Рішення

від 18.03.2024 по справі 758/2163/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2163/22

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелжвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»</a>, треті особи: Компанія «Ноктікс Індастріз Лімітед», Товариство з обмеженою відповідальністю «Файнспрінг Лімітед», про розірвання трудового договору,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»</a> (надалі за текстом - відповідач), треті особи: Компанія «Ноктікс Індастріз Лімітед» (надалі за текстом - третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Файнспрінг Лімітед» (надалі за текстом - третя особа 2), про розірвання трудового договору.

В обґрунтування позову зазначає, що 11 лютого 2014 року між позивачем та відповідачем, як роботодавцем, було укладено трудовий договір, згідно з яким позивача прийнято на посаду директора. Окремий письмовий контракт з позивачем не укладався. Відомості про нього, як про директора, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать відомості, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Засновниками відповідача є третя особа 1, країна резиденства: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, 1077, м. Нікосія, вул. Кеннеді, 89, офіс 201. Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 606,00 грн., та третя особа 2, країна резиденства: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, місто Нікосія, вулиця СТАСІНУ, МІТСІ БІЛДІНГ, будинок 1, квартира 4, Платея Елфтеріас, 1060. Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 605394,00 Вказані підприємства є резидентами Республіки Кіпр.

Третя особа 1 - власник долі в статутному фонді відповідача в розмірі 0.1%, відповідно до даних, отриманих позивачем з відкритих джерел - сайт https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/ (аналог українського Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) 21.01.2015 була видалена з реєстру підприємств Кіпру. Третя особа 2 власник долі в статутному фонді відповідача в розмірі 99,9%, відповідно до даних, отриманих позивачем з відкритих джерел - сайт https://efiling.drcor.mcit.gov.cy/, 30.06.21. була видалена з реєстру підприємств Кіпру, що фактично унеможливлює здійснення звернення до учасників відповідача щодо звільнення позивача з займаної посади, а зв`язок з учасниками товариства - відповідача повністю втрачений, що унеможливлює припинення трудових відносин та звільнення з посади директора, у зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом.

11 лютого 2022 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Рибалці Ю.В.

Ухвалою суду від 24 травня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15 січня 2024 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11 лютого 2014 року між позивачем та відповідачем, як роботодавцем, було укладено трудовий договір, згідно з яким позивача прийнято на посаду директора. Окремий письмовий контракт з позивачем не укладався. Відомості про нього, як про директора, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать відомості, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-14).

Засновниками відповідача є третя особа 1, країна резиденства: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, 1077, м. Нікосія, вул. Кеннеді, 89, офіс 201. Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 606,00 грн., та третя особа 2, країна резиденства: Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, місто Нікосія, вулиця СТАСІНУ, МІТСІ БІЛДІНГ, будинок 1, квартира 4, Платея Елфтеріас, 1060. Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 605394,00 Вказані підприємства є резидентами Республіки Кіпр (а. с. 12-14).

У ч.ч. 1, 2 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі N 1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі N 1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі N 1-5/2008 вказав на те, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема ст. 28 - 30, вищий орган товариства, уповноважений на обрання одноосібного виконавчого органу товариства - директора це загальні збори учасників товариства. Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яких підстав.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом Законів про Працю України.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, Установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або Уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено ст. 38 КЗпП України. Відповідно до частини третьої цієї статті працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Судом встановлено, та підтверджено наданими доказами, що позивач не може скористатися своїм правом на розірвання трудового договору з відповідачем у встановленому законом порядку, оскільки, зв`язок з учасниками товариства - відповідача повністю втрачений.

Проте, відповідач всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинило, наказ про звільнення останнього з роботи не видало.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи та факт порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц.

У своєму рішенні №201/1384/16-ц від 25.11.2019 року Верховний Суд України визначив, що ефективним і таким, що не суперечить закону є спосіб захисту, як припинення трудових відносин на підставі частини першої ст.38 КЗпП України.

Згідно вимог ст. ст. 76 - 77, 79 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає можливим розірвати безстроковий трудовий договір у відповідності до вимог ч. 3 ст. 38 КЗпП та визнання припиненими трудових відносин позивача із відповідачем з дати набранням рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»</a>, треті особи: Компанія «Ноктікс Індастріз Лімітед», Товариство з обмеженою відповідальністю «Файнспрінг Лімітед» про розірвання трудового договору- задовольнити;

Розірвати безстроковий трудовий договір, укладений 11 лютого 2014 року та визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна» за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням працівника з дати набрання рішенням законної сили;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»</a> (адреса: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 43, оф. 4, код ЄДРПОУ 35484516);

третя особа - Компанія «Ноктікс Індастріз Лімітед» (адреса: 1077, Кіпр, м. Нікосія, вул. Кеннеді, буд. 89, оф. 201, реєстраційний номер ООН 199312);

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Файнспрінг Лімітед» (адреса: 1060, Кіпр, м. Нікосія, вул. Статісу Мітсі Білдінг, буд. 1, кв. 4, реєстраційний номер ООН 342742);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк