Рішення

від 09.02.2024 по справі 761/34975/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34975/23

Провадження № 2/761/3615/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справ за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь: заборгованість по заробітній платі у розмірі 135000 грн.; компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі 15000 грн.; витрати на правничу допомогу у розмірі 8400 грн.; моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Заява мотивована тим, що вона у період з 07.06.2021 по 12.09.2023 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, займаючи посаду продавця. 12 вересня 2023 року позивач звільнилася з займаної посади за угодою сторін. На час звільнення позивача відповідач не здійснив повний розрахунок, існує заборгованість по заробітній платі за періоди: з травня 2022 року по грудень 2022 року в сумі 85000 грн., а також з травня 2023 року по вересень 2023 року в сумі 50000 грн. Також позивач вважає, що їй було не виплачена компенсація за невикористані дні відпустки в розмірі 15000 грн. Позивач в порядку досудового вирішення спору направляла відповідачу листа, в якому просила здійснити розрахунок по заробітній платі, але відповіді на даний лист їй так і не було направлено відповідачем. Позивач вважає, що неправомірними діями відповідача їй було завдано душевних страждань, її моральному здоров`ю було завдано значної шкоди, так як вона намагалася поновити свої права, які були порушені відповідачем, в зв`язку з чим її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями.

Провадження у справі відкрито 09.10.2023 р. відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

13 грудня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином, свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не направив.

Вислухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг» та обіймала посаду продавця відповідно до наказу № 122 від 07.06.2021 р.

12.09.2023 р. позивача було звільнено з посади на підставі п. 1 ч. 3 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) на підставі наказу відповідача № 150 від 12.09.2023 р.

Так, як вбачається д довідки відповідача № МГ000000002 від 09.11.2023 року, ОСОБА_1 за період роботи в 2023 році не було виплачено заробітну плату в сумі 79562, 53 грн.

В свою чергу довідка відповідача №МГ000000001 від 09.11.2023 року свідчить про невиплату заробітної плати позивачу за 2022 рік у розмірі 52500,00 грн.

Таким чином, загальний розмір невиплаченої заробітної плати складає 132062 грн. 53 коп.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про виконання обов`язку роботодавцем щодо проведення розрахунку зі звільненим працівником.

Доказів на спростування зазначеного позивачем отримано не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 132062,53 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.»

Відповідно до частин 1-2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з тим, стороною позивача не надано будь-яких доказів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на її користь компенсації за дні невикористаної відпустки в розмірі 15000, 00 грн. Так само позивач не надала судові належного розрахунку саме такої суми компенсації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за дні невикористаної відпустки задоволенню не підлягають.

Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В розумінні ч. 2 ст. 23 ЦПК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як було встановлено під час розгляду справи, права позивача було порушено роботодавцем у зв`язку із не здійсненням остаточного розрахунку при звільненні.

Як зазначив позивач, недотримання відповідачем її конституційного права на оплату працю, призвело порушено її звичного укладу життя, завдало моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, остання зазнала втрат немайнового характеру, тобто їй завдано моральну шкоду.

Зазначене, в розумінні положень ст. 23 ЦК України та 237-1КЗпП України дає підстави вважати, що дії відповідача спричинили ОСОБА_1 моральну шкоду.

го Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 5000,00 грн.

Також суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 8400, 00 грн. на користь позивача в якості компенсації витрат понесених на правничу допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 15 ЦПК України, безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Так, як свідчать матеріали справи, позивачу було надано правничу допомогу у відповідності до ч. 3 ст. 15 ЦПК України, що підтверджується дорученням для надання безоплатної вторинної допомоги №04-0010103 від 07.12.2023 року, вбачається, що позивачу було надано правничу допомогу у відповідності до ч. 3 ст. 15 ЦПК України.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП України, ст.ст. 76-77, 81 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, Код ЄДРПОУ 30114831) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 132 062 грн. 53 коп. без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, Код ЄДРПОУ 30114831) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, Код ЄДРПОУ 30114831) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М МІК Трейдінг»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, Код ЄДРПОУ 30114831) в дохід держави судовий збір у сумі 1320 грн. 62 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складено 14 лютого 2024 року.

Суддя: