Рішення

від 19.03.2024 по справі 713/414/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/414/24

Провадження №2-а/713/16/24

РІШЕННЯ

іменем України

19.03.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кибича І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Чернівецькій області, інспектора поліції Вижницького РВП ГУНП Джумарик Мирослави Богданівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кириляк В.Ю. звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення до відповідачів ГУНП у Чернівецькій області, інспектора поліції Вижницького РВП ГУНП Джумарик М.Б.

У позові вказував, що 14.01.2024 року біля 00-00 год., разом з своїми товаришем вирішили поїхати до магазину АЗС «Євронафта», що знаходиться на вул.Центральній у смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, в цей час за кермом автомобіля перебував його товариш ОСОБА_2 . Після того купили продукти, поїхали в напрямку центру в смт.Берегомет, заїхали на територію стоянки магазину «Тайстра», ОСОБА_3 зупинив автомобіль і вони сиділи в автомобілі та розмовляли. Зазначив, що перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля. Через деякий час побачив, як під`їхав патрульний автомобіль поліції і зупинився поруч, після зупинки до них підійшло двоє поліцейських, які почали розпитувати чому вони перебувають на вулиці в період комендантської години. Після цього інспектор ОСОБА_4 сказала пред`явити документи та вийти з автомобіля.

Запитавши причину огляду автомобіля, та на прохання надати адвоката для захисту його прав, працівники поліції сказали, що заберуть машину на штраф-майданчик, якщо він буде сперечатися. Працівники поліції сказали пред`явити посвідчення водія, вказавши на те, що він керував транспортним засобом. У розмові з поліцейськими заперечив керування транспортним засобом, пояснював, що сидів у автомобілі як пасажир. Під час розмови, інспектор ДПС висловив сумніви щодо стану його здоров`я, та запропонував пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння та надати документи на автомобіль та водійське посвідчення, на що він відмовився, оскільки заперечував сам факт керування автомобілем. Відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП та не підписував оскаржувану постанову. Оскільки, не керував автомобілем, то не повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов`язкового страхування, що і пояснював інспектору поліції. Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто працівники поліції повинні представити суду докази того, що особа керувала автомобілем.

Крім того, поліцейськими було порушено порядок застосування відеофіксації нагрудною відеокамерою поліцейського, (поліцейські проводили відеозапис в нічну пору доби без підсвітки, що призвело до того, що неможливо розібрати, що, кого, де і коли вони знімають) який визначений наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції. Поліцейські періодично вимикали відеокамери, а частину зйомки взагалі проводили на мобільний телефон. Враховуючи зазначені порушення вважає, що матеріали відеозапису, які надані поліцейськими як доказ його винуватості є не неналежними і недопустимими доказами, і тому не можуть бути взяті судом за основу як доказ його вини. Працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами того, що він керував автомобілем, складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, що є єдиним доказом по цій справі, відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАВ №457266, складеної 15 січня 2024 року інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП у Чернівецькій області Джумарик М.Б., про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Кириляк В.Ю. не з`явились. До початку розгляду справи представник позивача Кириляк В.Ю. скерував заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання відповідач та представник ГУНП в Чернівецькій області не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник ГУНП в Чернівецькій області подав відзив, в якому зазначив, що 15.02.2024 року о 00-15 год., старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Джумарик М.Б., керуючись п.7 ч.1 ст. 35 Закону за порушення обмежень комендантської години, було зупинено автомобіль марки «Jeep Grand Cherokee, д/н НОМЕР_1 », водій якого керував транспортним засобом із порушенням вимог п.п.а та ґ п.2.1. ПДР. Встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.126 ч.1 КУпАП, останньому було роз`яснено про його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, положення статті 307, частини другої статті 308 КУпАП, про що свідчить підпис ОСОБА_1 , який міститься в п.8 оскаржуваної постанови. Розглянувши повно і всебічно всі обставини справи, встановивши в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, поліцейським було законно та обгрунтовано винесено постанову про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Вважають, що ОСОБА_1 пропущенол строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позовна заява надійшла до суду 15.02.2024, кінцевою датою подачі позову в межах строку визначеного ч.2 ст.286 КАС України є 25.01.2024 року. Про отримання ОСОБА_1 постанови свідчить його підпис в ній (п. 9), а тому його посилання на те, що про наявність постанови вперше нібито дізнався тільки 12.02.2024 року - є сумнівним та не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами.

