Ухвала

від 06.03.2024 по справі 620/5597/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2024 року

м. Київ

справа №620/5597/23

адміністративне провадження № К/990/6736/24

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранс - Північ» про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс - Північ», у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 28 квітня 2023 року № UA-2023-02-08-012610-а.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі від 15 листопада 2023 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, Державна аудиторська служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 22 грудня 2023 року та від 06 лютого 2024 року касаційну скаргу Державної аудиторської служби України повернуто скаржнику.

20 лютого 2024 року Державна аудиторська служба України втретє звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Як установлено Судом, відповідач вже звертався з касаційними скаргами на оскаржувані судові рішення з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, які ухвалами від 22 грудня 2023 року та від 06 лютого 2024 року Верховний Суд повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та надав вичерпні роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Подана втретє касаційна скарга за своїм змістом є майже аналогічною попередньо поданій касаційній скарзі (№ К/990/2966/24), щодо якої Верховний Суд постановив ухвалу від 06 лютого 2024 року про її повернення.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник знову зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, повторно посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 лютого 2023 року у справі №520/6848/21, від 04 травня 2023 року у справі №640/17543/20, від 17 серпня 2022 року у справі №520/14902/2020 щодо застосування положень пункту 5 частини сьомої статі 8 Закону України «Про публічні закупівлі», та від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21.

Суд повторно зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду на яку посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду у справах №520/6848/21, №640/17543/20, №520/14902/2020 та №260/2993/21 скаржник не наводить належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у зазначених ним справах є подібними.

Суд наголошує на те, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців постанови) не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На вказане скаржнику Верховний Суд вже звертав увагу своїми ухвалами від 22 грудня 2023 року та від 06 лютого 2024 року. Повторно подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалах у цій справі, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Отже, скаржник не навів належних обґрунтувань і доводів необхідності відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в контексті наведених вимог.

Також у поданій касаційній скарзі підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень, скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу другого підпункту 2 та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Проте в порушення зазначених вимог скаржник не обґрунтував хибного застосування судами першої та апеляційної інстанцій абзацу другого підпункту 2 та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 41 Особливостей, а також як, на думку скаржника, ці норми повинні правильно застосовуватися, і не вказав підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).

Крім того, скаржник не обґрунтував необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» у цій справі, з огляду на те, що ця норма не була предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

Ураховуючи наведене, Суд також вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранс - Північ», про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Г. Загороднюк