Постанова

від 20.03.2024 по справі 560/164/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/164/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

20 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Волочиської окружної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерство культури та інформаційної політики України до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

керівником Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України подано до суду позов до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, керівником Волочиської окружної прокуратури подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що керівником Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України подано до суду позов до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України з виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом "археологія" - "Поселення черняхівської культури" у с. Мочулинці, на західній околиці села Мочулинці на мисі правого берега р. Бованець і правого берега струмка, в ур. Бурани; 2) зобов`язати Департамент інформаційної (діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації виготовити облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позов підписано керівником Волочиської окружної прокуратури Сергієм Стецюком. Однак, на підставі наданих до суду документів, судом першої інстанції зроблено висновок, що представник не має права на реалізацію правосуб`єктності Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики, оскільки матеріали позовної заяви не містять належних доказів, що підтверджують право - ОСОБА_1 на підписання позовної заяви, а також доказів на підтвердження зайняття ним відповідної посади.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно з частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частинами 1, 3 ст.43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про прокуратуру" (Закон №1697-VII) прокурором органу прокуратури, серед інших, є керівник окружної прокуратури.

Відповідно до частини 1 статті 24 цього Закону право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позов підписано керівником Волочиської окружної прокуратури Сергієм Стецюком.

Разом з тим, звернення до суду, передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Згідно із ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом ч.1, 3, 6, 8 ст.59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі № 160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом № 309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Так, статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст.10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень представника податкового органу на підписання позовної заяви.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття "форма участі в адміністративних правовідносинах" та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

За відсутності у представника юридичної особи - суб`єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто на підставі наданих суду документів (копія витягу з ЄДРПОУ) представник не має права на реалізацію правосуб`єктності керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерство культури та інформаційної політики України.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про прокуратуру", у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Так, Волочиська окружна прокуратура не має статусу юридичної особи та діє без коду ЄДРПОУ, оскільки така підпорядкована Хмельницькій обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911102).

Крім цього, варто наголосити на тому, що в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан та постійно відбувається процес удосконалення, посилення здійснення діяльності щодо протидії розвідувально-підривній та терористичній діяльності спеціальних служб держави-агресора та її "прибічників" під час дії правового режиму воєнного стану, у тому числі з використанням гібридних форм та методів (колаборантів та зрадників) ведення підривної діяльності проти України, її органів державної влади, об`єктів критичної інфраструктури, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Із матеріалів справи вбачається, що під час звернення до суду першої інстанції, керівником Волочиської окружної прокуратури разом з позовом не подано, ні копії службового посвідчення, ні витягу з ЄДРПОУ, ні відповідного наказу про його призначення, наявність яких підтверджувало б право здійснювати представництво, відтак були відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказаний позов підписано саме особою, яка дійсно має право на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, що є вкрай важливим тим більше під час дії в Україні воєнного стану.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів, що підтверджують право - ОСОБА_1 на підписання позовної заяви, а також доказів на підтвердження зайняття ним відповідної посади керівника Волочиської окружної прокуратури.

Стосовно посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21, то Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що:

"Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII.

В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та статті 24 №1697-VII."

З матеріалів справи вбачається, що позов в межах цієї справи подано та підписано заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави, що відповідає вимогам частини 3 статті 53 КАС України та частини 1 статті 24 №1697-VII.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що позов підписано особою, яка не мала права її підписувати, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права.

Водночас, вирішуючи питання необхідності підтвердження прокурором свого статусу Верховний Суд у постанові 31.10.2019 у справі №1340/6249/18 дійшов наступного висновку:

"до матеріалів апеляційної скарги не було долучено жодних документів (копій наказів про призначення, копії службового посвідчення), за допомогою яких було б можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з касаційною скаргою.

Крім цього, в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи скаржником не було надано доказів наявності у Заступника прокурора Львівської області Голомші А. встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги від імені апелянта.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що апеляційну скаргу підписано особою, повноваження якої на вчинення таких дій не були підтверджені належним чином…"

Суд апеляційної інстанції також враховує висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №620/7122/22, оскільки в цій ухвалі Судом також наголошено на відсутності доказів, які б підтверджували повноваження особи яка підписала касаційну скаргу, як заступник керівника обласної прокуратури та свідчать про наявність відповідного права на подання та підписання касаційної скарги у цій справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що під час подання до суду першої інстанції позовної заяви, керівником Волочиської окружної прокуратури - Сергієм Стецюком не було виконано процесуального обов`язку з підтвердження власних повноважень на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції правильно застосовано правові наслідки, передбачені п.3 ч.4 ст.169 КАС України і доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу керівника Волочиської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.