Постанова

від 20.03.2024 по справі 580/3029/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 580/3029/20

адміністративне провадження № К/9901/8764/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №580/3029/20

за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП «Смілянське лісове господарство» про визнання неправомірними дій щодо державної реєстрації земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок і зобов`язання внести запис до поземельної книги про припинення державної реєстрації земельних ділянок, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (суд у складі головуючого судді Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Земляної Г.В., Файдюка В.В.) у справі №580/3029/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни (далі по тексту - відповідач, Державний реєстратор Держгеокадастру), в якій просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7123789000:02:001:1151;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7123789000:02:001:1153;

- скасувати державну кадастрову реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7123789000:02:001:1151;

- скасувати державну кадастрову реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7123789000:02:001:1153;

- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7123789000:02:001:1151;

- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7123789000:02:001:1153.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 була здійснена з порушенням закону, тому є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки на порушення вимог пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 передбачено встановлення деяких межових знаків у поворотних точках меж земельних ділянок рідше ніж через 200м.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, яке залишене без змін Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 здійснена відповідачем на законних підставах, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, представник позивача направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №580/3029/20 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставою для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржник визначив частину першу статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: застосування пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376 (далі по тексту - Інструкція).

Скаржник зазначає, що розробник технічної документації із землеустрою не дотримався приписів пункту 3.4 Інструкції, а державний кадастровий реєстратор не перевірив належним чином подану технічну документацію на відповідність вимогам чинного законодавства та протиправно здійснив реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №580/3029/20.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

5. Верховний суд ухвалою від 19 березня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду у попереднє судове засідання з 20 березня 2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ФОП ОСОБА_2 на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації №428 від 13 червня 2018 року розроблена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 12018,4387 га ДП «Смілянське лісове господарство» для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг в адмінмежах Головятинської, Залевківської, Костянтинівської, Носачівської, Плескачівської, Санжариської, Сунківської, Ташлицької сільських рад та Балаклеївської, Березняківської, Ротмістрівської, Тернівської сільських територіальних громад Смілянського району Черкаської області за межами населених пунктів.

03 червня 2019 року ДП «Смілянське лісове господарство» подало заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 45,9868 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради.

Відповідач здійснив державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7123789000:02:001:1151.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 02 вересня 2020 року, 21 лютого 2020 року у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 7123789000:02:001:1151, цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; категорія земель: землі лісогосподарського призначення; форма власності - державна, площа земельної ділянки - 45,9868 га; місцерозташування - Черкаська область, Смілянський район, в адмінмежах Ташлицької сільської ради; вид речового права - право постійного користування земельною ділянкою; користувач - ДП «Смілянське лісове господарство».

05 червня 2019 року ДП «Смілянське лісове господарство» подало заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 41,9519 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради.

Відповідач здійснив здійснив державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7123789000:02:001:1153.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 02 вересня 2020 року, 21 лютого 2020 року у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 7123789000:02:001:1153, цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; категорія земель: землі лісогосподарського призначення; форма власності - державна, площа земельної ділянки - 41,9519 га; місцерозташування - Черкаська область, Смілянський район, в адмінмежах Ташлицької сільської ради; вид речового права - право постійного користування земельною ділянкою; користувач - ДП «Смілянське лісове господарство».

Рішенням №1 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки площею 18,7335 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, Смілянський район, адміністративні межі Ташлицької сільської ради, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради, оскільки в межах вказаної земельної ділянки знаходяться частини інших земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153.

Вважаючи, що порушення відстаней між поворотними точками меж земельних ділянок є підставою для відмови у державній реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 і така реєстрація порушує права позивача на державну реєстрацію земельної ділянки площею 18,7335 га, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок державної реєстрації земельних ділянок регулюється Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року №3613-V1 (далі - Закон №3613).

Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно частини четвертої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Порядок державної реєстрації земельної ділянки визначено статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (частина перша статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина друга статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (частина третя статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (частина четверта статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (частина п`ята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

10. Вимоги до кадастрового плану визначені статтею 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», яка передбачає, що на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі по тексту - Порядок №1051), згідно з додатком 8 до якого «Поземельна книга», розділ 11 «Кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь» передбачений зміст кадастрового плану земельної ділянки, а саме: координати поворотних точок земельної ділянки, які включають номер точки, назву точки, відстань, координати.

12. Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач посилається на невідповідність кадастрових планів земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 вимогам пункту 3.4 Інструкції №376.

Інструкція №376 розроблена на виконання вимог, зокрема, статті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року №858-ІV, визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (пункт 2.1 Інструкції №376).

Пункт 1.2 Інструкції №376 передбачає, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції №376 межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Межові знаки не встановлюються, зокрема, у місцях, де їх установка неможлива (на водних об`єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою; на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо) (пункт 3.8 Інструкції №376).

12. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги щодо відстані між межовими знаками не більше 200 м застосовуються лише у разі фактичного встановлення межових знаків. При цьому, фактичне встановлення межових знаків не здійснюється у разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

13. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пояснювальною запискою до технічної документації із землеустрою межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (лісонасадженнями, шляхами, парканами, огорожами, обвалочними ровами), тому по бажанню користувача межові знаки в натурі не встановлювалися.

При встановленні в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок ДП «Смілянське лісове господарство» межі суміжних земельних ділянок не порушені і претензій від власників (користувачів) земельних ділянок щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не заявлено.

14. Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що за вказаних обставин пункт 3.4 Інструкції №376 застосуванню не підлягає.

У свою чергу, ні статтею 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ні Порядком №1051 не передбачено вимог щодо відстані між поворотними точками координат земельної ділянки.

15. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відповідність кадастрових планів земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 вимогам статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», тому державна реєстрація вказаних земельних ділянок здійснена відповідачем на законних підставах.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що суди при розгляді справи неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушили норми процесуального права.

Посилання касатора на поспішність дій державного кадастрового реєстратора з присвоєнням кадастрових номерів, є виключно його суб`єктивною оцінкою, оскільки державний реєстратор здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви у відповідності до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року по справі №580/3029/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.