Рішення

від 07.03.2024 по справі 206/5431/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/5431/23

2/206/237/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Мовшовичі Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Агнії Барто, 19 та Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із вказаним позовом про визнання наймачем житлового приміщення. З урахуванням уточнених позовних вимог представник позивача посилається на те, що на підставі ордеру №865 від 13.06.1986 року, ОСОБА_3 разом із членами сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2004 року, було змінено договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 : виділено ОСОБА_4 у користування житлову кімнату площею 12,1 кв.м., а житлові кімнати площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м., виділено його дружині ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Кухню, коридор, комору, ванну кімнату та туалет, залишено у загальному користуванні. Рішенням Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради №423 від 17.09.2004 року, роз`єднано особистий рахунок на дану квартиру. 27.10.2004 року ОСОБА_4 отримав право власності на 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається із однієї житлової кімнати розміром 12,1 кв.м. Інша частина квартири АДРЕСА_2 , його членам сім`ї у власність не передавалася. У 2005 році його дружина ОСОБА_3 померла, її було знято з реєстраційного обліку. У 2006 році ОСОБА_7 помер, його було знято з реєстраційного обліку. Станом на 2020 року в квартирі залишилися зареєстровані: ОСОБА_4 з 1989 року та його племінник ОСОБА_1 з 2015 року. Дані обставини встановлені рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020 року по справі №206/3236/20. Проте, зміни в договір найму житлового приміщення внесені не були. На підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020 року по справ №206/3236/20, за ОСОБА_4 було визнано право користування частиною квартири АДРЕСА_1 , яка була у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (67/100 частин). ОСОБА_1 починаючи з 2015 року постійно проживав з ОСОБА_4 , який доводився йому рідним дядьком. Останній в силу похилого віку за станом здоров`я потребував стороннього догляду та фінансової допомоги. В свою чергу, ОСОБА_8 через складні відносини в сім`ї був вимушений шукати інше приміщення для проживання та був єдиним родичем ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На підставі Свідоцтва про право власності за заповітом від 15.06.2021 року, власником належній на момент смерті померлому 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_2 . Таким чином, починаючи з 2015 року і по день смерті ОСОБА_4 , дядько та племінник проживали разом у спірній квартирі та вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишився проживати в спірній квартирі АДРЕСА_1 та відповідно сплачувати комунальні платежі, що нараховуються за особовим рахунком на житлову площу 25,3 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 (67/100 частин), якою і користується позивач. При зверненні до Департаменту житлового господарства ДМР стосовно надання дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого житлового приміщення, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 з померлим наймачем ОСОБА_3 та членами її сім`ї. Зважаючи на те, що житлове приміщення не приватизоване і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом відповідно здійснюється Дніпровською міською радою через свої виконавчі органи, а саме: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право користування неприватизованим житловим приміщенням, що становить 67/100 частин квартири АДРЕСА_1 та складається з житлових кімнат площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м. Визнати ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення, що становить 67/100 частин квартири АДРЕСА_1 та складається з житлових кімнат площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м.

22 листопада 2023 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження.

25 січня 2024 року від представник відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради надійшов відзив на позов в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача ОСОБА_9 надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи

Представник відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи

Від представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Агнії Барто, 19 надійшла заява з проханням розглянути справу та винести рішення без його участі.

Представник відповідача Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи

Третя особа ОСОБА_2 подав заяву з проханням розглядати справу без його участі, заперечень проти позовних вимог немає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що на підставі ордеру №865 від 13.06.1986 року, ОСОБА_3 разом із членами сім`ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2004 року, було змінено договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 : виділено ОСОБА_4 у користування житлову кімнату площею 12,1 кв.м., а житлові кімнати площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м., виділено його дружині ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Кухню, коридор, комору, ванну кімнату та туалет, залишено у загальному користуванні (а.с.8).

Рішенням Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради №423 від 17.09.2004 року, роз`єднано особистий рахунок на дану квартиру (а.с.9,10).

27.10.2004 року ОСОБА_4 отримав право власності на 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається із однієї житлової кімнати розміром 12,1 кв.м. Інша частина квартири АДРЕСА_2 , його членам сім`ї у власність не передавалася.

У 2005 році дружина ОСОБА_4 ОСОБА_3 померла, її було знято з реєстраційного обліку (а.с.11).

У 2006 році син ОСОБА_4 ОСОБА_7 помер, його було знято з реєстраційного обліку.

Станом на 2020 року в квартирі залишилися зареєстровані: ОСОБА_4 з 1989 року та його племінник ОСОБА_1 з 2015 року. Дані обставини встановлені рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020 року по справі №206/3236/20.

На підставірішення Самарськогорайонного судум.Дніпропетровська від19.11.2020року посправ №206/3236/20,за ОСОБА_4 було визнаноправо користуваннячастиною квартири АДРЕСА_1 ,яка булау користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (67/100частин)(а.с.13-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.17).

На підставі Свідоцтва про право власності за заповітом від 15.06.2021 року, власником належній на момент смерті померлому 33/100 частини квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_2 (а.с.18).

При зверненні до Департаменту житлового господарства ДМР стосовно надання дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого житлового приміщення, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 з померлим наймачем ОСОБА_3 та членами її сім`ї (а.с.25).

Особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , жила площа 42; 41,7; 25,3 відкрито на ім`я ОСОБА_1 (а.с.23).

