Рішення

від 18.03.2024 по справі 741/2017/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/2017/23

Провадження № 2/741/111/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 березня 2024 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Гридасової А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши в порядку загального позовногопровадження у відкритомусудовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року представник позивача адвокат Яцун В.М. звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог, представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 .

До складу спадкового майна входять земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області площею 3,7861 га кадастровий номер 7423810000:02:003:0670, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602545, виданого 02.03.2011 на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.12.2009 № 355 та від 15.05.2010 № 153, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 742381001000021 та площею 0,9860 га кадастровий номер 7423810000:02:003:1465, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603404, виданого 02.03.2011 на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.12.2009 року № 355 та від 15.05.2010 № 153, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 742381001000020.

За життя, 21.10.2004, ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 26.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 132 розміром 3,73 га, що розташована на території Носівської міської ради, заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І. і зареєстрований в реєстрі за № 2670.

Являючись спадкоємцем як за законом, так і за заповітом після померлої, відповідно до ст. ст. 1268-1270 ЦК України, спадщину прийняла дочка (позивач) ОСОБА_1 , подавши приватному нотаріусу Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекусі Р.Б. у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

Також прийняли спадщину й інші спадкоємці як за законом, так і за заповітом, а саме внук (син позивача) ОСОБА_4 , на якого був складений заповіт на інші земельні ділянки, та син (відповідач) ОСОБА_2 , на якого був складений заповіт на житловий будинок.

У липні 2023 року представник позивача звертався до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. з метою оформлення спадкових прав після померлої, але нотаріус, оглянувши надані документи, виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовив у видачі свідоцтв про право на спадкове майно за заповітом на дані земельні ділянки, оскільки вказані земельні ділянки не охоплені заповітом посвідченим 21.10.2004 приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І., який зареєстрований в реєстрі за № 2670 і можуть були успадковані всіма спадкоємцями на загальних підставах у відповідних частках.

Відповідно до повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.10.2023 ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну чистку (пай) серії ЧН № 0259976, площею 5,62 умовних кадастрових гектарів без визначення меж частки в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, а також сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0293864, площею 5,62 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівськоїї міської ради Носівського району Чернігівської області, в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.01.2001. На підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 06.10.2003 № 340 взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 140728 площею 3,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян за № 131 від 26.03.2004 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 113255 площею 3,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян за № 132 від 26.03.2004. У подальшому, після уточнення площ, які підлягають паюванню, відповідно до технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженої розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації від 24.12.2009 № 355 та від 15.05.2010 № 153 ОСОБА_3 , як власнику сертифікатів на право на земельні частки (паї), були виділені нові земельні ділянки взамін державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 140728 та ЧН № 113255 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603404 (кадастровий номер 7423810000:02:003:1465) площею 0,9860 га, зареєстрований за № 742381001000020 від 02.03.2011; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603405 (кадастровий номер 7423810000:02:003:1464) площею 0,9861 га, зареєстрований за № 742381001000023 від 02.03.2011; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602546 (кадастровий номер 7423810000:02:003:0671) площею 3,7863 га, зареєстрований за № 742381001000022 від 02.03.2011 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602545 (кадастровий номер 7423810000:02:003:0670) площею 3,7861 га, зареєстрований за № 742381001000021 від 02.03.2011.

02.11.2015 ОСОБА_3 склала інший заповіт, яким земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 3,7863 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:0671 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 0,9861 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1464, заповіла ОСОБА_4 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Р.Б.

Отже, ОСОБА_3 заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І. і зареєстрованим в реєстрі за № 2670 від 21.10.2004 року заповіла ОСОБА_1 земельні ділянки, які їй належали на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602545 (кадастровий номер 7423810000:02:003:0670) площею 3,7861 га, зареєстрованого за № 742381001000021 від 02.03.2011 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603404 (кадастровий номер 7423810000:02:003:1465) площею 0,9860 га, зареєстрованого за № 742381001000020 від 02.03.2011.

У зв`язку з тим, що в заповіті від 21.10.2004 посвідченому приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І. і зареєстрованому в реєстрі за № 2670 зазначено Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 26.03.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 132 розміром 3,73 га, що розташована на території Носівської міської ради, який на сьогоднішній день не існує і який в подальшому було замінено на нові земельні ділянки, а саме державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602545 (кадастровий номер 7423810000:02:003:0670) площею 3,7861 га, зареєстрований за № 742381001000021 від 02.03.2011 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603404 (кадастровий номер 7423810000:02:003:1465) площею 0,9860 га, зареєстрований за № 742381001000020 від 02.03.2011 року, позивачка не може реалізувати своє право на спадщину за заповітом на дані земельні ділянки, а тому необхідно в судовому порядку протлумачити заповіт, посвідчений 21.10.2004 приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І. і зареєстрований в реєстрі за № 2670, що ОСОБА_3 земельну ділянку № 15/356 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 3,7861 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:0670, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 602545, який зареєстрований за № 742381001000021 від 02.03.2011 року та земельну ділянку № 4/446 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 0,9860 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1465, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 603404, який зареєстрований за № 742381001000020 від 02.03.2011 року, заповіла ОСОБА_1 .

