Рішення

від 07.10.2010 по справі 3/84-1290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2010 р.

Справа № 3/84-1290

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства  теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради , м. Тернопіль  вул. І. Франка, 16 (код ЄДРПОУ 14034534)         

до відповідача: Суб‘єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,   АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

за участю представників сторін:   

від позивача:                     Яковенчук Б.І. –юрисконсульт , довіреність №1656/1  від 27.07.2010р.

від відповідача:            ОСОБА_4 –представник  за  довіреністю  б/н  від 28.09.2010р.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача  роз’яснено його процесуальні  права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не   здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

           Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради звернулося  в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб‘єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1  про стягнення заборгованості на суму 21 532 грн. 13  коп., в тому  числі 12090 грн. 36 коп.  боргу  за  послуги   з  теплопостачання та  9 441  грн. 77 коп. пені.

          Судові  витрати  покласти на  відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист  скористався. Явку в судове засідання свого представника  забезпечив,  надав суду  письмовий  відзив  на  позовну заяву від 06.10.2010р.  (вх. №17717(н) від 07.10.2010р.) ,  в якому  просить   у задоволенні   позову  відмовити.

Ухвалою господарського суду  Тернопільської  області від 03.08.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 26.08.2010р.

У відповідності  до  ст.  77  ГПК України ,  розгляд  справи  відкладався   на 09.09.2010р. ,  на 23.09.2010р.,  на 30.09.2010р.,  на 07.10.2010р.,  що підтверджується  ухвалами  суду  відповідно  від  26.08.210р.,  від 09.09.2010р., від 23.09.2010р.,  від  30.09.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами необхідних   документів для  вирішення  спору  по  суті.

Термін  вирішення   спору , відповідно  до вимог частини 3 статті 69 ГПК України та  за клопотанням  представника позивача , продовжено  на п’ятнадцять днів , а саме:   до 17.10.2010р.,  про  що  свідчить  ухвала  суду  від 30.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 жовтня 2004 року між суб‘єктом  підприємницької  діяльності –фізичною  особою ОСОБА_1 (споживач) та Тернопільським комунальним підприємством «Тернопільміськтеплокомуненерго» (Енергопостачальна організація) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №873, згідно з умовами якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1 Договору).

Пунктами 3.2. та 3.2.2.  Договору, споживач теплової енергії  зобов‘язується   проводити  оплату  за  спожиту   теплоенергію  згідно  з  умовами цього  договору.

У відповідності  до п.п. 6.1. - 6.3. даного  Договору, сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно  до розділу 10 «Термін дії договору» договору № 873 від 01.10.2004р., останній діє до 31.12.2006р. та може бути пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач належним чином  виконав  свої  зобов‘язання  за договором про постачання    теплової  енергії  в гарячій  воді від 01.10.2004р.  за №873,     здійснив   споживачеві постачання   теплової   енергії   в гарячій  воді, в свою чергу відповідач одержав теплову енергію,  як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, актів про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2008р./2009р.  та 2009р./2010р., належним  чином  завірені  представниками сторін .

Внаслідок   невиконання   відповідачем   належним  чином  своїх договірних   зобов‘язань, станом на  дату  подання  позовної  заяви    виникла  заборгованість   відповідача  перед  позивачем  на суму 12090 грн. 36  коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

  Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг , згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України,   одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Оцінивши представлені документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача боргу на суму 12090 грн. 36 коп.  , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

    Згідно п. 7.2. п.п.. 7.2.3.  вказаного договору,  споживач   несе  відповідальність  за  несвоєчасне  здійснення  розрахунків  за  теплову енергію  - пеня   в розмірі 0,5 % належної    до  сплати  суми   за  кожен  день  прострочення.

 Відповідно до  умов   Договору та Закону  України «Про відповідальність суб‘єктів  підприємницької діяльності  за несвоєчасне   внесення  плати   за  спожиті  комунальні  послуги    та утримання  прибудинкових  територій», за несвоєчасне  виконання  грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу пеню    за  період  з 01.01.2010р.  по 30.06.2010р.  на суму  9441 грн. 77 коп.   ,  яка  відповідачем  не  сплачена.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

              Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

               Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

  Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

  Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.  (ст.. 551 ЦК України)

  У відповідності до вимог ст.  230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За  таких обставинах справи  ,  суд  прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача  пені  на суму 9441 грн. 77 коп.  , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України  №7/93 від 23.01.1993 р., з наступними змінами та доповненнями «Про державне мито», із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду державного мита сплачено 251 грн. 32 коп., а належало до сплати 215 грн. 32 коп. , а тому  решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Заперечення відповідача  при винесенні рішення  судом до уваги не взято, оскільки Закон  України «Про відповідальність суб‘єктів  підприємницької діяльності  за несвоєчасне   внесення  плати   за  спожиті  комунальні  послуги    та утримання  прибудинкових  територій», є спеціальним законом, який регулює відносини між суб‘єктом  підприємницької діяльності та  підприємством, яке надає комунальні послуги в частині несвоєчасної оплати за спожиті комунальні послуги.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550,  551, 901  Цивільного кодексу України, ст. ст.  173 , 193, 230  ГК України , Законом  України «Про відповідальність суб‘єктів  підприємницької діяльності  за несвоєчасне   внесення  плати   за  спожиті  комунальні  послуги    та утримання  прибудинкових  територій»,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  .

2.          Стягнути з Суб‘єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи  ОСОБА_1 ,   АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь   Комунального підприємства  теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради , м. Тернопіль  вул. І. Франка, 16 (код ЄДРПОУ 14034534)  - 12090  грн. 36 коп.   боргу, 9441  грн. 77  коп.  пені,    215  грн. 32  коп. в повернення  витрат по оплаті  державного мита , 236 грн. 00  коп.  в повернення витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу .  Видати наказ.

3.          Повернути  Комунальному підприємству  теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»Тернопільської міської ради , м. Тернопіль  вул. І. Франка, 16 (код ЄДРПОУ 14034534)   із  державного  бюджету України  зайво сплаченого державного мита в сумі 36 (тридцять шість)  грн.  00 коп.

Оригінал  платіжного  доручення  №2832 від 29.07.2010р.  про сплату державного мита в сумі 251,32 грн., знаходиться в матеріалах справи №3/84-1290.

Видати довідку.

4.          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «11» жовтня 2010 року  , через місцевий господарський суд.

5.          Рішення направити сторонам по справі.

Суддя