Згідно акту про проживання від 14.07.2023 року, ОСОБА_1 з 2017 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 . До 30 листопада 2020 року останній проживав разом зі своїм дядьком ОСОБА_4 , за яким здійснював догляд та вів спільне господарство. Інших родичів у ОСОБА_4 , які проживали разом з ним за вказаною адресою немає (а.с.24).

Стаття 47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Положеннями статей 4, 5 ЖК України передбачено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд, а державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до ст.9 ЖК Української PCP громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Статтею 61 ЖК УРСР встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч.2 ст.65 ЖК Української PCP).

У відповідності до ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Зважаючи на те, що житлове приміщення не приватизоване і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом відповідно здійснюється Дніпровською міською радою через свої виконавчі органи, а саме: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» саме Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради збирає та готує документи на ім`я Дніпровського міського голови про зміну умов договору найму житлового приміщення.

23 квітня 2019 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради ухвалено рішення «Про затвердження прядку надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого приміщення».

Цей Порядок регламентує питання надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу наймодавцю - житлово-експлуатаційній організації, на балансі якої перебуває житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення.

Відповідно до п.4 указаного рішення, надання дозволу на зміну умов договору найму здійснюється на підставі пакета документів:

- заява на ім`я міського голови від громадянина, на ім`я якого планується зміна договору, з проханням про зміну умов договору найму зі згодою всіх зареєстрованих повнолітніх членів його родини, чиї підписи засвідчені керівником підприємства з обслуговування житла, за формою згідно з додатком до цього Порядку:

- копія ордера на жиле приміщення або такі документи: копія договору найму, укладеного на ім`я попереднього квартиронаймача: копія попереднього рішення виконавчого комітету про зміну умов договору найму; постанова адміністрації підприємства; архівна довідка бюро обміну;

- копія картки попереднього квартиронаймача або витяг за формою з особистого рахунка на ім`я попереднього квартиронаймача;

- довідка з місця реєстрації наймача та членів його родини;

- інформація про місце перебування осіб, які раніше були зареєстровані у приміщенні та зняті з реєстрації;

- належним чином засвідчені копії документів, які посвідчують особу зареєстрованих членів родини: документів, що підтверджують родинні стосунки між зареєстрованими та вибулими особами; свідоцтв про смерть осіб, які раніше мешкали у квартирі та померли:

- план (викопіювання) жилого приміщення:

- в окремих випадках Департамент може витребувати додаткові документи, які не передбачені цим Порядком.

На підставі повного пакета документів та інформації, наданої КГЇ «Реформжитло» ДМР у разі відсутності заперечень Департамент формує пропозиції на міського голову щодо підготовки рішення виконавчого комітету про надання дозволу на зміну умов Договору.

Надання дозволу на зміну умов Договору здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.824 ЦК України на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. Частиною другою вказаної статті передбачено, що у разі смерті наймача або вибуття його 5 житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Згідно з ч.1 ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним. користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з

договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Крім того, відповідно до ст.65 ЖК України особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним. не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За змістом статті 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки зі згоди наймача, членів його сім`ї та наймодавця. Але досягнута домовленість між наймачем, членами його сім`ї та наймодавцем з приводу зміни договору найму житлового приміщення сама по собі правових наслідків не мас. доки вона не знайде свого офіційного закріплення у рішенні відповідного органу, до компетенції якого належить вирішення таких питань. Та тільки після рішення відповідного органу зміни до договору найму житлового приміщення набирають юридичної сили.

Згідно з ст.106 Житлового кодексу України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним. вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що право на укладення договору найму житла з новою особою не являється безумовним обов`язком наймодавця. а право у випадку смерті наймача, реалізується іншими особами які з ним постійнопроживали чибули членамийого сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст. 64 ЖК). члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмові згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному житловому приміщенні, було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те. що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року в справі №755/16392/17 (провадження №61-310св19), від 15 квітня 2020 року в справі №466/5057/17 (провадження №61-42617св18).

Відповідно до ст.18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №686/15695/15-ц зроблено висновок що відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК Української PCP не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення.

Відповідно до ст.810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.

Статтею 813 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи.

Зміни в договір найму після смерті наймача ОСОБА_3 внесені не були. ОСОБА_1 починаючи з 2015 року постійно проживав з ОСОБА_4 , який доводився йому рідним дядьком, вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишився проживати в спірній квартирі АДРЕСА_1 та відповідно сплачувати комунальні платежі, що нараховуються за особовим рахунком на житлову площу 25,3 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 (67/100 частин), якою і користується позивач.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованність заявлених позивачем позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.47 Конституції України, 4, 5, 18, 64, 65, 103, 106 ЖК України, ст.ст.30, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст.ст.810, 813, 824 ЦК України, ст.ст. 6-13, 15, 16, 33-34, 76-81, 82, 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 04052092), Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.16, код ЄДРПОУ 38114671) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Агнії Барто, 19 (м. Дніпро, вул. Івана Багряного (вул. Агнії Барто), буд.19, код ЄДРПОУ 42109636) та Дніпровська міська рада (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 26510514), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання наймачем житлового приміщення задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування неприватизованим житловим приміщенням, що становить 67/100 частин квартири АДРЕСА_1 та складається з житлових кімнат площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м.

Визнати ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення, що становить 67/100 частин квартири АДРЕСА_1 та складається з житлових кімнат площею 17,1 кв.м. та 8,2 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев