Рішення

від 19.03.2024 по справі 355/108/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/108/24

Провадження № 2/355/330/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ТОВ «Баришівказернопродукт» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 10048,00 гривень, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 216310,00 гривень. Стягнути з відповідача понесені судові витрати під час подачі позовної заяви у сумі 2193,10 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 31 жовтня 2018 року він працював оператором СУ ЗСК ТОВ «Баришівказернопродукт». 29 серпня 2019 року був звільнений з ТОВ «Баришівказернопродукт» на підставі ст.38 КЗпП України. На момент його звільнена та на момент подачі позовної заяви сторона відповідача не виплатила йому заробітну плату, згідно оборотно-сальдової відомості у розмірі 10048,00 гривень. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст.117 КзпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строк, зазначені в ст.116 КзпП України, при відсутністю спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статі відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування на час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування його заробітна плата за два місяці, що передували звільненню складає червень 2019 року-4173 гривень, липень 2017 року 4173 гривень, всього-8346,00 гривень. Кількість робочих днів червень та липень 2019 року-43 днів. Середньоденна заробітна плата становить 8346:43=194 гривень. Загальний розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні починаючи з 01 вересня 2019 року та станом на дату подачі позову до суду 18 січня 2024 року становить 216310 гривень (1115 днів х 194 гривень).

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, просив суд розглянути справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача від ТОВ «Баришівказернопродукт» до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час місце розгляду справи на 28 лютого 2024 року 14 годин, однак до суду повернувся поштовий пакет з довідкою «за закінченням терміну зберігання» в зв`язку з чим повідомлялися через веб сайт Судової влади України. На 19 березня 2024 року на 09 годин 30 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до п.п.3,4ч.8,ч.11ст.128ЦПК Українислід,що днемвручення судовоїповістки є: деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог оскільки:

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З копії паспорта слід, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України.(а.с.10-12)

З копії трудової книжки слід, що ОСОБА_1 31 жовтня 2018 року був прийнятий на посаду оператора СУ ЗСК ТОВ «Баришівказернопродукт» наказ №126-к від 30 жовтня 2018 року, 29 серпня 2019 року звільнений наказом №87-к від 29 серпня 2019 року з ТОВ «Баришівказернопродукт». (а.с.13-14)

За оборотно-сальдової відомості по рахунку: 661 місяць нарахування ЗП; співробітника ОСОБА_1 за 04 квартал 2021 року сальдо на кінець періоду з 01 лютого 2019 року по 01 вересня 2019 року становить 10048,52 гривень.(а.с.15)

За копією витягу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу слід, що за час роботи у проміжок з 2018 року по 2019 рік було перераховано стороною на яку працював позивач 39490,96+55969,86= 95460,82 гривень для нарахування пенсії.(а.с.16-17)

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. (В редакції із змінами, внесеними згідно із Законом№ 3248-IV від 20.12.2005)

Відомостей про наявність спору про розмір боргу суду не надано.

Суд приймає до уваги , що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

В день звільнення позивачу, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних і несправедливих наслідків. Оцінка втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Так, зокрема зазначено, що мета відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Розмір цього відшкодування може бути зменшений із врахуванням: 1) розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, відповідно до оборотно-сальдової відомості заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню складає 287 гривень 38 копійок за червень 2019 рік, 2409 гривень 20 копійок за липень 2019 рік, всього 287,38+2409,20=2696 гривень 58 копійок . Кількість робочих днів за 2018 рік з урахуванням святкових, вихідних днів становить календарних 365 днів, святкових 11 днів, вихідних 104 днів, робочих днів 250. Кількість робочих дні за 2019 рік календарних становить 365 днів, святкові днів 11 дні, вихідних 104 днів, робочих 250 днів. Кількість робочих днів за 2020 рік календарних становить 366 днів, святкових 11 днів, вихідних 105, робочих 251 днів. Кількість робочих днів за 2021 рік календарних становить 365 днів, вихідних 104 днів, робочих 250 днів. Кількість робочих дні за 2022 рік календарних становить 365 днів, святкові днів 3, далі святкові скасовані за військовий стан, вихідних 105 днів, робочих 250 днів. Кількість робочих днів за 2023 рік календарних становить 365 днів, святкові дні скасовані за військовий стан, вихідних 105 днів, робочих 250 днів. Кількість робочих днів на час розгляду справи на 19 березня 2024 року становить 79 календарних днів, святкові скасовані за військовий стан, вихідних 24 днів, робочих днів 43.

Всього робочих днів становить 207+250+250+251+250+43=1251. Середня заробітна плата за місяць становить 2696,58 : 2 = 1348,29 гривень (сума заробітних плат за два місяці поділена на два місяці). Середня плата за день становить 1348,29 : 43=31,35 гривень, де 1348,29 гривень середня плата за місяць, 43 робочі дні за два місяці. Відповідно 1251 х 31,35 =39218,00 гривень, де 1251 всього робочих днів на час розгляду справи та 31,35 гривень середній заробіток за день, отримали середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню не виплачена заробітна плата у сумі 10048 гривень за період з 31 жовтня 2018 року по 29 серпня 2019 року і цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню, відносно стягненню середньої заробітної плати слід частково задовольнити та стягнути з відповідача 39218,00 гривень середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначена сума визначена без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата даного податку є відповідно обов`язком роботодавця та працівника. В іншій частині позовних вимог стосовно середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на суму 177092,00. гривень слід відмовити, оскільки така сума не знайшла свого підтвердження.

Розрахунок середньої заробітної плати проводився за ст.117 КзпП України із змінами, внесеними згідно із Законом№ 3248-IV від 20.12.2005 на час звільнення позивача за місцем роботи 29 серпня 2019 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 2193 гривень судового збору. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 397,59 гривень (39218х100%: 216310=18,13%, 2193х18,13%:100%=397,59 гривень).

На підстав викладеного керуючись ст.ст. 4,12,81,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 31 жовтня 2018 року по 29 серпня 2019 року у розмірі 10048 (десять тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь період затримки розрахунку по заробітній платі по день ухвалення рішення без утримання обов`язкових податків та зборів у розмірі 39218 ( тридцять дев`ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) місцезнаходження 07501 смт. Баришівка вулиця Богдана Хмельницького №136-В Броварський район Київської області судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 397 (триста дев`яносто сім) гривень 59 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) знаходження 07501 смт. Баришівка вулиця Богдана Хмельницького №136-В Броварський район Київської області судовий збір на користь держави у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідачів , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов