Вирок

від 21.03.2024 по справі 679/788/23

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/679/20/2024

Справа № 679/788/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, Україна, громадянки України, із професійно-технічною освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Славута Славутського району Хмельницької області, Україна, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 15 квітня 2023 року близько 18 години 00 хвилин, прогулюючись з ОСОБА_6 неподалік міського смітника м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, знайшли на обочині проїзної частини дороги банківську картку АТ «А-Банк» рахунок № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 .

Оглянувши вищевказану банківську картку, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявили, що банківська картка має чіп для оплати без введення пін-коду, а тому ОСОБА_5 вирішила зберігати при собі вищевказану банківську картку для подальшого використання на власний розсуд, а саме здійснення розрахунку за придбані товар в магазинах м. Нетішин Шепетівського р-ну Хмельницької області

22.04.2023 о 22 годині 47 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на викрадення грошових коштів з банківської картки, яка належить ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», перебуваючи у приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою АДРЕСА_3 , за допомогою знайденої банківської картки АТ «А-Банк» рахунок № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 , здійснила крадіжку грошових коштів останньої в сумі 500 грн, шляхом здійснення розрахунку за придбані товари.

Крім того, 22 квітня 2023 року о 22 годин 52 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, повторно, таємно, за допомогою знайденої нею банківської картки АТ «А-Банк» рахунок № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 , здійснила крадіжку грошових коштів останньої в сумі 775 гривень, шляхом здійснення розрахунку за придбані товари.

Окрім цього, 22 квітня 2023 року о 22 годин 56 хвилин ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 банківську картку АТ «А-Банк» рахунок № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_8 .

ОСОБА_6 будучи добре обізнаним, що вищевказана банківська картка, належить невідомій особі маючи на меті таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3, таємно, за допомогою знайденої банківської картки АТ «A-Банк» рахунок № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 , здійснив крадіжку грошових коштів останньої в сумі 710 гривень, шляхом здійснення розрахунку за придбані товари.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдала потерпілій ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму 1985,00 гривень.

ОСОБА_6 15 квітня 2023 року, близько 18 години 00 хвилин прогулювався з ОСОБА_5 неподалік міського смітника м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_5 знайшла на обочині проїзної частини дороги, банківську картку АТ «A-Банк» рахунок № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 .

Оглянувши вищевказану банківську картку, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , виявили, що банківська картка має чіп для оплати без введення пін-коду, внаслідок чого ОСОБА_5 вирішила зберігати при собі вищевказану банківську картку для подальшого використання на власний розсуд, а саме здійснення розрахунку за придбані товар в магазинах м. Нетішин Шепетівського р-ну Хмельницької області.

22 квітня 2023 року о 22 годин 56 хвилин ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 банківську картку АТ «A-Банк» рахунок № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 .

Будучи добре обізнаним, що вищевказана банківська картка, належать невідомій особі маючи на меті таємне викрадення чожого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3 , таємно, за допомогою знайденої банківської картки AT «A-Банк» рахунок № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 , здійснив крадіжку грошових коштів останньої в сумі 710 гривень, шляхом здійснення розрахунку за придбані товари.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_8 , майнової шкоди на загальну суму 710 гривень.

Також 15 квітня 2023 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_5 прогулюючись з ОСОБА_6 неподалік міського смітника м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, помітили на обочині проїзної частини дороги пластикову банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 та усвідомлюючи те, що знайдена ними банківська картка належить іншій особі та є офіційним документом, з корисливих мотивів, взяли зазначену пластикову банківську картку АТ «А-Банк» рахунок № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 та яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та таким чином ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_6 привласнили її з корисливих мотивів. Після чого, утримуючи вказаний офіційний документ при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились майном на власний розсуд.

Так, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 22 квітня 2023 року, за допомогою вказаної банківської картки АТ «А-Банк » № НОМЕР_3 здійснили розрахунок за придбані товари в магазинах м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області на загальну суму 1985 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнала повністю, та пояснила, що за вказаних в обвинувальному акті обставин, місці, даті і часі вона разом з ОСОБА_6 знайшли банківську карту « А-Банку », яку вирішили залишити собі з метою подальшого розрахунку коштами, наявними на цій картці у магазинах, оскільки вказана картка мала чіп для оплати без введення пін-коду. В подальшому вона двічі розраховувалася даною карткою у магазинах, раз оплатила покупку приблизно на 700,00 грн, другий раз приблизно на 500,00 грн. Після цього передала картку ОСОБА_6 , щоб він теж розрахувався нею за покупку, що він у зробив у магазині «Візит». ОСОБА_5 також зазначила, що вони з ОСОБА_6 разом вирішили залишити картку собі для оплати нею товарів, при цьому домовилися про розрахунок з цієї картки за товари, що почергово і зробили. У вчиненому розкаялася.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, та пояснив, що у вказані дату, час та місце він гуляв разом з друзями, серед яких була і ОСОБА_9 , з якою він разом проживав. ОСОБА_10 побачила на землі банківську карту і взяла її собі. Через деякий час вони згадали про банківську карту, яку знайшли біля смітника і вирішили розрахуватися грошима з вказаної карти за покупки. Першою розраховувалася ОСОБА_11 , яка придала товарів на 500-600 грн, а після неї з викраденою карткою до магазину пішов ОСОБА_12 і здійснив оплату товарів із зазначеної картки на приблизну суму 700,00 грн. В подальшому банківську карту вони викинули. Обвинувачений у вчиненому розкаявся, вказав, що шкоду потерпілій відшкодували у повному обсязі. Потерпіла в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в заяві також зазначила, що при обранні міри покарання покладається на розсуд суду, претензій матеріального і морального характеру до обвинувачених не має.

Враховуючи, що обвинувачені визнали вину в повному обсязі, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджував усі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачені правильно розуміють зміст фактичних обставин, які ними не оспорюються, усвідомлюють неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності їх позиції.

При цьому судом з`ясовано: чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що події кримінальних правопорушень мали місце, обвинувачена ОСОБА_5 винна у їх вчиненні, а її дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.

Тому, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 винен у вчиненні кримінальних правопорушень, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено на час ухвалення вироку до категорії тяжких злочинів та кримінального проступку, відповідно, відношення обвинуваченої до скоєного, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку сторін, висловлену у судових дебатах.

Виходячи із сукупності всього вищезазначеного, приймаючи до уваги обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що цілі покарання, зазначені у ст. 50 КК України, можливість виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових злочинів мають бути досягнуті без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю з боку уповноважених органів, тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, по якій вона обвинувачується, та у виді обмеження волі, в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, по якій вона обвинувачується, за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням ст. 75 КК України, що стимулюватиме її у подальшому до правомірної поведінки.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_6 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд вважає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено на час ухвалення вироку до категорії тяжких злочинів та кримінального проступку, відповідно, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку сторін, висловлену у судових дебатах.

Виходячи із сукупності всього вищезазначеного, приймаючи до уваги обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що цілі покарання, зазначені у ст. 50 КК України, можливість виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів мають бути досягнуті без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю з боку уповноважених органів, тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, по якій він обвинувачується, та у виді обмеження волі, в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, по якій він обвинувачується, за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням ст. 75 КК України, що стимулюватиме його у подальшому до правомірної поведінки.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні:

довідку про рух коштів з банківського рахунку «А - Банку» № НОМЕР_2 , належного потерпілій ОСОБА_8 , - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження;

цифровий носій інформації CD-R диск з відеозаписами з камери спостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_4 , - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження;

куртку марки «НUММЕL», яка належить ОСОБА_6 та передана йому на відповідальне зберігання, - залишити ОСОБА_6 за належністю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1