Рішення

від 14.03.2024 по справі 288/2574/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2574/23

Провадження № 2/288/72/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищноїради Житомирськогорайону,Житомирської області (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якої вказує, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала в с. Кам`яка, Житомирського (Попільнянського) району Житомирської області. За життя ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений секретарем Кам`янської сільської ради Житомирського (Попільнянського) району Житомирської області 10 грудня 2018 року та зареєстровано в реєстрі за номером 60.

Відповідно до вказаного заповіту, померла заповідала позивачу земельну ділянку (пай) площею 3,4157 га, що знаходиться за адресою: Кам`янська сільська рада, Попільнянський район, Житомирська область, кадастровий номер 1824782200:01:000:0103. Про наявність вказаного заповіту позивач не знав, так як проживав весь час в селі Попільня, Житомирського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини ніхто із родичів не подавав.

08 вересня 2023 року позивачу від сільського старости ОСОБА_4 стало відомо про те, що померла ОСОБА_3 , а за заповітом заповідала йому земельну ділянку ( пай) площею 3,4157 га.

12.09.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом посвідченим Кам`янецькою сільською радою, 10.12.2018 року, однак приватним нотаріусом було відмовлено у вчинені нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай) площею 3,4157 та, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 в зв`язку з пропущенням встановленого ст. ст. 1269-1270 Цивільного кодексу України строку на прийняття спадщини.

У зв`язку з поважною причиною, а саме, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався лише 08 вересня 2023 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить, визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини на майно померлої ОСОБА_3 терміном у три місяці.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача Попільнянської селищноїради Житомирськогорайону,Житомирської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Надав до суду лист в якому просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення заявлених вимог не заперечують.

Суд, вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 2021 року виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 33.

Відповідно до вказаного заповіту, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку (пай) площею 3,4157 га, що знаходиться за адресою: Кам`янська сільська рада, Попільнянський район, Житомирська область, кадастровий номер 1824782200:01:000:0103. Про наявність вказаного заповіту позивач не знав, так як проживав весь час в селі Попільня, Житомирського району Житомирської області.

Згідно листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 12 вересня 2023 року № 229/01-16, ОСОБА_1 відмовлено в оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну померлій земельну ділянку площею 3,4157 га, в зв`язку з тим, що строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , пропущено, строк для подачі заяви про прийняття спадщини, закінчився 17 листопада 2021 року.

Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі під №61222108, номер в реєстрі 66 та є чинним, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 12 вересня 2023 року. Також у Спадковому реєстрі значиться заповіт № 63900541, Номер в реєстрі 60 посвідчений 10 грудня 2018 року та є чинним.

Згідно Витягузі Спадковогореєстру (спадковісправи тавидані наїх підставісвідоцтва проправо наспадщину)від 17вересня 2023року, уСпадковому реєстрі відсутняінформація запараметрами запиту: ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Кам`янського старостинського округу Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 253, ОСОБА_3 , 1946 року народження, уродженка села Солдатка Солдатського району Омської області Російської Федерації, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , одиноко.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 16 жовтня 2023 року № 286/01-16, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, щодо питання заведення спадкової справи після смерті - ОСОБА_3 . Оскільки ним було пропущено строк звернення для прийняття спадщини, було рекомендовано звернутися до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно відповіді № 440426 від 08 лютого 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 1824782200:01:000:0103, площею 3.4157 га, розташована на території Кам`янецької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ 768978. Земельна ділянка на праві оренди (договір оренди землі від 10.12.2018) перебуває у користуванні Фермерського господарства «ЗІРКА ВВН» код ЄДРПОУ: 39624130, дата державної реєстрації: 18 квітня 2019 року.

Як вбачається з витягу, директором Фермерського господарства «ЗІРКА ВВН» код ЄДРПОУ: 39624130, являється позивач ОСОБА_1 . Земельна ділянка кадастровий номер 1824782200:01:000:0103, входить до переліку земельних ділянок, які перебувають в оренді фермерського господарства.

Разом з тим, в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_5 , який зазначив, що з матір`ю мав нормальні відносини, його жінка доглядала за мамою. Мати була після інсульта, який трапився ще перед смертю батька, який помер в 2019 році, десь в 2014-2015 році. Мати нікуди вже не ходила, вже не могла говорити. Він приїздив до батьків, привозив ліки. Після смерті займався її похованням. Він знав, що батьки здавали земельну ділянку в оренду, орендну плату отримували зерном. Батько свою земельну ділянку продав ОСОБА_1 . Після смерті батька він прийняв спадщину, оформив на себе будинок. Про заповіт він нічого не знав, збираю документи на продаж будинку, знайшов заповіт, який заніс в сільську раду. Років два назад це було, коли почалася війна. Сільський голова сказав, що передасть ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_4 , який являється старостою с. Кам`янка, зазначив, що заповіт вчинявся секретарем сільської ради, другий екземпляр знаходився в сільській раді. ОСОБА_3 прийшла в сільську раду разом зі своєю дочкою та написала заповіт. В 2020 році заповіт здали в архів селищної ради.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.11.2020 у справі №750/262/20 зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження №61-39398св18). З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не подав своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як він не був обізнаний про існування вищевказаного заповіту, складеного спадкодавцем на його користь, тому що з спадкодавцем разом за однією адресою вони не проживали.

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК Українине подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правиламистатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно допункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вонаналежить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьоїстатті 1272 ЦК України,за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

КеруючисьПостановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; ст. ст.1223,1265, 1268-1270,1272 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Попільнянської селищноїради Житомирськогорайону,Житомирської областіпро визначеннядодатковогостроку дляподання заявипроприйняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини на майно померлої ОСОБА_3 терміном у три місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко