Постанова

від 20.03.2024 по справі 235/2386/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1343/24 Справа № 235/2386/23 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А. С. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Тимченко О.О.,

за участю секретаря Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №235/2386/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Державного підприємства «Селидіввугілля», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,

на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року,

встановив:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі по тексту ДП «Селидіввугілля»), треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ДП «Селидіввугілля» моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в сумі 65000 гривень.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишена без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі не є малознаним, тому, з огляду на те, що позов в інтересах позивача подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, тобто не адвокатом, посилаючись на положення п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було проігноровано положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, відповідно до якої для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позов у даній справі становить 65000 гривень та не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже справа є малозначною. Незважаючи на це, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України залишив позов без розгляду, чим свавільно обмежив заявнику доступ до правосуддя.

В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги за наступних підстав.

Відповідно ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

З матеріалів справи встановлено, що 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на підставі довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди в сумі 65000 гривень.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року позовна заява лишена без розгляду, оскільки вона подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно п.п 11 п. 16-1 розділу ХV Конституції України представництво у судах апеляційної інстанції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Статтею 131-2 Конституції Українивстановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно ч. 8ст. 62 ЦПК України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61цього Кодексу.

Отже, у цивільному процесуальному законі передбачені випадки, в яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Стаття 19 ЦПК України визначає, що для цілей цьогоКодексумалозначними справами є: 1)справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2)справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3)справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4)справи про розірвання шлюбу; 5)справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ч. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» визначено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684 гривень.

Ціна позову у даній справі становить 65000 гривень.

Враховуючи вищенаведене, дана справа є малозначною і представником у справі може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та, має цивільну процесуальну дієздатність.

Частиною 7 статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Відповідно п. 9-11Положенням про автоматизовану систему документообігу суду шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми(з правом передоручення або без такого права),особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника(іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет)на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду з використанням підсистеми «Електронний суд», до неї додана електронна довіреність через підсистему «Електронний суд» на ім`я ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 , дана справа є малозначною в силу закону, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 .

Відповідно п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому, відповідно до положеньстатті 379 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст.374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 20 березня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста