Постанова

від 20.03.2024 по справі 560/13808/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13808/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

20 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Транс-Авто-Д" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" (далі ПП "Транс-Авто-Д") звернулося до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 15.03.2023 UA400000/2023/000043/1 про коригування митної вартості товарів;

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000196 від 15.03.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці від 15.03.2023 UA400000/2023/000043/1 про коригування митної вартості товарів;

-визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000196 від 15.03.2023.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "ТРАНС-АВТО-Д" (код ЄДРПОУ 34412482) зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності з 08.09.2006, є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Між ПП "ТРАНС-АВТО-Д" (Покупець) та TIANJIN GOLDEN BRIDGE WELDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD (Продавець) укладено Контракт №010522 від 01.05.2022, згідно умов якого Продавець зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар.

При цьому пункт, 2.1 передбачає доставку на умовах FOB Сінган згідно правил ІНКОТЕРМС 2020, відповідно до якого відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець, отже Покупець несе ризики втрати вантажу та вправі сам вирішувати питання щодо страхування вантажу.

ПП "ТРАНС-АВТО-Д" придбано у TIANJIN GOLDEN BRIDGE WELDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD зварювальний дріт 1,2 мм із кремнієво-марганцевої сталі у кількості 20520 кг на підставі вищевказаного Контракту згідно Заявки (Контракт продажу) №TJG22-1155 зазначеній у Рахунку проформі та Рахунку фактури (Інвойсу) №ТВР 1155-22 від 14.11.2022.

Ціна товару становить 800 доларів США за тонну, загальна вартість вказаного товару становить 16416 доларів США.

Вказану ціну було визнано ринковою (такою що не є демпінговою, заниженою і т.д.), що підтверджується звітом Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/248 від 14.03.2023, а також листом та калькуляцією вартості.

25.11.2022 ПП "ТРАНС-АВТО-Д" згідно платіжного доручення в іноземній валюті №192 було переведено 16416 доларів США на рахунок TIANJIN GOLDEN BRIDGE WELDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD, призначення платежу: зварювальний дріт по Контракту 010522 від 01.05.2022.

ПП "ТРАНС-АВТО-Д" уклало Договір транспортного експедирування №0112/22-01 від 01.12.2022 з ТОВ "ФОРМАТ", яке згідно Заявки №1 від 01.12.2022 зобов`язується здійснити експедирування вантажу на 19 палетах, загальною масою брутто 22572 кг по маршруту Сінгaн (Китай) - Гданськ (Польща) - Хмельницький (Україна).

ТОВ "ФОРМАГ" з метою надання послуг з транспортного експедирування було виставлено ПП "ТРАНС-АВТО-Д" Рахунок №2302199 від 21.02.2023 на загальну суму 191142,50 грн., що включає:

- Морський фрахт порт Тяньцзінь (Сінган), Китай - порт Гданськ (Польща) - 52990грн.

- Надбавка до фрахту - 51083,12 грн.

- Автоперевезення порт Гданськ (Польща) - м/п Краківець (Україна) - 56814,74 грн.

- Автоперевезення м/п Краківець (Україна) - м. Хмельницький - 27983,26 грн.

- Транспортно-експедиторське обслуговування 1892,82 грн. + 378,56 грн. ПДВ.

ТОВ "ФОРМАТ" надано Довідку про транспортні витрати №303 від 13.03.2023, згідно з якою пункту витрат "Надбавка до фрахту" на суму 51083,12 грн. включає: навантажувально-розвантажу вальні роботи в порту Гданськ (Польща); перевезення контейнера на склад в м. Гданськ (Польща); перетарювання вантажу; компенсацію витрат експедитору по видачі вантажу на території м, Гданськ (Польща); завантаження для автоперевезення.

14.03.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення подано до митного оформлення Митну декларацію 23UA400040009165U0 з метою розмитнення та випуску вантажу в обіг на території України, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар - "Чорні метали. Дріт з інших легованих сталей, із сталі кремнієво-марганцевої. Зварювальний дріт 1,2мм (15кг) Golden Bridge - 20520 кг, артикул JQ.MG50-6 (AWS ER70S-6). Виробник - TIANJIN GOLDEN BRIDGE WEEDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD, торг, марка - TIANJIN".

У вказаній митній декларації митна вартість товару становить 20815,62 Доларів США, що дорівнює 761198 грн., яка складається з вартості товару - 16416 Доларів США та витрат на доставку до території України - 4399,62 Доларів США.

Сума митних платежів дорівнює 20% від митної вартості товару та становить 152239,60 грн.

До вищевказаної МД декларантом було надано такі товаросупровідні документи: контракт з TIANJIN GOLDEN BRIDGE WELDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD 010522 від 01.05.2022; Пакувальний лист від 14.11.2022; рахунок проформу (заявка) №TJG22-1155 від 14.11.2022; рахунок фактуру (інвойс) № ТВР1155-22 від 14.11.2022; специфікацію виробника товару № 890000296248 від 25.01.2022; звіт вартості Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/248 від 14.03.2023; підтвердження ціни від товаровиробника з перекладом; калькуляцію вартості товару від товаровиробника; платіжне доручення в іноземній валюті №192 від 25.11.2022; договір транспортного експедирування №0112/22/01 від 01.12.2022; заявку №1 до договору №0112/22/01 від 01.12.2022; рахунок №2302199 від 21.02.2023; довідку про транспортні витрати №303 від 13.03.2023; сертифікат про походження товару ССР1Т040 2300131777/23С1200С26 від 06.01.2023; коносамент SZX221261357 DSL 11.01.2023; автотранспортну накладну CMR 030026 07.03.2023; митну декларацію (Китай) 021720230000008017; митну декларацію (Польща) 23PL322080NS5REFN8, митну декларацію (Україна) 23UA400040009165UO.

За результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що відповідно вказано в графі 33 оскаржуваного в цій праві рішення про коригування митної вартості.

За результатами перевірки митної декларації UA400040009165U0 від 14.03.2023 щодо ПП "Транс-Авто-Д" прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000196 від 15.03.2023, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пунктів 3, 4 статті 53 Митного кодексу України та винесено Рішення про коригування митної вартості від 15.03.2023 №UA400000/2023/000043/1, яким відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено та скориговано вартість товару з 800 Доларів США за тонну на 1150 Доларів США за тонну, тобто вартість товару у розмірі 16416 Доларів США скориговано на 23598 Доларів США, що на 7182 Доларів США перевищує задекларовану.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначеннями наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

З матеріалів справи встановлено, що з метою належного митного оформлення товару позивач подав відповідачу митну декларацію UA400040/2023/000196 від 15.03.2023, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний-за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи, зазначені у графі 44.

Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки визначено розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах.

Так, за змістом спірного рішення про коригування митної вартості за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що відповідно вказано в графі 33 оскаржуваного в цій справі рішення про коригування митної вартості. Зокрема:

- номер контракту, зазначений в проформі інвойсу та в комерційному інвойсі відрізняється від номеру контракту, поданому до митного оформлення та зазначеному в платіжному дорученні;

- декларант не надав інформації про те, чи здійснював страхування товару позивач самостійно;

- в платіжному дорученні відсутні відмітки банку, які передбачені її формою, що може свідчити про те, що це платіжне доручення могло бути лише сформоване позивачем, однак не надано до банку для здійснення оплати або ж банком не здійснено фактичне перерахування коштів, тощо;

- при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що заявлений рівень (1,01 дол. США/кг.) нижчий, ніж рівень цін ідентичного товару, оформлених даним суб`єктом ЗЕД 19.09.2022 (1,33 дол. США/кг.) та нижчий за рівень митної вартості ідентичного товару (1,15 дол. США/кг.), за яким здійснювалось митне оформлення ідентичного товару на інших митницях в максимально наближений час до даного митного оформлення;

-подані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, а саме: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товару в морському порту за межами митної території України; експедиційної винагороди за межами митної території України; вартості пакування та вартості робіт пов`язаних з пакуванням.

В свою чергу, позивач на спростування доводів відповідача, зокрема в тій частині, що номер контракту зазначений у проформі відрізняється від номеру контракту поданому до митного оформлення та зазначеному в платіжному дорученні, зазначив, що у проформі вказано номер Заявки, який є первинним документом, а не номер «Основного договору» між ПП «ТРАНС-АВТО-Д» (Покупець) та TIANJIN GOLDEN BRIDGE WELDING MATERIALS GROUP INTERNATIONAL TRADING CO. LTD (Продавець) № 010522 від 01.05.2022 року, в межах виконання якого було придбано товар, та який вказаний в платіжному дорученні, оскільки «Основний договір» не е первинним документом і не являється обов`язковим документом за законодавством Китайської народної республіки. Отже» придбання товару відбулось в межах Контракту № 010522 від 01.05.2022 року, а твердження митного органу не відповідає дійсності.

Також просив звернути увагу, що платіжне доручення № 192 від 25.11.2022 року оформлене в електронній формі та підписане за допомогою електронно-цифрових підписів відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги», тому вказані відмітки банку зберігаються в формі метаданих на серверах банку в електронній формі, а отже платіжне доручення № 192 від 25.11.2022 року відповідає вимогам законодавства України.

Крім того, згідно пункту 2,1 Контракту № 010522 від 01.05.2022 року сторони домовились, що умови поставки, витрати по товару, ризики його гибелі чи пошкодження, умови страхування і проведення митних процедур здійснюються за міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2020 на умовах поставки FOB.

Умови поставки FOB згідно правил ІНКОТЕРМС-2020 передбачають, що відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець, отже Покупець несе ризики втрати вантажу та вправі сам вирішувати питання щодо страхування вантажу.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що декларантом не надано інформації про те чи здійснював страхування товару позивач самостійно.

Разом з тим, колегія суддів вважає, необгрунтованими посилання митного органу та те, що подані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, експедитором ТОВ «ФОРМАГ» з метою роз`яснення пункту витрат «Надбавка до фрахту» надано Довідку про транспортні витрати вих. № 303 від 13.03.2023, в якій зазначено, що пункт витрат «Надбавка до фрахту» на суму 51083,12 грн. включає: навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Гданськ (Польща); перевезення контейнера на склад в м. Гданськ (Польща); перетарювання вантажу; компенсацію витрат експедитору по видачі вантажу на території м.Гданськ (Польща)-завантаження для автоперевезення.

В той же час, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на раніше визначену митну вартість схожих товарів та зауважує, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.