ОСОБА_1 стверджує, що нібито автомобілем не керував і їх ніхто не зупиняв. Коли приїхали працівники поліції автомобіль знаходився припаркований на стоянці біля магазину «Тайстра» в смт.Берегомет, не рухався, а ОСОБА_1 сидів на задньому пасажирському сидінні. За його версією автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 . Однак, вказані твердження є безпідставним та необгрунтованим, оскільки на відео з вуличної камери чітко видно, як зупинився автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_1 , який був одягнутий у штани з білими вертикальними полосками, справив свої фізіологічні потреби, сів за кермо та поїхав. В подальшому, на відео з боді камери поліцейського чітко видно і чути, як за транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 прямує автомобіль патрульної поліції із увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольорів та подає спеціальний звуковий сигнал. Одразу після зупинки до автомобіля підійшла поліцейська та зафіксувала на боді камеру, що ОСОБА_1 почав перелазити з водійського місця на заднє пасажирське. Під час з`ясування обставин вчиненого адміністративного правопорушення, поліцейськими було встановлено, що водієм транспортного засобу, який порушив ПДР, являється ОСОБА_5 , тому на підставі зазначеного, було винесено оскаржувану постанову. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 14 січня 2024 року інспектором Вижницького СРПП ГУНП в Чернівецькій області Джумарик М.Б. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАВ №457266 від 15 січня 2024 року. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 14.01.2024 року о 00-15 год. в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки «Jeep Grand Cherokee, д/н НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії В, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також поліс ОСЦПВ, чим порушив п.2.1 а, ґ ПДР, вчинив правопорушення передбачене ст.126 ч.1 КУпАП. До ОСОБА_1 поліцейським застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Згідно вимог п.2.1 (а, б, ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП України, настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху України фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п`ята статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повно

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом посилається на те, що 14.01.2024 року о 00-15 год. в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, транспортним засобом марки «Jeep Grand Cherokee, д/н НОМЕР_1 , не керував, тому на вимогу працівників поліції не мав підстав не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії В, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також поліс ОСЦПВ. Працівниками поліції було незаконно складено відносно нього оскаржувану постанову та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

У своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивачем надано постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 26.02.2024 року відповідно до якої провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 15 березня 2024 року.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 15.01.2024 року о 00-15 год. не керував транспортним засобом марки «Jeep Grand Cherokee, д/н НОМЕР_1 , факт керування підтвердив ОСОБА_2 .

Таким чином позивачем надано докази, які підтверджують обставини викладені у позові.

В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача на спростування позовних вимог та на підтвердження відзиву надано відеозаписи з бодікамери поліцейського та відео з камери, яка знаходиться на стоянці біля магазину «Тайстра».

Згідно ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити також відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Отже, положення вищевказаної статті зобов`язує поліцейського зазначати у постанові інформацію про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Оскаржувана постанова Серії БАД №457266 від 15.01.2024 року не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис, з дослідженого відеозапису неможливо достовірно ідентифікувати особу та транспортний засіб, а тому надані докази є неналежними, та до уваги судом не беруться.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Як передбачено ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п.43 (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі № 263/15738/16-а.

Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі відсутні будь-які відеозаписи чи фотофіксація правопорушення, а отже за таких обставин справи суд позбавлений об`єктивної можливості встановити факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.

В свою чергу, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що доказів, які б свідчили про керування транспортним засобом позивачем, та наявність у його діях порушення вимог ПДР і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП, не надано, а тому заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (квитанція ФК «ЮАПЕЙ» №8DQ4-BQAQ-3FUE від 19.02.2024 року).

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 126 ч.1, 222, 245, 247, 251, 252, 254, 258, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову інспектора Вижницького районного відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області лейтенанта поліції Джумарик Мирослави Богданівни Серія БАД №457266 від 15.01.2024 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення відносно ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління національної поліції у Чернівецькій області, юридична адреса: м.Чернівці вул.Головна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109079 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (Шістсот п`яти гривень 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрований та житель АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Головне управління національної поліції у Чернівецькій області, інспектор поліції Вижницького РВП ГУНП Джумарик Мирослава Богданівна,

юридична адреса: м.Чернівці вул.Головна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109079.

Суддя Іван КИБИЧ