Рішення

від 20.03.2024 по справі 295/2355/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2355/22

Категорія 38

2/295/121/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

секретаря с/з Стелюти М.С.

за участю позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Продцентр», ОСОБА_4 , про стягнення 1 339 448, 57 грн.

установив:

На виконання ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12.04.2023 року, позивач усунув недоліки позовної заяви, та заявив позов до Публічного акціонерного товариства Продцентр, ОСОБА_4 , про стягнення 1339448, 57 грн., з яких 758259,96 гривень сума витрачених ОСОБА_5 коштів для придбання товарів для ПАТ «Продцентр», 132199,29 грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання; 448989,32 грн. розмір інфляційних збитків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказала, що 05.01.2016р. між її батьком ОСОБА_5 та ПАТ Продцентр було укладено договір позики. Цей договір було укладено внаслідок того, що на придбання товарів для підприємства ОСОБА_5 витратив власні кошти і таким чином заборгованість була зафіксована. Згідно п..1 вказаного договору, борг відповідача, який виник із зобов`язання повернення перевитрат за авансовим звітом Кравченка БА. За період 2015 року складає 513259,96 грн. Грошові кошти у сумі 245000,00 грн. відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в строк до 01 травня 2016 року. Залишок боргу із повернення перевитрат за період 2015 рік у су і 268259,96 грн. підлягає сплаті.

В подальшому, 01 квітня 2016 року, між ПАГ «Продцентр» та ОСОБА_5 було укладено ще один договір позики за умовами якого борг відповідача, який виник із зобов`язання повернення перевитрат за авансови.м звітом ОСОБА_5 за період з 01,01.2016 по 01.04.2016 року складає 245000,00 грн. Грошові кошти у сумі 245000,00 грн. відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в строк до 01 червня 2016 року. Таким чином, загальна сума коштів переданих згідно двох договорів відповідачу ОСОБА_5 коштів складає 758259,96 гривень. Обидва договори оули підписані керівником підприємства ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого прийняла позивач.

Оскільки кошти ОСОБА_5 були витрачені в інтересах ПАТ Продцентр, проте його перевитрати не були належним чином обліковані з вини директора підприємства, вважаю, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність. Оскільки відповідачі у добровільному порядку кошти повертати не бажають, повернення придбаного ним товару в натурі неможливо, оскільки продукти харчування мають обмежений термін придатності, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню виникла перед ОСОБА_5 зазначена заборгованість. Крім того, і відповідач повинен сплатити 3% річних 132199,29 грн. та 448989,32 грн. розмір інфляційних збитків.

У відзиві на позовну заяву, представником ПАТ Продцентр заперечуються вимоги позивача з тих підстав, що Постановою Житомирського апеляційного суду від 27.02.2023 року у справі .№295/10914/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Продцентр про стягнення заборгованості та зустрічним позовом акціонерного товариства Продцентр до ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, задоволено зустрічний позов.

Визнано недійсними договори позики від 05 січня 2016 року та від 01 квітня 2016 року, які укладені між ОСОБА_5 та ПАТ Продцентр. Договори позики визнані недійсними з тих підстав, що матеріали справи не містять факту передачі відповідачу грошових коштів за договорами позики. Позивач не надала жодних доказів передачі батьком грошових коштів підприємству, тому позов є необґрунтованим. Представником відповідача зроблено заяву про застосування строків позовної давності. Орієнтовний розмір судових витрат, які будуть понесенні відповідачем у зв`язку із розглядом даної справи у суді першої інстанції складає 20000,00 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача ПАТ Продцентр проти позову заперечила, просила застосувати строки позовної давності, та вказала, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження придбання товарів для підприємства ОСОБА_5 та передачі їх та те що у підприємства виникла заборгованість через виникнення перевитрат за авансовими звітами ОСОБА_5 , та такі обставини встановлені судом у справі № №295/10914/17, що не потребує встановлення у даній справі. Також представником у судових дебатах зроблено заяву про подання відомостей щодо витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня прийняття судового рішення. Представник іншого відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд у їх відсутність.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У даній справі позивач в обґрунтування позовних вимог, позивач вказала, що 05.01.2016р. між її батьком ОСОБА_5 та ПАТ Продцентр було укладено договір позики. Цей договір було укладено внаслідок того, що на придбання товарів для підприємства, ОСОБА_5 витратив власні кошти і таким чином заборгованість була зафіксована. Згідно П.1 вказаного договору, борг відповідача, який виник із зобов`язання повернення перевитрат за авансовим звітом ОСОБА_5 . За період 2015 року складає 513259,96 грн. Грошові кошти у сумі 245000,00 грн. відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в строк до 01 травня 2016 року. Залишок боргу із повернення перевитрат за період 2015 рік у су і 268259,96 грн. підлягає сплаті.