Тому позивач змушена звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки позбавлена можливості протлумачити заповіт в якомусь іншому порядку, крім судового.

Тлумачення заповіту має для позивача юридичне значення, так як дозволить їй реалізувати своє право на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_3 .

Представник позивача просив суд здійснити тлумачення заповіту, складеного 21.10.2004 ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №2670, таким чином: ОСОБА_3 , що проживає в АДРЕСА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Носівка Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), заповіла на користь ОСОБА_1 , земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7861 га кадастровий номер 7423810000:02:003:0670 та площею 0,9860 га кадастровий номер 7423810000:02:003:1465, що розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що належали їй на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 602545 та ЯЖ № 603404, виданих 02.03.2011на підставі розпоряджень Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.12.2009 № 355 та від 15.05.2010 № 153, зареєстрованих в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 742381001000021 та № 742381001000020.

Ухвалою судді від 06 листопада 2023 року провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу без участі позивача та її представника.

У судовезасідання відповідачне з`явився,про дату,час тамісце розглядусправи повідомлявсяналежним чином, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 9).

Після її смерті залишилася спадщина.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір`ю є ОСОБА_6 , а батьком - ОСОБА_7 (а. с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 гр. ОСОБА_5 уклала шлюб з гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_9 (а. с. 7).

Згідно з ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 21 жовтня 2004 року приватним нотаріусомНосівського нотаріальногоокругу Чернігівськоїобласті РекухоюЛ.І.й зареєстрованов реєстріза №2670, за яким належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 26.03.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 132 розміром 3,73 га, що розташована на території Носівської міської ради, заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту (а. с. 11).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт є чинним (а. с. 43 на зв.).

Крім цього, ОСОБА_3 також було складено інший заповіт, посвідчений 02 листопада 2015 року приватним нотаріусомНосівського нотаріальногоокругу Чернігівськоїобласті РекухоюР.Б.й зареєстрованов реєстріза №341, за яким земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 3,7863 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:0671 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, загальною площею 0,9861 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1464, заповіла ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту, який не змінено та не відмінено (а. с. 12), та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 43 на зв.).

Судом встановлено, що 02 березня 2011 року на ім`я ОСОБА_3 видані державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №604525,яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,7861 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №603404,яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №602546,яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,7863 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №603405,яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9861 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, що підтверджується копіями відповідних державних актів (а. с. 13-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З копії спадкової справи заведеної приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Р.Б. за № 31/2021 вбачається, що спадщину за закономта зазаповітом після померлої ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , яка у встановлений законодавством шестимісячний строк подала до органу нотаріату заяву про прийняття спадщини за заповітом (а. с. 37, 39).

Також прийняли спадщину і інші спадкоємці як за законом так і за заповітом, а саме ОСОБА_4 , на якого був складений заповіт на інші земельні ділянки та ОСОБА_2 , на якого був складений заповіт на житловий будинок.

Приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Р.Б. відмовлено ОСОБА_1 у видачі видачу свідоцтвпро правона спадщинуза заповітомна земельніділянки надані дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,площею 3,7861га кадастровийномер 7423810000:02:003:0670та площею0,9860га кадастровийномер 7423810000:02:003:1465,що розташованіна територіїНосівської міськоїради Чернігівськоїобласті,після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки вказані земельні ділянки не охоплені заповітом і спадкуються всіма спадкоємцями на загальних підставах у відповідних частках, що підтверджується копією постанови від 03 липня 2023 року № 21/02-31 (а. с. 18, 19).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яке здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З огляду на зазначене, заповіт є одностороннім правочином.

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.

Відповідно до ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 2.1 Глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні за змістом вимоги до заповіту містяться в абз. 2 п. 1.6 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року 1298/20036.

Отже, об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений зі слів та словосполучень, що утворюють його текст.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19 (провадження № 61-8685св20) зазначено, що «відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини. При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20 (провадження № 61-14612св21) вказано, що «у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

З правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 30 липня 2020 року в справі №378/1160/15-ц вбачається, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.

При цьому, ч. 2 ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені ст. 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Отже, тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті.

Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 213, 317, 1216-1218, 1223, 1233, 1254, 1256, 1297 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту - задовольнити.

Розтлумачити заповіт, посвідчений 21 жовтня 2004 року приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І., зареєстрований в реєстрі за № 2670, в частині заповітного розпорядження, наступним чином: «Я, ОСОБА_3 , що проживаю в АДРЕСА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Носівка Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: належні мені на підставі Державних актів серії ЯЖ № 602545 та ЯЖ № 603404 виданих 02.03.2011 на підставі розпоряджень Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.12.2009 № 355 та від 15.05.2010 № 153, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 742381001000021 та № 742381001000020, площею 3,7861 га кадастровий номер 7423810000:02:003:0670 та площею 0,9860 га кадастровий номер 7423810000:02:003:1465, що розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідаю ОСОБА_1 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 березня 2024 року.

Суддя А.М.Гридасова