витрат стосується наданих адвокатом посліг в суді першої інстанції не підлягає стягненню з відповідача, оскільсик постановою апеляційного суду в цій справі не ухвалювалось нове судове рішення та не змінювалось рішення суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції, в силу приписів ч. 6 ст. 139 КАС України, не здійснює перерозподіл судових витрат, понесених сторонами в суді першої інстанції.

Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, апеляційний суд вважає, що співмірним розміром судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 1 000грн.

Таким чином, клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-12, 143, 252, 257, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача - приватного малого підприємства ЕХО про стягненні судових витрат від 16 лютого 2024 року задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) (код ЄДРПОУ: ВП 44069166), на користь приватного малого підприємства ЕХО (код ЄДРПОУ: 14285503) судові витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за рахунок бюджкетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2024 року.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький