Рішення

від 18.03.2024 по справі 149/141/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/141/24

Провадження №2/149/268/24

Номер рядка звіту 44

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18.03.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

за участі прокурора Соловар А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради, як органу управління майном КНП "Хмільницька ЦЛ" Хмільницької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради, як органу управління майном КНП "Хмільницька ЦЛ" Хмільницької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вироком Хмільницького міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі № 149/644/23, яка набрала законної сили 26.04.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено йому узгоджене сторонами згідно угоди про примирення від 28.02.2023 року покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України як до основного так і до додаткового покарання у виді штрафу, що складає 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. При розгляді кримінального провадження судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 внаслідок кримінального правопорушення отримала тілесні ушкодження у зв`язку із чим знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП "Хмільницька центральна лікарня" Хмільницької міської ради. Згідно наданих розрахунків, загальна вартість лікування потерпілої, понесених за рахунок бюджетних коштів, становить 14762,72 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 18.01.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник Хмільницької міської ради в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, клопотань не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву не направив.

За згодою позивача, суд ухвалює здійснювати заочний розгляд справи за наявними матеріалами.

Суд, заслухаваши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Вироком Хмільницького міськрайонного суду від 03.03.2023 у справі № 149/644/23, який набрав законної сили 26.04.2023 (копія на а.с. 18-19), ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено йому узгоджене сторонами згідно угоди про примирення від 28.02.2023 року покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України як до основного так і до додаткового покарання у виді штрафу, що складає 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік

Згідно наданих розрахунків КНП "Хмільницька ЦЛ" від 08.12.2023 вих:№01-11-12/1388 та від 29.03.2023 вих: №28-03-б/334 загальна вартість лікування потерпілої ОСОБА_2 понесена за рахунок бюджетних коштів, становить 14762,72грн. (а.с. 20,23)

Згідно інформації заступника міського голови відшкодування у добровільному порядку ОСОБА_1 до бюджету Хмільницької міської територіальної громади шкоди у вигляді витрат, понесених КНП"Хмільницка ЦЛ" на лікування потерпілої ОСОБА_2 не надходили ( а.с. 27).

У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом наведених правових норм прокурор вправі пред`явити позов в інтересах держави у разі порушення матеріальних або інших інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у відповідного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що ні Хмільницькою міською радою, ні КНП "Хмільницька центральна лікарня" питання щодо відшкодування ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_2 не заявлялось.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги прокурором дотримано.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що ненадходження коштів до бюджету призводить до неналежного фінансування діяльності зазначеного лікувального закладу та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано статтею 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Згідно частин першої, третьої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Аналогічні положення містяться у пункті 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок).

Згідно вказаного Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.89 БК України до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки, зокрема, на охорону здоров`я.

Згідно ст.18 Основ законодавства про охорону здоров`я фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Судом встановлено, що КНП "Хмільницька центральна лікарня" Хмільницької міської ради відповідано до Статуту є комунальним некомерційним підприємством, джерелами формування майна і коштів якого є кошти місцевого бюджету. Власником, засновником та органом управління майном підприємства є Хмільницька МТГ в особі Хмільницької міської ради.( копія а.с.28-35).

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність причино-наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками травмування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1166, 1206 ЦК України, ст.ст. 264, 265, 273, 280, 288, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна лікарня" Хмільницької міської ради (р/р Вінницька філія АТКБ "Приватбанк" НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 01982695) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, у розмірі 14762 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн 72 коп

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (р/р UA 5682017203431100020000003988, код отримувача 0299909) 3028,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення - 21.03.2024

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК