Ухвала

від 21.03.2024 по справі 554/8218/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 21.03.2024Справа № 554/8218/23 Провадження № 1-кс/554/3449/2024

У Х В А Л А

19 березня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддяОктябрського районногосуду м.Полтави ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Полтава клопотанняслідчого відділуСУ ГУНПв Полтавськійобласті ОСОБА_7 ,погоджене прокуроромПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий, за погодженням з прокурором, просить продовжити щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави в розмірі 241560 грн, обґрунтоване таким.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, за фактом того, що до СУ ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали із УМП ГУНП в Полтавській області про те, що на території Полтавської області діє злочинна група, яка займається вербуванням з використанням обману соціально незахищених осіб, які перебувають в уразливому стані з метою їх подальшої трудової експлуатації, з корисливих мотивів.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в період часу з осені по квітень 2021 року та з осені по квітень 2022 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_2 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_11 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (код ЄДРПОУ 41411058), що в АДРЕСА_2 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_11 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_6 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_6 , який фактично завербував ОСОБА_11 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_11 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 його утримували, всупереч волі потерпілого в приватному будинку в АДРЕСА_2 , у період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, не даючи покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_11 . третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_11 роботу ОСОБА_6 . розподіляв між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_11 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Крім цього встановлено, що приблизно в період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_2 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_12 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (код ЄДРПОУ 41411058), що в АДРЕСА_2 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_12 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_6 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_6 , який фактично завербував ОСОБА_12 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_12 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 утримували його, всупереч волі в приватному будинку в АДРЕСА_2 , у період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_12 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_12 роботу ОСОБА_6 . розподіляв між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_12 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Крім цього встановлено, що приблизно в період часу з осені 2022 року по серпень 2023 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_2 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_13 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (код ЄДРПОУ 41411058), що в АДРЕСА_2 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_13 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_6 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_6 , який фактично завербував ОСОБА_13 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_13 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 утримували ОСОБА_13 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_2 в період часу з осені 2022 року по серпень 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_13 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_13 роботу ОСОБА_6 . розподіляв між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_13 покинув місце свого утримання шляхом втечі під час виконання роботи на одному із об`єктів.

Також встановлено, що приблизно в період часу з 20 по 25 вересня 2023 року, близько 18 години, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_2 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_14 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (код ЄДРПОУ 41411058), що в АДРЕСА_2 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_14 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_6 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_14 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_14 помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 утримували ОСОБА_14 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_2 до приблизно початку жовтня 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_14 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання траншей на фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована в АДРЕСА_2 та іншим особам в приватних секторах Кременчуцького району Полтавської області за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_14 роботу, ОСОБА_6 розподіляв між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та використовував на власні потреби. Окрім цього, за неякісну роботу в третіх осіб ОСОБА_14 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання території за місцем мешкання, а також виконувати інші роботи, за вимогою останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_14 на шостий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що приблизно вкінці жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в АДРЕСА_2 , де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_15 (анкетні дані змінено у зв`язку зі застосуванням заходів безпеки), якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (код ЄДРПОУ 41411058), що в АДРЕСА_2 , з метою подальшої трудової експлуатації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_15 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_6 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_15 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_15 , помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 утримували ОСОБА_15 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_2 до приблизно початку листопада 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_15 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання господарських робіт на приватній квартирі, що розташована по АДРЕСА_3 за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_15 роботу, ОСОБА_6 розподіляв між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та використовував на власні потреби. Окрім цього, ОСОБА_15 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання в будинку та вичищання вигрібної ями на території за місцем мешкання на вимогу останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_15 на другий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього під час повернення з об`єкту, де виконував господарчі роботи.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 21 грудня 2023 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання отримав від невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон у невідомій кількості, чим незаконно придбав наркотичний засіб. В подальшому, здійснював його незаконне зберігання у власній кімнаті, що в АДРЕСА_2 .

21 грудня 2023 року в ході проведення обшуку в АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено п`ять прозорих зіп-пакунків, в яких знаходилась речовина порошкоподібна, білого кольору, шприц та голку до нього в якому маються залишки рідини бурого кольору, футляр з чотирма металевими стаканчиками (чарками), з яких в двох містилася речовина білого кольору та рідину жовтого кольору, яку було відібрано в шприц із одного з стаканчиків.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-23/19656-НЗПРАП від 26 грудня 2023 року в наданій на дослідження кристалічні речовині білого кольору виявлено наркотичних засобів, обіг якого обмежено мета дон, масою 0,552 г.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-24/206-НЗПРАП від 04 січня 2024 року на поверхні наданого на дослідження медичного шприца на 10 мл з ін`єкційною голкою та полімерним ковпачком, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено мета дон та сильнодіючий лікарський засіб - димедрол.

Відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-24/207-НЗПРАП від 05 січня 2024 року на внутрішній поверхні металевого стаканчика виявлено димедрол та наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон. Маса метадону становить 0,0054 г. Загальна маса метадону становить 0,5574 г.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 21 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, як вербування, переміщення, переховування та передача людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману і її уразливого стану, щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

08 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, як вербування, переміщення, переховування та передача людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману і її уразливого стану, щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 та ч. 1 ст. 309 КК України, зважаючи на те, що закінчити досудове розслідування до дати закінчення строку тримання під вартою останнього не представляється можливим, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, які були підставою для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зникли та не зменшилися, виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 241560 грн.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав та мотивів у ньому наведених.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, а ризики прокурором не доведеними, в зв`язку з чим, наголошуючи на позитивній характеристиці підозрюваного, наявності в нього захворювань та на утриманні матері похилого віку, за якою необхідно здійснювати догляд, просила змінити застосований щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.

Таку думку підтримала й захисник ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні зазначила, що стороною обвинувачення не надано доказів незаконного тиску підозрюваним на свідків, як і не наведено підстав обґрунтовано припускати можливість знищення доказів у справі, які вже давно зібрані й зберігаються в сторони обвинувачення. Ствердила, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також скоювати нові злочини. За таких обставин, вважаючи, що наявність ризиків, мова про які йдеться в клопотанні, стороною обвинувачення не доведена, зважаючи на те, що сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Летельє проти Франції», просила змінити щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати житло в АДРЕСА_1 в нічний час доби, а також покласти на останнього відповідні процесуальні обов`язки.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників та просив змінити обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який домашній арешт в нічний час доби.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

За змістом положень ст. 131 КПК України запобіжні заходу застосовуються саме з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно доч.ч.3і 4ст.199КПК Україниклопотання пропродовження строкутримання підвартою,крім відомостей,зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України.

21 грудня 2023 року о 18 год 05 хв, ОСОБА_6 затримано в порядку статті 207 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

21 грудня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

22 грудня 2023 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 251560 грн.

08 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України.

13 лютого 2024 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування, строком на 38 днів, тобто до 21 березня 2024 року до 18 год 05 хв та залишено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 251560 грн.

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора завершити досудове розслідування до закінчення строку дії застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не представляється можливим, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, зокрема опрацювати та проаналізувати інформацію отриману під час тимчасових доступів до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Акцент Банк», АТ «Полтава-Банк», АТ «Райффайзен Банк»; провести тимчасові доступи до ГУ ДПС України в Полтавській області, ГУ статистики у Полтавській області, проаналізувати отриману інформацію; провести слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_16 в даному кримінальному провадженні; провести огляд (журналів засідання) відеофайлів допитів потерпілих в порядку ст. 225 КПК України та зробити стенограми; встановити та допитати в якості свідків осіб, які замовляли виконання робіт у підозрюваних; після вирішення питання про зняття грифів секретності долучити до матеріалів кримінального провадження клопотання, документи, що стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах даного кримінального провадження, з яких на даний час не знято гриф секретності «таємно»; виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність у виконанні яких може виникнути під час проведення досудового розслідування; визначити остаточну кваліфікацію протиправних дій підозрюваних, повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкрити матеріали досудового розслідування; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

З огляду на це, ухвалою слідчого судді від 19 березня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 21 квітня 2024 року.

Підставою продовження строку дії запобіжного заходу і строку дії обов?язків є, зокрема, набуття особою статусу «підозрюваного» та наявність обґрунтованої підозри її у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

При цьому в зв?язку з тим, що нормами КПК України прямо не визначено змісту поняття «обґрунтована підозра», необхідно відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об?єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

Так, як вбачається зі змісту клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, прокурором доводиться зібраними по матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема відомостями, які відображені в протоколах: за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28 липня, 11 серпня, 22 вересня, 21 листопада, 02 жовтня 2023 року; про результати контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту відносно ОСОБА_6 від 06 вересня 2023 року; за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_17 21 вересня 2023 року; про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_6 від 25 листопада 2023 року; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21, 25 листопада 2023 року, 09 січня 2024 року; за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13 грудня 2023 року; огляду від 05 вересня, 24, 25 листопада, 12 грудня 2023 року; огляду цифрового носія від 25 листопада 2023 року, 11 і 13 січня 2024 року; допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , потерпілих ОСОБА_15 (особа із зміненими анкетними даними у зв`язку із застосуванням заходів безпеки), ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; слідчих експериментів з потерпілими від 22 лютого 2024 року, а також висновками експертів № СЕ-19/117-23/19656-НЗПРАПвід 26грудня 2023року, № СЕ-19/117-24/206-НЗПРАПвід 04січня 2024року, № СЕ-19/117-24/207-НЗПРАПвід 05січня 2024року, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави для висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, є обґрунтованою.

При цьому при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження.

Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує (або продовжує існувати) хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов?язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з?ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

Таким чином, вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, слідчий суддя має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної повідінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Виходячи із зазначеного стандарту доказування (переконання), проаналізувавши наведені сторонами кримінального провадження доводи, слідчий суддя приходить до висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися, продовжують існувати і в ході судового розгляду клопотання прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу підозри, що інкримінована ОСОБА_6 , зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, який є особливо тяжким злочином відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, останній може вчинити спробу протидії кримінальному провадженню у формі, що виражена в пункті 1 частини 1 статті 177 КПК України, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що в разі застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, існує об`єктивна імовірність, що останній може знищити, переховати речі, будь-які інші речові докази, що мають істотне значення для досудового розслідування, так як на даний час досудове розслідування триває та відповідно органом досудового розслідування здійснюється пошук, збір та приєднання до матеріалів кримінального провадження всіх доказів протиправної діяльності; незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань, свідченням чого є те, що наразі органом досудового розслідування встановлюється ряд свідків, які були присутні під час виконання потерпілими робіт по вказівках ОСОБА_6 , а також потерпілих, які потрапили під вплив ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , і проживають в одному районі (місті), що й ОСОБА_6 ; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 являється передача осіб з числа соціально-незахищених верств населення до трудової експлуатації, а тому останній може продовжити вчиняти нові злочини, пов`язані із передачею осіб в експлуатацію.

При цьому суд виходить з установленого правила про те, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Для доведеності існування ризиків не є обов`язковою доведеність вчинення особою активних дій.

Так, стороною захисту жодним чином не спростовано доводів сторони обвинувачення про наявність вищевказаних ризиків. Сама по собі позитивна характеристика особи та наявність у підозрюваного утриманців не може бути мотивом та підставою для відмови в задоволенні клопотання слідчого, оскільки такі не виключають наявності обґрунтованої підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків і не спростовують висновків суду в цій частині.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя у відповідності до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, також враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я останнього, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Отже, зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 з мотивів, наведених у клопотанні, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати й на цей час, так як сам по собі факт його перебування в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій в майбутньому.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_6 . Викладені вище обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я в органу досудового розслідування відсутні. Натомість, як вбачається з поданого клопотання, стан здоров`я останнього та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас слідчий суддя враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні особливотяжкого злочину,розмір заставивизначається вмежах відвісімдесяти дотрьохсот розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб.

При визначеннірозміру заставислідчим суддеюнеобхідно враховуватиобставини кримінальногоправопорушення,майновий тасімейний станупідозрюваного,інші даніпро йогоособу таризики,передбачені статтею177КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

На переконання слідчого судді, застава у визначеному ухвалою суду від 22 грудня 2023 року розмірі 241 560 грн співвідноситься із встановленими слідчим суддею ризиками, характером інкримінованих злочинів, не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальними обов`язками, забезпечить належну процесуальну поведінку останнього та запобігатиме існуючим ризикам.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України, один з яких (ч. 2 ст. 149 КК України) є особливо тяжким злочином, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 21 квітня 2024 року, у зв`язку з необхідністю органу досудового розслідування провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, перелік яких наведений вище, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього закінчується 21 березня 2024 року, заявлені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на цей час не зменшилися та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 241 560 грн, в зв?язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на34дні,тобто до21квітня 2024року 18 год 05 хв, залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 241560 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2024 року о 09 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_20