Рішення

від 19.03.2024 по справі 457/954/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

19.03.2024

Справа № 457/954/23

Провадження № 2/331/173/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Антоненка М.В.

при секретарі: Байрамовій Д.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: служба у справах дітей Трускавецької міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: служба у справах дітей Трускавецької міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 7 липня 2017 року, ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 322.

Від спільного шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.12.2017 року.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року шлюб між подружжям розірвано, після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище - « ОСОБА_5 ».

17 липня 2021 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_6 , після якого змінила прізвища на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданим Бердянським міськрайоним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Звертає увагу суду на те, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодних коштів добровільно не надає. Відповідач працює, при цьому весь свій дохід повністю витрачає на свої потреби. Тобто відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому вона вимушена була поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку.

Зазначає, що вона самостійно матеріально утримує та належним чином піклується про здоров`я дочки її фізичний, духовний та моральний розвиток. З народження дитини відповідач участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться. Тобто з моменту народження і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дитини, відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, участі у житті дочки свідомо не приймає.

Оскільки відповідач добровільно будь-яких коштів на утримання малолітньої дитини не надавав, ОСОБА_1 змушена була звернутися до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу.

17 квітня 2023 року Трускавецьким міським судом Львівської області був виданий наказ про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Згідно ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Згідно преамбули Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Україною, визначається важливість ролі батьків у захисті та підтримці прав і найвищих інтересів дітей, зважаючи на те, що Держави в разі необхідності мають також брати участь у такому захисті й у такій підтримці.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2,3 ст. 150 (Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини) Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Статтею 180 (Обов`язок батьків утримувати дитину) СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зазначає, що вона самостійно піклуюся про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, готує її до самостійного життя та повністю її утримує. Протягом 5-ти років відповідач жодного разу не відвідав дитину, не брав жодної участі у її вихованні, навіть не вітав на день народження, святого Миколая.

Спільна дитина ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний закладі № 2 «Ялинка», батько, ОСОБА_2 , не цікавиться успіхами та навчанням дитини, не відвідує батьківські збори, жодного разу не подзвонив до вихователів, щоб поцікавитися донькою, що підтверджується характеристикою вих. № 37 від 27.12.2022 року.

До медичного закладу на прийом до сімейного лікаря батько не водив, чим хворіє дитина не знає, батько не бере участі у контролі стану здоров`я дитини, що підтверджується випискою лікаря-спеціаліста від 23.01.2023 року.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 не відвідує дитину за місцем її проживання, не спілкується, по телефону не говорить, не знає чи у дитини є засоби зв`язку.

Відповідно до заяви сусідів - ОСОБА_8 підтверджується той факт, що протягом останніх років і по теперішній час вихованням, фізичним, розумовим, духовним розвитком та утриманням дитини займається мати дитини, батько дитини не цікавиться та не відвідує її за місцем проживання, не вітає з днем народження, дитина повністю знаходяться на утриманні та вихованні матері.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що 17.03.2023 року, вона звернулася до Начальника Трускавецького відділу поліції ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків батька, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання дитини.

Також, 27.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до органу опіки та лікування з заявою про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Висновку Органу опіки та піклування Трускавецької міської ради від 30 травня 2023 року № 18/02.02-252/1, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, органу опіки та піклування вважає за доцільне позбавити його батьківських прав по відношенню до малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки, ОСОБА_2 , без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, вважає, що його слід позбавити батьківських прав.

На підставі вищевикладеного просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2023 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 23.11.2023 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2024 року справу призначено до слухання на 19.03.2024 року на 08 год. 45 хв.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позові наполягає. Просить суд винести заочне рішення по справі.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Згідно зіст. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання представник служби у справах дітей Трускавецької міської ради не з`явився. 22.11.2023 року до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримують та просять його задовольнити.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Законом України від 26.01.2016 N 936-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми"було внесені зміни доЗакону України "Про охорону дитинства", зокрема введені поняття та визначення: "забезпечення найкращих інтересів дитини" з урахуванням загальноприйнятих міжнародних норм.

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону України "Про охорону дитинства", "забезпечення найкращих інтересів дитини" передбачає дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, етану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно доЗакону України "Про охорону дитинства" сім`яє природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність з створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення Інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень житія, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.

Упостанові Верховного Суду України від 24.04.2019 у справі N 331/5427/17викладена правова позиція відповідно до якої ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення: не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють Інтересу до її внутрішнього світу; не створюють для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Позбавлення батьківських правє крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у крашу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні питанняпозбавлення батьківських праввизначальним с ставлення батька до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні..

У постанові Верховного Суду України від 03.03.2021 року у справі N 404/4279/17, зазначено, що відсутність свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, наявність перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, заперечення відповідачем протипозбавлення батьківських правта вчинення ним активних дій, спрямованих на підтримку відносин із дитиною, є підставою для відмови у задоволенні позову пропозбавлення батьківських прав. Сама по собі несплата аліментів при демонстрації інтересу до збереження сімейних стосунків із дитиною не свідчить про невиконання відповідачем батьківських обов`язків мірою, достатньою для позбавлення його батьківських прав та розриву сімейних зв`язків із дитиною.

Згідно позиції Верховного Суду України та нормативно-правового обґрунтування, зважаючи на те, щопозбавлення батьківських правє крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків з урахуванням її характеру, а також інших конкретних обставин відмовити в задоволені позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Таким чином,позбавлення батьківських правдопускається лише тоді, коли змінити поведінку у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батька.

Згідно Висновку Органу опіки та піклування Трускавецької міської ради від 30 травня 2023 року № 18/02.02-252/1, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, органу опіки та піклування вважає за доцільне позбавити його батьківських прав по відношенню до малолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.-ч. 5,6ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що дійсно відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітньої дочки ОСОБА_4 , про що свідчить той факт, що тривалий час відповідач не бачив дитину, не спілкується з нею, добровільно не надає будь-якої допомоги на утримання дитини, не проявляє інтересу до життя дитини, її здоров`я та розвитку, про що зазначив позивач у своєму позові. У діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дитини, відповідач не вживає будь-яких дій щодо забезпечення та виховання спільної дитини.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст.12,81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач байдужливо ставиться до доньки, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог пропозбавлення батьківських прав.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача у належному вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками. Емоційний зв`язок між відповідачем та дитиною відсутній, відповідач тривалий час не виявляє до дитини батьківського піклування, не відвідує її, долею ОСОБА_4 не цікавиться, ні в телефонному режимі, ні в інших формах спілкування.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, висновок служби у справах дітей є обґрунтованим, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільністьпозбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 ..

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до положеньст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою дляпозбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст.164,180,181,182,191СК України ст. ст.12,13,81,89,141,258,259,263-265,280-282,430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: служба у справах дітей Трускавецької міської ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду пропозбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надіслати до Олександрівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя: Антоненко М.В.