В подальшому, 01 квітня 2016 року, між ПАТ «Продцентр» та ОСОБА_5 було укладено ще один договір позики за умовами якого борг відповідача, який виник із зобов`язання повернення перевитрат за авансови.м звітом ОСОБА_5 за період з 01,01.2016 по 01.04.2016 року складає 245000,00 грн. Грошові кошти у сумі 245000,00 грн. відповідач взяв на себе зобов`язання повернути в строк до 01 червня 2016 року. Обидва договори були підписані керівником підприємства ОСОБА_4 .

Таким чином, грошові зобов`язання ПАТ Продцентр перед ОСОБА_5 виникли із необхідності повернення перевитрат за авансовим звітом ОСОБА_5 , оскільки останній витратив власні кошти на придбання товарів для підприємства, і зобов`язання з повернення таких коштів в свою чергу було оформлено договорами позики.

Разом з тим, як встановлено судом, на розгляді у Богунському районному суді перебувала справа .№295/10914/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Продцентр про стягнення заборгованості та зустрічним позовом акціонерного товариства Продцентр до ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними.

Як вбачається з Постанови Житомирського апеляційного суду від 27.02.2023 року у справі №295/10914/17 ОСОБА_1 просила суд стягнути з товариства суму заборгованості за договорами позики від 05 січня 2016 року та від 01 квітня 2016 року, які укладені між та ПАТ Продцентр та її батьком - ОСОБА_5 , з метою виконання товариством зобов`язання повернути ОСОБА_5 борг, який виник із зобов`язання повернення перевитрат.

Таким чином, на думку суду предметом позову у справі №295/10914/17, так і у даній справі №295/2355/22 є сума грошових коштів, проте у справі №295/10914/17 підставою заявлених вимог стало стягнення за укладеними договорами позики, а у даній справі кошти стягуються як заборгованість з повернення перевитрат за авансовими звітами ОСОБА_5 , оскільки останній витратив власні кошти на придбання товарів для товариства.

Одночасно, як вбачається Постанови Житомирського апеляційного суду від 27.02.2023 року у справі №295/10914/17, судом апеляційної інстанції, як і Богунським районним судом м. Житомира було встановлено, що у товариства відсутні боргові зобов`язання перед ОСОБА_5 . Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів на підтвердження виникнення факту перевитрат за авансовими звітами ОСОБА_5 перед ПАТ Продцентр, у зв`язку з чим у позові відмовлено.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27.02.2023 року у справі .№295/10914/17, рішення суду першої інстанції скасовано, та у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Продцентр про стягнення заборгованості відмовлено з інших підстав та зустрічний позов задоволено, договори позики визнано недійсними.

Оскільки склад учасників у справі №295/10914/17 та у даній справі №295/2355/22 є різним, тим більш позовні вимоги заявлені і до фізичної особи ОСОБА_4 , суд вважає, що обставини закупівлі товарів ОСОБА_5 і передачі їх товариству або ОСОБА_4 та наявність виникнення перевитрат за авансовими звітами ОСОБА_5 , і таким чином виникнення заборгованості підприємства або ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 потребують встановленню.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до матеріалів справи і у судовому засіданні не було надано жодних доказів на підтвердження факту придбання ОСОБА_5 товарів для товариства за власні грошові кошти і передачі їх підприємству або ОСОБА_4 та виникнення перевитрат за авансовими звітами ОСОБА_5 , і таким чином не доведено виникнення заборгованості товариства або ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 , тому у зв`язку з недоведеністю позовних вимог суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 225, ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 174, 212-215, ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішеннянабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 21.03.2024 року.

Суддя О.М. Зосименко