Постанова

від 19.03.2024 по справі 320/39681/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/39681/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшинз» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшинз» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім Солюшинз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8100268/39252091 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві - про відмову у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13.12.2022 №259, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшинз»,

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.12.2022 № 259, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшинз», датою її фактичного подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " повернуто позивачу.

Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що предметом спірних правовідносин у даній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 18.01.2023 №8100268/39252091 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.12.2022 №259, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " 25 січня 2023 року подало до Державної податкової служби України скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 18.01.2023 №8100268/39252091.

За наслідками розгляду вищезазначеної скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 01.02.2023 №10410/39252091/2, яким залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 18.01.2023 №8100268/392520913 без змін.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " скористалось процедурою досудового порядку вирішення спору, до спірних правовідносин застосовується трьохмісячний строк на звернення до суду, визначений частиною 4 статті 122 КАС України, який розпочався для позивача 02.02.2023 (з наступного дня, після прийняття Державною податковою службою України рішень за результатами розгляду його скарг), та відповідно закінчився 02.05.2023.

Однак, з даним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз" звернулось лише 21 липня 2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частини четверта статті 122 КАС України).

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи застосування скорочених строків звернення до суду, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, та можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування платнику грошових зобов`язань.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19). Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зазначив, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 ПК під висловом ''або інше рішення контролюючого органу'' розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 сформульовав правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи №640/20468/18 полягає в тому, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Пунктом 42.4 статті 42 ПК України передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Виходячи з вказаних вище положень, колегія суддів дійшла висновку, що передумовою листування за допомогою електронного зв`язку є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до пункту 42.5 статті 45 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Доводи суду першої інстанції про те, що рішення контролюючого органу за наслідками розгляду скарг позивача відображається в його електронному кабінеті, а тому Товариство обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз" повинно було знати про прийняті рішення, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими.

Так, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем подавалась заява про бажання отримувати документи через електронний кабінет. А тому, відповідач зобов`язаний був надіслати рішення контролюючого органу на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) або надати йому під розписку.

Суд зазначає, що в матеріалах справи також відсутній документ про одержання Товариством з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " будь-яких рішень податкового органу чи будь-які докази направлення відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Товариство обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " не було своєчасно повідомлено про прийняте відповідачем рішення за наслідками розгляду його скарг, відповідно для звернення до суду в даному випадку встановлено шестимісячний строк.

При цьому, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, такий строк обчислюється з дня такого звернення.

Як свідчать матеріали справи, Товариство обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз " звернулось до контролюючого органу із відповідними скаргами на його рішення 25.01.2023 року, відтак, останнім днем звернення до суду є 25.07.2023 року.

В той же час, позовна заява надійшла до Київського окружного адміністративного суду 21.07.2023 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Ексім Солюшинз" - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім Солюшинз» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма